Вирок від 24 червня 2026 р. у справі №607/11316/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2026 Справа №607/11316/26 Провадження №1-кп/607/1540/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі с/з ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, у м. Тернополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026211060000073 від 17.02.2026 стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великий Глибочок, Тернопільського району, Тернопільської області, українця, громадянина України, адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , в порядку ст. 89 КК України не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_5 ,-

ВСТАНОВИВ:

1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

23.11.2025 приблизно о 01:00 ОСОБА_3 , знаходячись разом з раніше знайомим йому ОСОБА_5 за адресою проживання ОСОБА_5 : АДРЕСА_2 , де діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно - небезпечних наслідків, переконавшись, що його дії є непомітними для потерпілого ОСОБА_5 , під приводом подивитися залишок боргу по кредиту ОСОБА_5 , взяв у останнього мобільний телефон «Хіаоmі Redmi 13С», в якому встановлений мобільний додаток «monobank» та шляхом вільного доступу з картки № НОМЕР_1 о 01:04 провів транзакцію - перевід на свою картку № НОМЕР_2 «А-Банк» грошові кошти в сумі 1000 грн., після чого повернув мобільний телефон «Хіаоmі Redmi 13С» ОСОБА_5 , таким чином розпорядившись грошовими коштами останнього на власний розсуд.

Далі продовжуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка) 23.11.2025 приблизно о 18:00 ОСОБА_3 знаходився за адресою проживання потерпілого ОСОБА_5 в квартирі АДРЕСА_3 , де разом з потерпілим вживали алкогольні напої.

О 19:00 ОСОБА_3 попросив у ОСОБА_5 належний йому мобільний телефон «Хіаоmі Redmi 13С», в якому встановлений мобільний додаток «monobank» для прослуховування музики та діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно - небезпечних наслідків, переконавшись, що його дії є непомітними для потерпілого ОСОБА_5 , шляхом вільного доступу з картки № НОМЕР_1 о 19:00 провів транзакцію - перевід на свою картку № НОМЕР_2 «А-Банк» грошові кошти в сумі 1500 грн., о 20:48 провів транзакцію - перевід на свою картку № НОМЕР_2 «А-Банк» грошові кошти в сумі 1000 грн., о 20:53 провів транзакцію - перевід на свою картку № НОМЕР_2 «А-Банк» грошові кошти в сумі 1000 грн. та о 21:03 провів транзакцію - перевід на свою картку № НОМЕР_2 «А-Банк» грошові кошти в сумі 1000 грн., таким чином розпорядившись грошовими коштами потерпілого ОСОБА_5 на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 5500 гривень.

Після цього ОСОБА_3 повернув мобільний телефон «Хіаоmі Redmi 13С» та пішов з місця скоєння кримінального правопорушення.

2. Позиція сторони обвинувачення.

Прокурор ОСОБА_4 підтримав обвинувачення в повному обсязі за ч.4 ст. 185 КК України, вважаючи всіма поданими доказами винуватість ОСОБА_3 у вчиненні даного кримінального правопорушення доведеною.

Також просив призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді 5 років позбавлення волі, звільнивши обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк.

3. Позиція сторони захисту.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_3 вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав.

Повідомив, що обставини, викладені у обвинувальному акті відповідають дійсності.

Повідомив, що 23.11.2025 він був вдома у ОСОБА_5 , вони випивали. У цей вечір взяв мобільний телефон у ОСОБА_5 і здійснив декілька трансакцій на свій картковий рахунок на загальну суму 5500 гривень.

Вказав, що більше такого не повториться, завдану шкоду відшкодував, щиро розкаюється у вчиненому.

4. Позиція потерпілого.

Потерпілий ОСОБА_5 повідомив, що із обвинуваченим ОСОБА_3 знайомий, вони односельчани.

23.11.2025 він із ОСОБА_3 перебували у нього вдома, за адресою в квартирі АДРЕСА_3 та випивали алкогольні напої.

ОСОБА_3 попросив у нього телефон і без його дозволу здійснив декілька трансакцій на свій картковий рахунок на загальну суму 5500 гривень.

На даний час шкоду йому відшкодовано, претензій до ОСОБА_3 у нього немає. Просить його суворо не карати.

5. Вирішення питання щодо проведення судового розгляду кримінального провадження у відповідності до приписів ч.3 ст.349 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, з`ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

6. Статті (частини статті) КК України, що передбачають відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушень та кваліфікує його дії за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

7. Мотиви призначення покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, особу обвинуваченого, а тому вважає за доцільне призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі.

Разом з тим, враховуючи особу обвинуваченого, який раніше не судимий в порядку ст. 89 КК України, обставини, які пом`якшують покарання, до яких суд відносить визнання вини та щире каяття, відсутність обставин, які б обтяжували покарання, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, із встановленням іспитового строку.

Також з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_3 у період його дії, на нього слід покласти передбачені п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України обов`язки, які на думку суду, будуть необхідні і достатні для його виправлення.

Саме таке покарання буде необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

7. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 слід рахувати з моменту звернення вироку до виконання.

Керуючись наведеним, а також ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому 1 (один) рік іспитового строку.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 в період дії іспитового строку наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддя ОСОБА_1