Постанова від 21 червня 2026 р. у справі №598/791/26 — Збаразький районний суд Тернопільської області

Справа № 598/791/26

провадження № 3/598/261/2026

ПОСТАНОВА

іменем України

"22" червня 2026 р. Суддя Збаразького районного суду Тернопільської області Гудима І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Збаражі матеріали, які надійшли з відділення поліції №4 Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,

за ч.1 ст. 130 КпАП України,

в с т а н о в и в :

До провадження Збаразького районного суду Тернопільської області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №642424 від 16.04.2026 року ОСОБА_1 звинувачується у тому, що він: «05.04.2026 року о 22:30:00 м. Збараж, вул. Незалежності, керував транспортним засобом будучи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку в Збаразькій ЦРКЛ, результат огляду 1,47%, чим порушив п.2.9.а. ПДР – керування ТЗ особами в стані алк., нарк. чи ін. сп`яніння що знижують їх увагу та швидкість реакції».

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Пояснив, що транспортним засобом 05.04.2026 року о 22:30:00 в м. Збараж, вул. Незалежності, не керував, а за кермом перебував ОСОБА_2 , який був тверезим. Сам він перед тим вживав алкогольні напої, у зв`язку з чим відмовився від керування транспортним засобом. Зазначив, що працівники поліції помилково склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, оскільки саме він перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 ствердив, що саме він 05 квітня 2026 року близько 20 год. 30 хв. керував транспортним засобом та допустив дорожньо-транспортну пригоду. Пояснив, що після вчинення ДТП залишив місце події, оскільки злякався. Обставини, які мали місце після його залишення місця дорожньо-транспортної пригоди, йому не відомі.

Дослідивши докази по справі вважаю, що провадження у даній справі підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, виходячи із наступного.

Так, відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КпАП України завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ч.1 ст.251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КпАП України).

Частина друга ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку на підставі законно здобутих доказів.

Враховуючи викладене, в справах про адміністративні правопорушення підлягає застосуванню положення ст.62 Конституції України про те, що винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно вимог ч.2 ст.251 КпАП України обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

При цьому, слід зазначити, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виходячи з основоположних засад диспозитивності, суд не може встановлювати інші фактичні обставини, окрім тих, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Згідно ст.266 КпАП України огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Відповідно до розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року, «протокол про адміністративне правопорушення складається в письмовій формі відповідно до статті 254 КпАП України. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: 1) письмові пояснення свідків правопорушення в разі їх наявності; 2) акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу в разі здійснення його затримання; 3) акт огляду на стан сп`яніння в разі проведення огляду на стан сп`яніння; 4) інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.

Так, в якості доказів вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, до матеріалів справи про адміністративне правопорушення додано вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №642424 від 16.04.2026 року (а.с.1), рапорт працівника поліції від 05.04.2026 року (а.с.2), копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №642434 від 16.04.2026 року (а.с.3), письмові пояснення ОСОБА_1 від 06.04.2026 року (а.с.5), копія висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявнення стану алкогольного сп`яніння від 06.04.2026 року (а.с.6), відеозапис, що міститься на СD диску (а.с.8).

З аналізу відеозаписів, що містяться на CD-диску, вбачається наступне.

Так, на першому відеозаписі, здійсненому за допомогою боді-камери працівника поліції, зафіксовано прибуття працівників поліції на місце дорожньо-транспортної пригоди. На місці події знаходяться автомобіль марки «Daewoo Lanos» та мотоцикл, які мають механічні пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Водій мотоцикла перебуває на тротуарі з ознаками тілесних ушкоджень. Водночас особа, яка керувала автомобілем «Daewoo Lanos», на місці події відсутня, а її місцезнаходження працівникам поліції та іншим присутнім особам не відоме.

На другому відеозаписі зафіксовано спілкування працівника поліції з особою, яка представилася ОСОБА_1 . У ході спілкування останній повідомляє, що керував транспортним засобом марки «Daewoo Lanos», який скоїв ДТП. Надалі на відеозаписі зафіксовано проведення щодо нього медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у КНП «Збаразька центральна лікарня».

Разом з тим жоден із наявних у матеріалах справи відеозаписів не містить безпосередньої фіксації факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а також його перебування за кермом автомобіля безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою чи під час її вчинення.

Згідно ч. 1 ст. 130 КпАП України, об`єктивна сторона вказаного складу адміністративного правопорушення полягає у тому числі, що особа має керувати транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Відсутність об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності. Тобто, працівники поліції повинні представити суду докази того, що вони встановили факт керування автомобілем особою, в якої наявні ознаки алкогольного сп`яніння, дотримуючись встановленого законом порядку, запропонували особі пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння і на місці зупинки транспортного засобу, і в медичному закладі, на що вказана особа погодилася або ж відмовилися, і відповідно у випадку проходження такого огляду він повинен бути належним чином зафіксований та може бути доказом, що підтверджує вину особи.

Визначення терміну "керування транспортним засобом" було наведено в п. 27 Постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зрушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до п.5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Згідно з п.2 розділу III вказаної Інструкції включення відео реєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов`язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Таким чином, відеозаписи, долучені до матеріалів справи, не містять відомостей, які б належним та допустимим чином підтверджували обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Зокрема, на відеозаписах не зафіксовано момент керування ОСОБА_1 транспортним засобом, не зафіксовано його перебування за кермом автомобіля безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою чи під час її вчинення, а також не встановлено жодних об`єктивних даних, які б беззаперечно свідчили про виконання ним функцій водія транспортного засобу.

Суд зазначає, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП має бути беззаперечно встановлено як факт керування транспортним засобом відповідною особою, так і факт перебування такої особи у стані алкогольного сп`яніння. Такі обставини повинні бути доведені належними та допустимими доказами поза розумним сумнівом.

Сам по собі факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду від 06.04.2026 року, за відсутності належних та допустимих доказів керування ним транспортним засобом не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Разом з тим, протокол про адміністративне правопорушення, у якому викладено відповідні відомості, сам по собі не може бути визнаний належним та достатнім доказом у розумінні ст.251 КУпАП України, оскільки за своєю правовою природою він не є беззаперечним доказом обставин, викладених у ньому. Зазначені у протоколі відомості підлягають перевірці та підтвердженню іншими належними і допустимими доказами, які б достовірно підтверджували винуватість особи та не викликали сумнівів у суду.

Крім того, суд враховує показання свідка ОСОБА_3 , який у судовому засіданні підтвердив, що саме він керував транспортним засобом та допустив дорожньо-транспортну пригоду, після чого залишив місце події. Будь-яких доказів, які б спростовували показання вказаного свідка або беззаперечно підтверджували факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 , матеріали справи не містять.

Відповідно до положень ст.7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Суд також враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №536/1703/17, відповідно до якої притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності усіх елементів складу адміністративного правопорушення та підтвердження вини особи належними і допустимими доказами.

Вважаю, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. Непідтвердження здійснення особою адміністративного правопорушення відповідними доказами не породжує правових підстав для притягнення її до адміністративної відповідальності.

За таких обставин під час судового розгляду не здобуто належних та допустимих доказів об`єктивного характеру, які б підтверджували, що ОСОБА_1 у зазначений у протоколі час керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Наявні у справі докази не спростовують його доводів щодо відсутності факту керування транспортним засобом та не підтверджують вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України.

Дослідивши надані матеріали, враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості, який підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України, не доведена належними та допустимими доказами, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП України у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного та керуючись ч.1 ст.130, п.1 ч.1 ст.247, ст.266, ст.284, ст.294 КпАП України,

п о с т а н о в и в :

У притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України відмовити, а дану справу провадженням закрити за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

На дану постанову може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

СУДДЯ Ігор ГУДИМА