Рішення від 23 червня 2026 р. у справі №465/11942/25 — Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/11942/25

Провадження 2/465/1446/26

РІШЕННЯ

Іменем України

24.06.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Гулієвої М. І.

при секретарі судового засідання Жовнір Р. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу.

Позовну заяву мотивує тим, що 17.09.2016 року між ним та ОСОБА_2 укладено шлюб, який зареєстровано Львівським міським відділом державної реєстрація актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області. Від шлюбу у них народилося двоє дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказує, що фактично принили сімейні відносини, понад два роки проживають окремо, спільного господарства не ведуть, спільного бюджету не мають, подружніх відносин не підтримують, сімейне життя не склалося. Подальше підтримування сімейних відносин із відповідачем вважає неможливим, а формальне перебування у шлюбі є недоцільним та не бажаним. Будь-яке примирення між ними неможливе. Просить шлюб розірвати.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 08.01.2026 відкрито провадження у справі та постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

24.06.2026 р. на адресу суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує.

06.03.26 від відповідача надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнає.

За наведених обставин, суд вважає за можливе розгляд справи проводити у відсутності сторін, які подали про це відповідні клопотання.

Оскільки всі учасники в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що сторони 17.09.2016 року зареєстрували шлюб у Львівському міськиму відділі державної реєстрація актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, про що у книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис № 2812, що стверджується копією свідоцтва про шлюб серії № НОМЕР_1 .

У сторін народилося двоє дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджено копіями свідоцтв про народження.

Як встановлено судом, між сторонами виникли розбіжності, у них різні погляди на життя, вони тривалий час не ведуть спільного господарства та не підтримують шлюбних стосунків, сім`я фактично розпалась, її збереження недоцільне.

У відповідності до ст.51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Згідно з ч. 2 ст.104 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Частиною 1 ст.110 Сімейного кодексу України, передбачено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Зі змісту ст.112 Сімейного кодексу України, вбачається, що суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , є неможливим, оскільки сторони не підтримують шлюбних стосунків, не ведуть спільного господарства. Збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам та інтересам дітей.

Згідно із ст.6 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Крім того, задовольняючи позов, суд виходить з того, що шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Отже, суд вважає, що шлюб між сторонами носить формальний характер, оскільки вони проживають окремо, не підтримують подружніх відносин, примирення неможливе, а тому шлюб слід розірвати.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє повне ствердження, а тому підлягають до задоволення.

Суд вирішує питання про розподіл судових витрат між сторонами відповідно до ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись, ст.ст. 110-112 Сімейного Кодексу України, ст.ст.12,13,81, 141, 206,247,263,265,354, Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 ,ІНФОРМАЦІЯ_4 , який було зареєстровано 17.09.2016 Львівським міським відділом державної реєстрація актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис № 2812.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1211,20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту до Львівського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 ,ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя М. І. Гулієва