Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №454/4876/25 — Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/4876/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2026 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Струс Т. В. ,

за участю секретаря Синевської Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сокалі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю потерпілого,

в с т а н о в и в:

Позивачі звернулися в суд з позовом до відповідача про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю потерпілого, свої вимоги мотивують тим, що 13.10.2025р. біля 13.35год. на ділянці автодороги «м.Сокаль-с.Тартаків-с.Стоянів», в м. Сокаль по вул. Тартаківська, Шептицького району, Львівської області, при виїзді за межі міста, відповідач ОСОБА_4 , керуючи автомобілем «BMW 318І», д.н.з. НОМЕР_1 та рухаючись ним в напрямку с. Тартаків, грубо порушив вимоги п.п. 1.10 (в частині значення термінів «обгін»); 2.3 (підпунктів «б» та «д»); 10.1, 11.3, 12.4, 14.2 (підпункт в) ПДР України, які виразилися в тому, що він, під час керування транспортним засобом проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін; в населеному пункті рухався із перевищенням максимальної швидкості руху; перед виконанням маневру обгону не переконався у його безпеці, зокрема чи смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані та виїхав на смугу зустрічного руху по якій в цей час у напрямку м. Сокаль рухався автомобіль марки «Ford Galaxy», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5 , як наслідок між вказаними транспортними засобами відбулося зіткнення. В результаті порушень ПДР водієм ОСОБА_4 , пасажир керованого ним автомобіля марки «BMW 318І», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_6 отримав тупу поєднану травму тіла, яка проявилася травмою голови у вигляді крововиливу на м`яких тканинах потиличної ділянки голови, вогнищевими плямисто-зливного характеру темно-червоними крововиливами під оболонками в тім`яних частках; травмою грудної клітки у вигляді множинних переломів ребер по багатьом анатомічним лініям з крововиливом в м`які тканини грудної клітки зліва, переломом грудини в ділянці рукояття, травматичним розривом аорти в грудному відділі, розривами навколосерцевої сорочки та серця, розривом головного бронху лівої легені з крововиливами в прикореневі ділянки легень, середостінь в тканину перенхіми легень, з крововиливом в плевральні порожнини - гематоракс об`ємом 3,5л. рідкої, темної крові; травмою черевної порожнини у вигляді паралельних розривів печінки, що спричинило до гострої внутрішньої крововтрати, обезкровлення організму та смерті.

Зазначає, що за фактом вказаної ДТП, 13.10.2025р. внесені відомості до ЄРДР № 12025140000001127 за ч.2 ст. 286 КК України.

Прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного

регіону 27.11.2025р. затверджено обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025140000001127 від ІНФОРМАЦІЯ_4 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Кримінальне провадження перебуває на розгляді в Сокальському районному суді Львівської області, справа № 454/4673/25.

Позивачі обґрунтовують свої вимоги тим, що відповідно до ч. 2, 5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

В результаті вищевказаного ДТП та наслідків від нього, дружині загиблого -

ОСОБА_1 , доньці ОСОБА_2 та доньці ОСОБА_3 , завдано шкоди, у зв`язку з чим виникло право на її відшкодування за рахунок відповідача.

Станом на дату ДТП (ІНФОРМАЦІЯ_4) цивільно-правова відповідальність, пов`язана з експлуатацією забезпеченого транспортного засобу марки «BMW 318І», д.н.з. НОМЕР_1 внаслідок дії якого загинув ОСОБА_6 , не була застрахована, що підтверджується витягом з Централізованої бази даних МТСБУ.

10.12.2025 року представник позивачів повідомив МТСБУ про настання страхового

випадку та звернувся із заявою на виплату страхового відшкодування.

Серед заявлених позивачами до відшкодування вимог, містились: 1) 66666,66 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди належної ОСОБА_1 ; 2) 66666,66 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди належної ОСОБА_2 ; 3) 66666,66 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди належної ОСОБА_3 .

Однак, зазначає, що сума відшкодування моральної шкоди 200000грн., яку має здійснити МТСБУ є значно меншою, ніж та фактична, яку було завдано позивачам. Саме тому вони прийняла рішення про звернення в суд з позовом до водія транспортного

засобу «BMW318І», д.н.з. НОМЕР_1 , яким спричинено ДТП, за відшкодуванням

решти розміру заподіяної шкоди.

У даній справі, ДТП внаслідок якої позивачам завдано шкоди, відбулася за участю автомобіля марки «BMW 318І», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 .

Особами, які мають право на отримання страхового відшкодування моральної шкоди

у зв`язку із смертю потерпілого є: дружина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Батьки потерпілого померли ще задовго до дати ДТП.

На день настання страхового випадку (ІНФОРМАЦІЯ_4), статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено у 2025 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 8000грн. З урахуванням викладеного загальний розмір страхового відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, становить 200000грн. (25 х 8000 грн. = 200000 грн.). Отже, частка, яка припадає на кожну особу, що має право на отримання страхового відшкодування, в порядку частини 3 статті 25 Закону, за шкоду заподіяну смертю Потерпілого дорівнює по 66'666,66 грн. для кожного (200000 грн. / 3 осіб = 66666,66 грн.).

Із матеріалів справи вбачається те, що смерть потерпілого настала внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки - вказаний факт жодною із сторін не заперечується. Потерпілий являється чоловіком позивача, ОСОБА_1 та батьком позивачок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Зазначають, що водій з часу ДТП і по сьогодні ні матеріально, ні морально навіть не намагався допомогти позивачам.

В обґрунтування спричинених моральних страждань позивач ОСОБА_1 такі обґрунтовує щодо глибини та тривалості душевних страждань: смерть чоловіка є надзвичайно травматичною подією, яка спричинила глибокі та тривалі душевні страждання для неї. Втрата чоловіка, призводить до нестерпного горя, відчуття порожнечі та безпорадності. Ці страждання не є тимчасовими і триватимуть протягом усього її життя. Щодо зруйнованих сімейних зв`язків та позбавлення підтримки то загибель чоловіка зруйнувала налагоджені сімейні зв`язки, позбавила позивача можливості розраховувати на його підтримку, допомогу, турботу та розуміння у майбутньому, що негативно впливає на її емоційний та психологічний стан. Щодо порушення нормального життєвого укладу - смерть чоловіка кардинально змінила нормальний життєвий уклад позивачки. Вона

втратила звичний ритм життя, відчуває самотність, їй доводиться адаптуватися до нових умов існування без чоловіка, що є надзвичайно складним у її віці.

Позивачка ОСОБА_2 обґрунтовує спричинені моральні страждання глибиною та тривалості таких, а саме втрата батька є непоправною втратою для неї, яка спричиняє надзвичайні та тривалі душевні страждання, відчуття спустошеності, горя та відчаю. Щодо зруйнованих сімейних зв`язків та позбавлення підтримки - смерть батька зруйнувала нормальні сімейні зв`язки, позбавила позивача її батьківської любові, турботи, поради та допомоги, яка була важлива для її життя та подальшого розвитку. Щодо впливу на психологічний стан та розвиток - втрата батька може мати тривалий негативний вплив на психологічний стан позивача, її емоційну стабільність та загальне самопочуття, що особливо важливо, враховуючи роль батька у формуванні особистості. Щодо порушення нормального життєвого укладу - смерть батька призвела до порушення звичного життєвого укладу доньки, зміни сімейних традицій, спільних подій та повсякденних взаємодій, що викликає душевний дискомфорт. Щодо зміни соціального статусу та життєвих планів - позивачка втратила батька, що є зміною її соціального статусу, і це може вплинути на її життєві плани,

професійний розвиток та особисті стосунки в майбутньому.

Позивачка ОСОБА_3 обґрунтовує спричинені моральні страждання глибиною та тривалості таких. Втрата батька є непоправною втратою для доньки, яка спричиняє надзвичайні та тривалі душевні страждання, відчуття спустошеності, горя та відчаю. Щодо зруйнованих сімейних зв`язків та позбавлення підтримки - смерть батька зруйнувала нормальні сімейні зв`язки, позбавила позивача її батьківської любові, турботи, поради та допомоги, яка була важлива для її життя та подальшого розвитку. Щодо впливу на психологічний стан та розвиток - втрата батька може мати тривалий негативний вплив на психологічний стан позивача, її емоційну стабільність та загальне самопочуття, що особливо важливо, враховуючи роль батька у формуванні особистості. Щодо порушення нормального життєвого укладу - смерть батька призвела до порушення звичного життєвого укладу доньки, зміни сімейних традицій, спільних подій та повсякденних взаємодій, що викликає душевний дискомфорт. Щодо зміни соціального статусу та життєвих планів - позивач втратила батька, що є зміною її соціального статусу, і це може вплинути на її життєві плани, професійний розвиток та особисті стосунки в майбутньому.

Таким чином, моральна шкода для кожного з позивачів є очевидною, глибокою та

триваючою, що обгрунтовує вимогу про її відшкодування.

Враховуючи те, що, після смерті потерпілого, позивачі в майбутньому позбавлені

будь-якої підтримки і допомоги від загиблого, а також те, що смерть потерпілого

змінила їх життя у всіх сферах та зруйнувала нормальні життєві зв`язки, позивачі у

своїй позовній заяві оцінили мінімальний розмір грошового відшкодування завданої їм моральної шкоди у грошовому еквіваленті по 276666,66грн. кожному, який був визначений з урахуванням того матеріального (фінансова підтримка, допомога по господарству, по роботі, тощо) та нематеріального (емоційна підтримка та турбота, моральна підтримка та опора, виховання та розвиток дітей/онуків, соціальні зв`язки та спілкування, тощо) блага, яку надавав потерпілий та міг надати в майбутньому.

Враховуючи частку моральної шкоди, яку має відшкодувати МТСБУ - по 66666,66 грн. кожному, то решта суми моральної шкоди завданої позивачам внаслідок смерті потерпілого в результаті дії джерела підвищеної небезпеки, яка підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, становить по 210000грн. кожному.

Просять суд стягнути із відповідача у їх користь по 210000грн. відшкодування моральної шкоди.

Представник позивачів - адвокат Лукашук П.А. в судове засідання не прибув, надав суду заяву в якій просив розгляд справи проводити у його та позивачів відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити, щодо проведення заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання повторно не прибув, не повідомив суд про причину своєї неявки, тому судом винесено ухвалу про проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Представник позивачів у поданій заяві не заперечив проти такого порядку вирішення справи.

На підставі ст. 280 ЦПК України, враховуючи думку представника позивачів, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Оскільки сторони в судове засідання не прибули, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши докази в справі, суд приходить до наступного висновку.

Згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні №12025140000001127 від 13.10.2025р. про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України встановлено наступне.

13.10.2025р. біля 13.35год. на ділянці автодороги «м.Сокаль-с.Тартаків-с.Стоянів», в м. Сокаль по вул. Тартаківська, Шептицького району, Львівської області, при виїзді за межі міста, відповідач ОСОБА_4 , керуючи автомобілем «BMW 318І», д.н.з. НОМЕР_1 та рухаючись ним в напрямку с. Тартаків, грубо порушив вимоги п.п. 1.10 (в частині значення термінів «обгін»); 2.3 (підпунктів «б» та «д»); 10.1, 11.3, 12.4, 14.2 (підпункт в) ПДР України, які виразилися в тому, що він, під час керування транспортним засобом проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін; в населеному пункті рухався із перевищенням максимальної швидкості руху; перед виконанням маневру обгону не переконався у його безпеці, зокрема чи смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані та виїхав на смугу зустрічного руху по якій в цей час у напрямку м. Сокаль рухався автомобіль марки «Ford Galaxy», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5 , як наслідок між вказаними транспортними засобами відбулося зіткнення. В результаті порушень ПДР водієм ОСОБА_4 , пасажир керованого ним автомобіля марки «BMW 318І», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_6 отримав тупу поєднану травму тіла, яка проявилася травмою голови у вигляді крововиливу на м`яких тканинах потиличної ділянки голови, вогнищевими плямисто-зливного характеру темно-червоними крововиливами під оболонками в тім`яних частках; травмою грудної клітки у вигляді множинних переломів ребер по багатьом анатомічним лініям з крововиливом в м`які тканини грудної клітки зліва, переломом грудини в ділянці рукояття, травматичним розривом аорти в грудному відділі, розривами навколосерцевої сорочки та серця, розривом головного бронху лівої легені з крововиливами в прикореневі ділянки легень, середостінь в тканину перенхіми легень, з крововиливом в плевральні порожнини - гематоракс об`ємом 3,5л. рідкої, темної крові; травмою черевної порожнини у вигляді паралельних розривів печінки, що спричинило до гострої внутрішньої крововтрати, обезкровлення організму та смерті.

В ході розгляду справи встановлено, що вироком Сокальського районного суду Львівської області від 18.12.2025р. ОСОБА_4 за вищевказаним обвинуваченням визнано винним та призначено покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

ОСОБА_4 на вирок суду подано апеляційну скаргу щодо важкості призначеного судом покарання.

Дослідженим свідоцтвом про смерть встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_6 .

Згідно довідки про причину смерті від 14.10.2025р., смерть ОСОБА_6 настала в результаті ДТП.

Дослідженим свідоцтвом про шлюб встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_6 .

Також із копій свідоцтв про народження встановлено, що батьком позивачок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є ОСОБА_6 ..

Згідно ч.1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частиною 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч. 5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до роз`яснень пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених у п. 8 постанови від 01.03.2013р. №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», судам роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у особи, що її завдала, за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні №12025140000001127 від 13.10.2025р. щодо ОСОБА_4 встановлено, що шкоду потерпілому ОСОБА_6 завдано джерелом підвищеної небезпеки, а не внаслідок непереборної сили чи умислу потерпілого.

Також згідно витягу з Централізованої бази даних МТСБУ встановлено, що станом на дату ДТП - 13.10.2025р. цивільно-правова відповідальність, пов`язана з експлуатацією забезпеченого транспортного засобу марки «BMW 318І», д.н.з. НОМЕР_1 , не була застрахована.

Відповідно до п. 21.1. ст. 21 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», (в редакції чинній на дату ДТП), з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється

експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування».

Відповідно до статті 22 Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи».

Згідно ч. 1 ст. 35 Закону, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих здійснює регламентну виплату на умовах, визначених цим Законом, у разі заподіяння шкоди на території України: 1) транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, та майну, яке перебувало в ньому.

Згідно ч. 1 ст. 32 Закону, для отримання страхової (регламентної) виплати потерпіла особа чи інша особа, яка має право на її отримання (далі - заявник), подає страховику, а у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону, - до МТСБУ, заяву про страхову виплату, заяву про регламентну виплату у строк, що не перевищує: 2)

три роки з дня настання дорожньо-транспортної пригоди (у випадках, передбачених пунктом 4 частини першої статті цього Закону, - з дня припинення членства страховика в МТСБУ), - якщо шкоду заподіяно життю або здоров`ю потерпілої фізичної особи".

Із копії повідомлення про ДТП від 10.12.2025р. встановлено, що із таким представник позивачів звернувся до МТСБУ та повідомив про настання страхового

випадку.

Також із заяв про виплату страхового відшкодування, встановлено, що із такими в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 їх представник звернувся до МТСБУ - 10.12.2025р. У яких зокрема просив здійснити регламентну виплату пов`язану із моральною шкодою - 66666,67грн.

Згідно ч.3 ст. 25 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик, а у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ, відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю потерпілої фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір таких страхових (регламентних) виплат зазначеним особам стосовно одного померлого становить 25 розмірів мінімальної місячної заробітної плати, встановленої законом на дату настання страхового випадку, і виплачується таким особам у рівних частинах.

Встановлено, що на день настання страхового випадку 13.10.2025р., статтею 8 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено у 2025р. мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 8000 грн.

Відповідно загальний розмір страхового відшкодування моральної шкоди,

заподіяної смертю фізичної особи, становить 200000грн. (25 х 8000грн. = 200000 грн.).

Таким чином частка, що припадає на кожну особу, яка має право на отримання страхового відшкодування становить по 66666,66грн. для кожного (200000грн./3 = 66666,66 грн.).

Разом з тим, позивачі звертаючись до суду із даним позовом зазначають, що сума відшкодування моральної шкоди - 200000грн., яку має здійснити МТСБУ є значно меншою, ніж та фактична, яку було їм завдано, що і слугувало підставою звернення до суду із даним позовом до відповідача - водія транспортного засобу який здійснив ДТП.

Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до ч.1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Згідно роз`яснень Пленум Верховного Суду України викладених у п. 5 постанови від 31.03.1995року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Звертаючись до суду із даним позовом позивачі обґрунтовували спричинену їм моральну шкоду зокрема тим, що смерть їх чоловіка та відповідно батька змінила їх життя у всіх сферах та зруйнувала нормальні життєві зв`язки, позивачі оцінили мінімальний розмір грошового відшкодування завданої їм моральної шкоди у грошовому еквіваленті по 276666,66 грн. кожному, який був визначений з урахуванням того матеріального (фінансова підтримка, допомога по господарству, по роботі, тощо) та нематеріального (емоційна підтримка та турбота, моральна підтримка та опора, виховання та розвиток дітей/онуків, соціальні зв`язки та спілкування, тощо) блага, яку він їм надавав та міг надати в майбутньому.

Проте, враховуючи частку моральної шкоди, яку має відшкодувати МТСБУ

(по 66'666,66 грн. кожному), то решта суми моральної шкоди завданої позивачам внаслідок смерті потерпілого в результаті дії джерела підвищеної небезпеки, яка підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, оцінюють по 210000грн. кожному.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що протиправними діями відповідача позивачам завдано моральну шкоду, яка полягає у втраті їх чоловіка та батька, руйнуванні нормальних сімейних зв`язків, тривалого негативного впливу на психологічний стан позивачів.

При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, суд враховує характер вчиненого діяння, яке характеризується необережною формою вини, глибину фізичних та душевних страждань позивачів, а також вимоги розумності та справедливості, тому, позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди в сумі по 210000грн. кожному із позивачів, суд задовольняє частково в розмірі по 150000грн.

З урахуванням того, що позивачі при поданні позову до суду були звільнені від сплати судового збору, враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути судовий збір на користь держави у розмірі 4500 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 223, 258, 259, 264 - 265, 268, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_4 в користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 150000 (сто п`ятдесят тисяч) грн. кожному відшкодування моральної шкоди.

Стягнути із ОСОБА_4 в дохід держави 4500 (чотири тисячі п`ятсот) грн. судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 .

Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання - АДРЕСА_2 .

Позивач: ОСОБА_3 , місце проживання - АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_4 , місце проживання - АДРЕСА_4 .

Головуючий: Т. В. Струс