Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №450/4136/25 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/4136/25 Провадження № 2/450/378/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Мусієвського В.Є.

при секретарі Расяк С.М.

з участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третьої особи приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Шаравара Оксани Романівни, про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом, –

в с т а н о в и в:

Представник позивача через систему «Електронний Суд» звернулась в Пустомитівський районний суд Львівської області з позовом до відповідача, у якому просила визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 право власності на 9/20 частки будинковолодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , та приналежну земельну ділянку площею 0,0250 га, кадастровий номер 4623684900:01:001:0403.

Мотивувала позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті якої відкрилася спадщина, до складу якої увійшли: будинковолодіння, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 , та приналежні земельні ділянки площею 0,091 га, кадастровий номер 4623684900:01:001:0402, площею 0,0250 га, кадастровий номер 4623684900:01:001:0403. На випадок своєї смерті ОСОБА_4 склала заповіт, згідно якого 11/20 часток належного їй на праві приватної власності житлового будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , та господарські будівлі, а саме: 1-1 коридор площею 2,5 кв.м.; 1-11 житлова кімната площею 18,7 кв.м; 1-12 житлова кімната площею 24, 8 кв.м.; 1-13 веранда площею 19,7 кв.м.; 1-8 гараж площею 22,1 кв.м.; підсобне приміщення 1-9 площею 12,6 кв.м.; літня кухня Б, вбиральня В, сараї Г, Ж, погріб Д; приналежну земельну ділянку площею 0,091 га, кадастровий номер 4623684900:01:001:0402, заповіла своєму сину ОСОБА_3 9/20 часток належного їй на праві приватної власності житлового будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , та господарські будівлі, а саме: 1-2 веранда площею 10,7 кв.м.; 1-3 коридор площею 17,1 кв.м.; 1-4 кухня площею 15,5 кв.м.; 1-5 санвузол площею 7,7 кв.м.; 1-6 коридор площею 6,1 кв.м.; 1-7 житлова кімната площею 16,9 кв.м.; 1-10 коридор площею 9,0 кв.м.; 1-14 житлова кімната площею 42,9 кв.м.; приналежну земельну ділянку площею 0,0250 га, кадастровий номер 4623684900:01:001:0403, заповіла своїй доньці ОСОБА_2 . У спільне користування співвласників заповіла: хвіртку № 1, ворота № 2, огорожу № 3, № 4, відмостку І. Спадкоємці за заповітом у встановлений законом строк звернулись до приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Шаравари О.Р. із заявами про прийняття спадщини за заповітом. За результатами розгляду заяви, 03.07.2025 року приватним нотаріусом відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність у спадкоємця оригіналів правовстановлюючих документів на житловий будинок, а також свідоцтва про шлюб батьків позивача. При цьому, оригінал правовстановлюючого документа, а саме, дублікат свідоцтва про право власності на житловий будинок, перебуває у відповідача, який не надає його нотаріусу, що є перешкодою для позивача в отриманні свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Окрім наведеного, визначена нотаріусом підстава для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, а саме не надання свідоцтва про шлюб ОСОБА_4 є необґрунтованою, адже її чоловік ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . З огляду на викладене вище, просила позовні вимоги задовольнити. Додатково вказала, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, становить 30000 грн.

Ухвалою від 12.09.2025 року позовну заяву залишено без руху, стороні позивача надано десятиденний строк для усунення недоліків, описаних у такій.

26.09.2025 року представником позивача ОСОБА_1 подано заяву, якою усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою від 29.09.2025 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 26.11.2025 року відкладено розгляд справи у зв`язку із неявкою сторін.

03.02.2026 року представником позивача ОСОБА_1 подано заяву, згідно мотивів якої просила проводити підготовче судове засідання у її відсутності та закрити підготовче провадження, призначивши справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою від 04.02.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні 06.05.2026 року представник позивача ОСОБА_1 , думку якої підтримала ОСОБА_2 , надала пояснення аналогічні викладеним письмово, заявлені вимоги підтримала та просила такі задовольнити.

В судовому засіданні 06.05.2026 року відповідач ОСОБА_3 визнав позовні вимоги, які просив задовольнити. Вказав, що у нього була потреба в часі для збирання документів, які необхідно подати нотаріусу. Вказані документи ним зібрано і з такими він має намір звернутись до нотаріуса.

Протокольною ухвалою від 06.05.2026 року в судовому засіданні оголошено перерву з метою вирішення спору у позасудовому порядку.

В судовому засіданні 17.06.2026 року представник позивача ОСОБА_1 повідомила, що під час перерви сторони звертались до приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Шаравара О.Р. з метою позасудового врегулювання спору, однак нотаріусом в усному порядку повідомлено про неможливість вчинення згаданої вище нотаріальної дії у зв`язку із наявністю в провадженні суду даної цивільної справи.

В судовому засіданні 17.06.2026 року відповідач ОСОБА_3 вказав, що під час перерви він разом із позивачем звертались до приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Шаравара О.Р. з метою позасудового врегулювання спору, якій надав документи, необхідні для видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, відсутність яких стали підставою для відмови у видачі ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Пояснення, надані відповідачем в судових засіданнях 06.05.2026 року та 17.06.2026 року, не заперечувались стороною позивача.

Третя особа приватний нотаріус Львівського районного нотаріального округу Львівської області Шаравара О.Р., будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилась, однак 28.01.2026 року, 09.03.2026 року, 08.04.2026 року та 22.05.2026 року подала заяви про розгляд справи у її відсутності.

Частиною 4 статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

У частині 5 статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 17.06.2026 року, є дата складення повного судового рішення – 25.06.2026 року.

Заслухавши пояснення та думку присутніх сторін, розглянувши матеріали справи і докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 07.08.2023 року Оброшинською сільською радою Львівського району Львівської області.

Із заповіту серії ННТ № 255857, посвідченого 15.04.2019 року приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Копійчак Є.В., вбачається, що ОСОБА_4 , на випадок своєї смерті, 11/20 часток належного їй на праві приватної власності житлового будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , та господарські будівлі, а саме: 1-1 коридор площею 2,5 кв.м.; 1-11 житлова кімната площею 18,7 кв.м; 1-12 житлова кімната площею 24, 8 кв.м.; 1-13 веранда площею 19,7 кв.м.; 1-8 гараж площею 22,1 кв.м.; підсобне приміщення 1-9 площею 12,6 кв.м.; літня кухня Б, вбиральня В, сараї Г, Ж, погріб Д; приналежну земельну ділянку площею 0,091 га, кадастровий номер 4623684900:01:001:0402, заповіла своєму синові ОСОБА_3 9/20 часток належного їй на праві приватної власності житлового будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , та господарські будівлі, а саме: 1-2 веранда площею 10,7 кв.м.; 1-3 коридор площею 17,1 кв.м.; 1-4 кухня площею 15,5 кв.м.; 1-5 санвузол площею 7,7 кв.м.; 1-6 коридор площею 6,1 кв.м.; 1-7 житлова кімната площею 16,9 кв.м.; 1-10 коридор площею 9,0 кв.м.; 1-14 житлова кімната площею 42,9 кв.м.; приналежну земельну ділянку площею 0,0250 га, кадастровий номер 4623684900:01:001:0403, заповіла своїй доньці ОСОБА_2 . У спільне користування співвласників заповіла: хвіртку № 1, ворота № 2, огорожу № 3, № 4, відмостку І.

У відповідності до положень ст. 1220 ЦК України в день смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина.

За ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

В силу вимог ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповіддю приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Шаравара О.Р. № 135/02-14 від 03.07.2025 року відмовлено у видачі ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за заповітом з підстав відсутності у спадкоємця оригіналів правовстановлюючих документів на житловий будинок, а також свідоцтва про шлюб батьків позивача.

Звертаючись з даним позовом до Пустомитівського районного суду, представником позивача ОСОБА_1 зазначено, що ОСОБА_2 позбавлена можливості в позасудовому порядку реалізувати право на спадщину за заповітом у зв`язку із перебуванням оригіналу правовстановлюючого документа, а саме дубліката свідоцтва про право власності на житловий будинок, у відповідача, який відмовляється надавати його нотаріусу.

При цьому, як встановлено судом, згаданий вище дублікат свідоцтва про право власності на житловий будинок в добровільному порядку пред`явлено відповідачем ОСОБА_3 , який визнав позовні вимоги в повному обсязі, приватному нотаріусу Львівського районного нотаріального округу Львівської області Шаравара О.Р. під час розгляду справи, що свідчить про відсутність на момент ухвалення рішення спору між сторонами, а також нівелювало перешкоди ОСОБА_2 в отриманні свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

За ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Суд звертає увагу, що визнання права власності в порядку спадкування є винятковим способом захисту цивільного права, який застосовується у випадку неможливості оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Вирішення судом питання про визнання права власності на спадкове майно не може підміняти собою встановлений законом порядок оформлення спадщини нотаріусом за відсутності належних та допустимих доказів неможливості реалізації спадкоємцем своїх прав у позасудовому порядку.

Відтак між сторонами відсутній спір щодо належності спадкового майна чи обсягу спадкових прав, а обставини справи свідчать про необхідність завершення процедури оформлення спадщини у нотаріальному порядку, а не про необхідність судового захисту шляхом визнання права власності.

При цьому суд зазначає, що чинне законодавство покладає обов`язок щодо оформлення спадкових прав та видачі свідоцтва про право на спадщину саме на нотаріуса. Звернення до суду з вимогою про визнання права власності на спадкове майно допускається лише у випадку існування об`єктивних та непереборних перешкод для оформлення спадщини в нотаріальному порядку, яких у даному випадку не встановлено. Сам по собі факт попередньої відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину не свідчить про неможливість реалізації спадкових прав у майбутньому, якщо обставини, які стали підставою для такої відмови, усунуті.

Оскільки під час розгляду справи усунуто обставини, на які представник позивача покликалась як на підставу звернення до суду, а наявні в матеріалах справи докази не підтверджують неможливість оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку станом на час ухвалення рішення, суд приходить до висновку про відсутність предмета спору та підстав для задоволення позовних вимог, шляхом визнання за ОСОБА_2 права власності на частину спадкового майна.

Верховний Суд у постанові від 29 серпня 2023 року у справі № 910/5958/20 сформував висновок, згідно якого відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові і не потребує перевірки обраного позивачем способу захисту і правової оцінки по суті спору

З огляду на викладене вище, з врахуванням відсутності порушення прав та законних інтересів позивача, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третьої особи приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Шаравара О.Р., про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом, слід відмовити.

За ст. 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 89, 141, 142, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 1218, 1220, 1223, 1268, 1269 ЦК України, суд, –

у х в а л и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третьої особи приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Шаравара Оксани Романівни, про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом– відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду або через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Мусієвський В.Є.