Вирок від 23 червня 2026 р. у справі №463/9399/25 — Личаківський районний суд м. Львова

Суд: Личаківський районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Грабіж

Дата: 23 червня 2026 р.

Справа: №463/9399/25

Суддя: Жовнір Г. Б.

Справа №463/9399/25

Провадження №1-кп/463/252/26

В И Р О К

іменем України

24 червня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

з участю прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові матеріали кримінального провадження №12025141360001515 від 30.08.2025 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Берегове Мостиського району Львівської області, громадянина України, українця, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий, востаннє вироком Городоцького районного суду Львівської області за ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК України до покарання у вигляді трьох років обмеження волі,

за ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 357, ч.1 ст. 361, ч. 4 ст. 186 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 , 29.08.2025 близько 17:10 год., перебуваючи поблизу будинку, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Шафарика, 10, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), діючи з корисливих мотивів та з метою власного безпідставного збагачення за рахунок чужого майна, вважаючи, що його дії є непомітними для сторонніх осіб, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер вчинюваних дій, передбачаючи суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України № 64/2022, у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, на території України який неодноразово продовжувався, востаннє Указом Президента України №478/2025 від 14.07.2025, викрав мобільний телефон ОСОБА_6 , а саме: «Oppo A3», 128 Gb, чорного кольору, (ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , S/N: НОМЕР_3 ), вартістю 5699 грн., в чохлі чорного кольору вартістю 94,90 грн., із захисним склом вартістю 256,40 копійок, та картами мобільних операторів ПрАТ «Київстар» НОМЕР_4 та ТОВ «Лайфсел» НОМЕР_5 , які для потерпілого матеріальної цінності не становить.

Внаслідок своїх протиправних дій ОСОБА_4 завдав матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_6 на загальну суму 6050,30 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Крім цього, 29 серпня 2025 року близько, 17 год 10 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи поблизу будинку, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Шафарика, 10, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою подальшого заволодіння грошовими коштами, шляхом вільного доступу, викрав банківську картку потерпілого ОСОБА_6 № НОМЕР_6 (емітована в АТ «ПУМБ» номер рахунку НОМЕР_7 ), яка знаходилась в чохлі телефону потерпілого, та яка відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію», п.п.1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст.1, п. 15.2 ст.15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність», є офіційним документом.

Таким чином, ОСОБА_4 , вчинив викрадення офіційного документа, вчиненого з корисливих мотивів, тобто кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України.

Крім цього 29 серпня 2025 року, у період часу з 19 год. 19 хв. по 19 год. 22 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи в м. Львові, у точно невстановленому досудовим розслідуванням місці, отримавши у користування попередньо викрадений ним у потерпілого ОСОБА_6 мобільний телефон марки «Oppo A3», 128 Gb, чорного кольору, (ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , S/N: НОМЕР_3 ), із сім-картами операторів мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» із контактним номером телефону НОМЕР_4 , та ТОВ «Лайфсел» НОМЕР_5 , які є фінансовими номерами, верифікованим АТ «ПУМБ» для користування послугами вказаного банку потерпілим ОСОБА_6 , з метою несанкціонованого втручання в роботу інформаційної (автоматизованої) системи, а саме, мобільного додатку інтернет-банкінгу АТ «ПУМБ», та використовуючи вказаний додаток інтернет-банкінгу «ПУМБ онлайн» здійснив вхід у обліковий запис потерпілого ОСОБА_6 , що призвело до несанкціонованої авторизації у обліковому записі ОСОБА_6 у мобільному додатку інтернет-банкінгу АТ «ПУМБ», тим самим несанкціоновано втрутився в роботу вказаної інформаційної (автоматизованої) системи.

Таким чином, ОСОБА_4 , вчинив несанкціоноване втручанні в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 361 КК України.

Крім цього, 29 серпня 2025 року у період часу з 19 год. 19 хв. по 19 год. 22 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи в м. Львові, у точно невстановленому досудовим розслідуванням місці, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), діючи з корисливих мотивів та з метою власного безпідставного збагачення, повторно вважаючи, що його дії є непомітними для сторонніх осіб, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер вчинюваних дій, передбачаючи суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України № 64/2022, у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, на території України з 05:30 год. 24.02.2022, який неодноразово продовжувався, востаннє Указом Президента України №478/2025 від 14.07.2025, отримавши несанкціоновану можливість здійснення банківських операцій по банківському рахунку потерпілого ОСОБА_6 , використовуючи мобільний додаток інтернет-банкінгу АТ «ПУМБ», здійснив переказ грошових коштів у сумі 10 000 грн., з банківської карти АТ «ПУМБ» № НОМЕР_6 потерпілого ОСОБА_6 на свої банківські карти АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_8 та № НОМЕР_9 , якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України.

Крім цього, 08 вересня 2025 року близько о 02 год. 07 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: м. Львів, вул. Костя Левицького, 81, маючи умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), в умовах воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента № 64/2022 у зв`язку із озброєною агресією Російської Федерації, на території України з 05:30 год. 24.02.2022, який неодноразово продовжувався, востаннє Указом Президента України №478/2025 від 14.07.2025, діючи відкрито, повторно, з корисливих мотивів та власного безпідставного збагачення, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння та його суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підійшов до потерпілого ОСОБА_7 та шляхом ривка відкрито заволодів його мобільним телефоном марки «Huawei», моделі «P20 lite», синього кольору, (IMEI1: НОМЕР_10 , IMEI2: НОМЕР_11 ), із сім-картами, оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар»: ? НОМЕР_12 ? та мобільного оператора ПрАТ «ВФ-Україна» ? НОМЕР_13 ?, в чохлі синього кольору, загальною вартістю 2500 гривень та побіг в сторону вул. Костя Левицького. ??????????????????????????????

В подальшому, ОСОБА_4 , продовжуючи свій злочинний умисел, скориставшись тим, що потерпілий не зміг його наздогнати, покинув місце події.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.186 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винність у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав повністю та підтвердив, обставини викладені в обвинувальному акті. Додатково пояснив, що щиро кається у скоєному, просить його суворо не карати.

Дослідження інших доказів, щодо тих обставин матеріалів кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 , які ніким не оспорюються, судом за згодою учасників судового провадження визнано недоцільним. Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 правильно розуміє зміст фактичних обставин пред`явленого йому обвинувачення, сумнівів у добровільності його позиції немає, а також сторонам роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень за обставин, викладених в обвинувальному акті. Його дії правильно кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, а також як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану; за ч. 1 ст. 357 КК України як викрадення офіційного документа, вчинене з корисливих мотивів; за ч. 1 ст. 361 КК України як несанкціоноване втручання в роботу інформаційної (автоматизованої) системи; та за ч. 4 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Призначаючи покарання обвинуваченому, судом враховується характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, особа обвинуваченого, який раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого являється щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини які обтяжують покарання обвинуваченого в ході судового розгляду не встановлено.

Призначаючи покарання ОСОБА_4 суд беручи до уваги наведені обставини та керуючись вимогами ст. 70 КК України, вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкцій ч.4 ст. 185 КК України, ч.4 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі та в межах санкцій ч.1 ст. 357 КК України, ч.1 ст. 361 КК України у виді обмеження волі. За сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворих покарань за ч. 4 ст. 185 КК, ч.1 ст. 357 КК України, ч.1 ст. 361 КК України більш суворим за ч.4 ст. 186 КК України, обвинуваченому слід призначити покарання у виді позбавлення волі.

Крім цього, судом встановлено, що вироком Городоцького районного суду Львівської області від 08.04.2026 р., який набрав законної сили, ОСОБА_4 засуджено за ч.1, 3 ст.357 КК та з застосуванням ст. 70 КК України, а також з врахуванням вироку Галицького районного суду м. Львова від 07.10.2025 р. на підставі ст. 71 КК України, остаточно призначено покарання у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки.

В зв`язку з наведеним, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 70 КК України, покарання обвинувачену слід призначити за сукупністю кримінальних правопорушень в порядку ст. 70 КК Українишляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Городоцького районного суду Львівської області від 08.04.2026 р., більш суворим покаранням призначеним даним вироком.

Також при винесені вироку судом враховуються вимоги ч. 5,7 ст. 72 КК України, які передбачають, що попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день, домашній арешт зараховується судом у строк покарання виходячи з такого їх співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 30.09.2025 р. ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який діяв до 25.11.2025 р. включно. Отже період з 30.09.2025 р. по 25.11.2025 р. (включно) слід зараховується у строк покарання виходячи з співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Крім цього ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 16 квітня 2026 р., по даній справі, ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого було продовжено ухвалою суду від 01.06.2026 р. та такий діє на момент ухвалення вироку.

Отже з наведеного вбачається, що строк покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі слід відраховувати з моменту взяття його під варту - 16.04.2026 р.

З врахуванням вимог ч. 3 ст. 377 КПК України, беручи до уваги обраний судом вид покарання та наведені вище характеризуючи дані особи обвинуваченого, суд вважає, що виняткові обставини для зміни ОСОБА_4 запобіжного заходу на такий, що не пов`язаний з триманням під вартою, відсутні.

У відповідності до положень ст.100 КПК України слід вирішити питання про долю речових доказів.

Керуючись ст.ст. 50, 65, 66, 70, 72, ч.4 ст. 185, ч.4 ст. 186 , ч.1 ст. 357, ч.1 ст. 361 КК України, ст.ст. 100, 349, 368, 370, 373-374, 376, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст. 185, ч.4 ст. 186 , ч.1 ст. 357, ч.1 ст. 361 КК України та призначити покарання:

- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

- за ч. 4 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років.

- за ч. 1 ст. 357 КК України у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

- за ч. 1 ст. 361КК України у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років.

Згідно із вимогами ч.1,4 ст.70 КК України, із врахуванням вироку Городоцького районного суду Львівської області від 08.04.2026 р., за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Городоцького районного суду Львівської області від 08.04.2026 р. більш суворим покаранням призначеним цим вироком остаточно призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років.

У строк покарання зарахувати період застосування до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 цілодобового домашнього арешту з 30.09.2025 р. по 25.11.2025 р. (включно) виходячи з співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 рахувати з 16.04.2026 р.

Запобіжний захід ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - взяття під варту.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A03 Core», чоловічу наплічну сумку чорного кольору, мобільний телефон марки «Huawei» синього кольору, банківську картку № НОМЕР_6 , емітовану АТ «ПУМБ», банківську картку № НОМЕР_14 , емітовану АТ «А-Банк», та банківську картку № НОМЕР_15 , емітовану АТ «Універсал Банк» - повернути законним власникам;

Чотири цифрові носії інформації - оптичні диски «CD-R» - залишити при матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня його проголошення до апеляційного суду через суд, який ухвалив рішення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченим, прокурору.

Суддя: ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua