Рішення від 23 червня 2026 р. у справі №309/1141/26 — Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/1141/26

2/301/819/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" червня 2026 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої Пітерських М.О., при секретарі Сатін Н.М., з участю відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу,

в с т а н о в и в :

27 березня 2026 року АТ «Закарпатгаз» звернулося в Хустський районний суд Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу в сумі 6089,71 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що правові засади функціонування ринку природного газу визначаються ЗУ «Про ринок природного газу», який набрав чинності 01.10.2015 року. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 30.09.2015 року №2494 затверджено Кодекс газорозподільних систем, який набрав чинності з 27.11.2015 року (далі – Кодекс ГРС).

Розподіл природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Типовий договір розподілу природного газу затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2498, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 року за №1384/27829.

Відповідно до п.1.2. Типового договору, умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу ГРС.

Договір розподілу природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням ст. 633, 634, 641 та 642 ЦК України шляхом приєднання побутового споживача до умов договору розподілу природного газу, що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та оператора ГРМ і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.

Відповідно до пункту 7 глави 3 розділу VI Кодексу та пункту 1.3 Договору передбачено, що фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви приєднання та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом ЗО днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.

Згідно положень пунктів 6.1, 6.2 розділу VI Договору розподілу природного газу оплата вартості послуг Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Згідно вимог п. 1 глави 6 розділу VI Кодексу розрахунки споживача за послуги розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюється виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачується споживачем рівномірними частинами протягом календарного року.

Пунктом 6.3 розділу VI Договору встановлено, що величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єкту) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Місячна вартість послуг розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності (п.1 глава 6 розділу VI Кодексу).

Згідно пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу, річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу.

Позивач посилався на укладення сторонами Типового договору розподілу природного газу. Фактом приєднання відповідача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є фактичне та документально підтверджене споживання, часткова оплата послуг розподілу природного газу (фінансовий стан відповідача та фотофіксація показників лічильника).

АТ «Закарпатгаз» свої зобов`язання виконало в повному обсязі та надало відповідачу послуги з розподілу природного газу за місцем розташування нерухомості відповідача, до якої приєднана труба газопостачання.

В порушення умов зазначеного договору та нормативних актів відповідач не провів оплату послуг з розподілу природного газу, внаслідок чого за період січень 2021 року – грудень 2023 року утворилась заборгованість в розмірі 6089,71 грн.

Позивач АТ «Закарпатгаз» просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу в сумі 6089,71 грн. та судові витрати в сумі 2662,40 грн.

Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 30.03.2026 року цивільну справу за позовом АТ «Закарпатгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу передано за підсудністю до Іршавського районного суду Закарпатської області.

17 квітня 2026 року вказана справа надійшла в Іршавський районний суд Закарпатської області та її розподілено для розгляду судді Пітерських М.О.

Ухвалою Іршавського районного суду Закарпатської області від 21.04.2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

29 травня 2026 року відповідач ОСОБА_1 подав відзив на позов, згідно якого просив закрити провадження по справі, а позовну заяву відхилити як необґрунтовану та таку, що суперечить Конституції України й законодавству України. Також відповідач просив стягнути з позивача на свою користь понесені ним витрати за подання відзиву.

Посилається на те, що відповідач не є споживачем послуг позивача, а він є користувачем природного газу. Позивач помилково вважає відповідача споживачем своїх послуг і не надав доказів того, що він дійсно надав ці послуги відповідачу, а відповідач їх прийняв добровільно на договірних умовах. Позивач не надав підписаної відповідачем заяви-приєднання до публічного договору або договору з підписом відповідача.

Позивач нараховує відповідачу заборгованість за послуги з розподілу природного газу, посилаючись на Постанови НКРЕКП №2498 від 30.09.2015 року, що є безпідставним, оскільки ці постанови не зареєстровані у Мін`юсті та НКРЕКП.

Позовна заява містить тези та положення із постанов НКРЕКП, кодексів і типового договору, затверджених постановами НКРЕКП, в тому числі, зі змінами внесеними до постанов НКРЕКП (що не зареєстровані в Мін`юсті). Однак, всі постанови НКРЕКП, що видані після вересня 2016 року не були зареєстровані відповідно до вимог ст.117 Конституції України та Указу Президента №493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», а норма ст.14 Закону України від 22.09.2016 року №1540-VIII «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» у частині: «Рішення Регулятора не підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України...» - змінює норму - протирічить ст.117 Конституції України до протилежного сенсу. Тому постанови НКРЕКП чинності ще не набули, і відповідно ані типовий договір і його умови, ні ліцензія, ні правила, ні методики, ні тариф не є обов`язковими для відповідача, адже він не мав можливості брати участь у визначенні умов договору (п.2 ст.634 ЦКУ) і висловити свою пропозицію з урахуванням чинного законодавства.

У позовній заяві не вказано та не наведено доказів наявності газорозподільних систем та газопроводів у позивача, на яких підставах перебувають (перебували) у власності чи у користуванні, яким саме актом-документом позивачу було передано місцеві (локальні) газопроводи, а яким актом-документом газорозподільну систему.

Громада села Брід (в тому числі і відповідач) у 1998 році організувала будівництво газової мережі с. Брід своїми силами і за свої кошти. Будівництво було успішно проведено, закінчено і з того часу вони користуються своєю газовою мережею, яку ніхто з їхньої громади ніколи нікому не передавав ні у власність, ні в оренду, не продавали і ніхто не підписував з цього приводу будь-які документи, в тому числі і акти прийому-передач. А відтак відповідач і їхня громада самостійно використовують свою газову мережу та самостійно обслуговують її. Ніякого відношення до їхньої газової мережі або до її обслуговування та утримання Закарпатська філія ТОВ «Газорозподільчі мережі України» - не має.

Також позивачем не надано доказів укладення з відповідачем будь-якого договору, тому типовий договір від АТ «Закарпатгаз», вказаний у позовній заяві, є нікчемним за фактичними обставинами. Без конкретного договору з юридичною особою ні в кого немає жодних прав та зобов`язань один перед одним.

Відповідач не приєднався до Типового договору і ніколи не підписував його за обставин, викладених в позовній заяві. Відповідач не звертався до позивача і не підписував жодного договору, а доказів протилежного позивачем не надано. Крім цього, відповідачу не надходила пропозиція від оператора ГРС укласти Типовий договір розподілу природного газу з чітко встановленим строком для відповіді.

Типовий договір розподілу природного газу є нікчемним.

В оператора ГРС відсутня ліцензія на розподіл природного газу.

Відповідачу є незрозумілим та сумнівним тариф на розподіл природного газу, а оператор ГРС не надає розшифровки всіх елементів складової структури тарифу, що викликає сумніви у відповідача щодо доброчесності оператора ГРС.

Викликає сумніви у відповідача і нарахування оператором ГРС розподілу, коли відповідач не використовує природний газ, та зайве нарахування об`ємів ніби спожитого газу, які відрізняються від фактичних даних лічильника відповідача, а в квитанції газопостачальної компанії загальна сума до сплати за газ перевищує фактично спожиті кубометри газу.

Крім того, відповідач зазначив про факт викрадення його лічильника газу співробітниками Іршавської дільниці оператора ГРМ, які знявши лічильник начебто для повірки, не повертали його на протязі більше п`яти років, чим порушили його права як користувача, не даючи змоги йому оплачувати фактично використаний об`єм газу та умисно створили умови для заборгованості за використаний газ. З вини співробітників оператора ГРМ, до Нафтогазу Іршавська дільниця оператора ГРМ надавала не правдиві, а завищені показники використання відповідачем газу, які не відповідали дійсності. У зв`язку з цим і сума нарахована за використаний газ, і розрахунок за «транспортування» є такими, які не відповідають дійсності.

У пакеті наданих позивачем документів є сфальсифікований Акт про порушення від 07.09.2020 року з підробленими підписами відповідача.

Враховуючи те, що лічильник відповідача 07.09.2020 року було знято для повірки, але не повернуто йому на протязі 5-ти років, тобто його було фактично викрадено - у розрахунку позивач враховує місячні та річні об`єми використання газу - на свій розсуд, тобто завищені показники, яких відповідач ніколи не використовував, бо живе в будинку один, а тому розрахунок не відповідає фактичним даним і є неправильним, тобто нікчемним.

Позивач в розрахунку враховує видуманий коефіцієнт приведення до стандартних умов вимірювання, замовчуючи факт того, що лічильник відповідача знаходиться не на вулиці, а в приміщенні котельної. Тобто там є постійна температура 18-20 градусів, а в такому випадку не застосовується жоден коефіцієнт. Тому розрахунок не відповідає фактичним даним і є неправильним, а довідка про фінансовий стан споживача взагалі якийсь не зрозумілий документ.

Виходячи з наведеного, просив відмовити у позові у повному обсязі.

Відповіді на відзив позивачем не подано.

У судове засідання представники позивача АТ «Закарпатгаз» Білецька Л.М. та Качмар О.Б. не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, згідно прохальної частини позовної заяви просили задовольнити позовні вимоги та розглянути справу без участі представника позивача за наявними матеріалами справи (а.с.7, 108-110).

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні. Вказував на те, що жодних договорів з позивачем не укладав і не підписував, тому не є споживачем його послуг. Не отримував він і проекту договору для ознайомлення. Вважав, що позивач не довів, що має у власності або користуванні газорозподільну систему, яку в с. Брід будували самі мешканці села за власні кошти. Вважав, що поданий позивачем розрахунок боргу містить не зрозумілі тарифи і цифри, які не підтверджені жодними доказами. Ствердив, що 07.09.2020 року працівники газової компанії зняли на повірку його газовий лічильник, який йому повернули тільки весною 2025 року у розібраному стані, а інший лічильник йому не встановлено по даний час, чим порушено його права. За таких обставин, відповідачу не зрозуміло яким чином визначено річні обсяги споживання газу, яка впливає на вартість розподілу газу. Вважав безпідставним нарахування боргу у пред`явленому розмірі, враховуючи, що згідно розрахунку річний обсяг використання відповідачем газу суттєво зріс, у той час, як обставини, які впливають на обсяг використання газу (площа житла, кількість мешканців, кількість приладів, що використовують газ) не змінилися. Вважав, що позовні вимоги не доведено і просив відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає у задоволенні позову відмовити, виходячи з таких підстав.

Позивач просив стягнути з ОСОБА_1 борг за послуги з розподілу природного газу за період з січня 2021 року по грудень 2023 року у сумі 6089,71 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що між позивачем та ОСОБА_1 укладено Типовий договір розподілу природного газу. Фактом приєднання споживача ОСОБА_1 до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є фактичне та документально підтверджене споживання відповідачем газу та часткова оплата послуг розподілу природного газу, що, на думку позивача, підтверджується доданими до позову доказами: про фінансовий стан відповідача та фотофіксацією показників лічильника.

На підтвердження позовних вимог позивачем приєднано до позовної заяви:

- Попередження ОСОБА_1 про припинення газопостачання №880-Сл-8484-1221 від 01.12.2021 року, в якому зазначено, що згідно акту експертизи №222848 лічильника газу №059152 від 10.09.2020 року встановлено факт несанкціонованого втручання у лічильник ОСОБА_1 , у зв`язку з чим у споживача виник борг у вигляді заборгованості за проведення експертизи/монтажу/демонтажу лічильника газу: 2291,09 грн. вартість експертизи та 1096,56 грн. монтаж/демонтаж/транспортні витрати (а.с.20-21, 32),

- Акт про недопуск до припинення/обмеження газопостачання №10/06 від 23 червня 2023 року, згідно якого на дату складення акту на об`єкті житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , не здійснено припинення газопостачання у зв`язку з недопуском споживача до об`єкта для здійснення заходів працівниками АТ «Закарпатгаз» з підстав глави 7 розділу 6 Кодексу газорозподільних систем України. Встановлено, що газовий ввід до споживача проходить із воздушної труби на території споживача, доступу без дозволу споживача не має. Вказаний акт складений у відсутності споживача ОСОБА_1 . Доказів направлення акту споживачу матеріали справи не містять. Згідно вказаного акту, до акту додається відео, однак таке до матеріалів справи не приєднано (а.с.22,33),

- розрахунок заборгованості за послуги розподілу природного газу за січень 2021 року – грудень 2023 року у сумі 6089,71 грн., що складений 01 серпня 2024 року (а.с.24-26),

- документ, який містить відомості по площі домоволодіння ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , в якому зазначено про наявність газопостачання та відсутність лічильника, а також, що обсяг замовленої потужності становить 10992,50 м.куб. з 01.01.2024 року (а.с.27),

- розрахунок за період з січня 2022 року по грудень 2023 року, в якому відсутні відомості про споживача, його особовий рахунок, адресу надання послуги, а також про саму послугу, що надається (а.с.28),

- Акт про порушення від 07.09.2020 року, згідно якого за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , виявлено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ або підозра втручання у роботу ЗВТ у т.ч. відсутність чи пошкодження пломб, пломбувального матеріалу, підробка пломб, вплив дії магнітного поля. Згідно вказаного акту під час демонтажу виявлено отвір знизу під таблом лічильника. Згідно акту, такий складено в присутності споживача ОСОБА_2 , однак підпису споживача акт про порушення не містить (а.с.34),

- Протокол без номера від 07.09.2020 року щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу/періодичну/позачергову повірку, в якому споживача ОСОБА_1 повідомлено, що експертиза буде проводитися 10.09.2020 року (а.с.35). Відомостей про результат проведення експертизи матеріали справи не містять,

- розрахунок заборгованості за надання послуги розподілу природного газу стосовно боржника ОСОБА_1 , що складений 01.08.2024 року (а.с.36-37),

- Довідку про фінансовий стан споживача, в якій відображена інформація за період з січня 2022 року по грудень 2023 року щодо показів лічильника, обсягу замовленої потужності, тарифу, суми нарахування до сплати та загальної суми боргу. Довідка складена 31.07.2024 року (а.с.38).

Згідно розділу 6 глави 3 пункту 1, 2, 4, 5, 7 Кодексу газорозподільних систем України:

- Договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ;

-На підставі укладеного договору розподілу природного газу Оператор ГРМ: присвоює споживачу (у тому числі побутовому споживачу) персональний EIC-код як суб`єкту ринку природного газу та в установленому законодавством порядку передає його Оператору ГТС для можливості ідентифікації споживача в інформаційній платформі Оператора ГТС, у тому числі для цілей закріплення споживача в Реєстрі споживачів відповідного постачальника та здійснення оперативних заходів при запровадженні процедури зміни постачальника;

- Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному вебсайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

- Для забезпечення приєднання до договору розподілу природного газу всіх фактично підключених до/через ГРМ споживачів (у тому числі побутових споживачів) Оператор ГРМ в установленому цією главою порядку направляє кожному споживачу супровідним листом за формою додатка 3 до типового договору розподілу природного газу сформовану заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу з персоніфікованими даними споживача та його об`єкта, що складається за формою додатка 1 (для побутових споживачів) до типового договору розподілу природного газу.

- Персоніфіковані дані мають бути достатніми для проведення розрахунків, зокрема мають містити: присвоєний споживачу персональний ЕІС-код як суб`єкту ринку природного газу та за необхідності ЕІС-код його точки (точок) комерційного обліку; величину річної замовленої потужності об`єкта споживача (для споживача, що не є побутовим) на період до завершення першого повного газового року споживання природного газу; перелік комерційних вузлів обліку (за їх наявності); акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, що складається з урахуванням вимог цього Кодексу; групу споживання та планові місячні об`єми споживання побутового споживача у розрізі 12 календарних місяців, що визначаються відповідно до вимог цього Кодексу (норма застосовується щодо побутових споживачів з лічильником газу); норми споживання природного газу у розрізі 12 календарних місяців (норма застосовується щодо побутових споживачів без лічильника газу); розрахунок втрат і витрат природного газу (за необхідності щодо споживачів, які не є побутовими).

- Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.

При цьому, матеріали справи не містять самого договору розподілу природного газу.

Всупереч вимогам розділу 6 глави 3 Кодексу газорозподільних систем України, матеріали справи не містять доказів направлення споживачу ОСОБА_1 Оператором ГРМ в установленому порядку супровідним листом за формою додатка 3 до типового договору розподілу природного газу сформовану заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу з персоніфікованими даними споживача та його об`єкта.

Не надано суду і доказів вчинення споживачем ОСОБА_1 будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу, що згідно вимог розділу 6 глави 3 пункту 7 Кодексу газорозподільних систем України, свідчило б про факт приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу.

У позовній заяві зазначено, що споживач частково оплатив послуги розподілу природного газу, про що свідчить довідка про фінансовий стан споживача. Також зазначено, що фактичне споживання ОСОБА_1 природного газу підтверджується фотофіксацією показників лічильника, яка додається до матеріалів справи.

Однак, матеріали справи не містять ні поверненої за підписом споживача ОСОБА_1 заяви-приєднання до договору, ні доказів сплати відповідачем ОСОБА_1 хоч одного рахунку Оператора ГРМ, ні доказів фіксації показників газового лічильника, установленого за місцем проживання відповідача.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 пояснив, що 07.09.2020 року його газовий лічильник було знято на повірку. Після численних звернень та скарг ОСОБА_1 щодо відсутності лічильника, старий лічильник йому повернули у розібраному стані тільки весною 2025 року. При цьому, старий лічильник ОСОБА_3 не установили через його несправність, а новий не поставили. Таким чином, зі злів відповідача вбачається, що 07.09.2020 року замість газового лічильника йому тимчасово установили «технічну вставку», яка не містить елементів обліку використання газу. Відповідач стверджує, що з 07.09.2020 року у нього відсутній газовий лічильник.

Такі твердження відповідача частково підтверджуються актом про порушення від 07.09.2020 року та протоколом направлення ЗВТ на експертизу від 07.09.2020 року, а також листом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 12.09.2024 року (а.с.111-119).

Доказів наявності у відповідача приладу обліку спожитого газу позивачем суду не надано. За таких обставин, суд критично оцінює Довідку про фінансовий стан споживача (а.с.38), яка містить зазначення показників лічильника за період з січня 2022 року по грудень 2023 рік.

З поданих до позовної заяви документів вбачається, що у споживача не змінилася ні площа будинку, ні кількість приладів для використання газу (котел та плита), ні кількість мешканців будинку, тому за відсутності приладу обліку не наведено підстав для збільшення обсягу річного споживання газу, що було б підставою для збільшення вартості послуг з розподілу газу.

Крім того, посилаючись на наявність боргу відповідача за послуги розподілу природного газу за період з січня 2021 року по грудень 2023 року, суду не надано актуального розрахунку боргу, а поданий позивачем розрахунок боргу був складений ще 01 серпня 2024 року (а.с.36-37).

Довідка про фінансовий стан споживача також складена 31.07.2024 року та містить інформацію про період з січня 2022 року по грудень 2023 року (а.с.38), у той час, як вимоги про стягнення боргу заявлено за період з січня 2021 року.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суд розглядає цивільну справу в межах заявлених позивачем вимог, особа на власний розсуд розпоряджається своїми цивільними і процесуальними правами; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій; обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 12, 13, 77-81 ЦПК України); про задоволення позову рішення може бути прийняте за умови обґрунтованості та доведеності позовних вимог (ст. 263 ЦПК України).

Представники позивача відповіді на відзив відповідача не подали, у судове засідання не з`явилися, не зважаючи на визнання судом 16.06.2026 року їх явки в судове засідання обов`язковою, тому суд розглянув справу за наявними матеріалами справи.

Оскільки позивачем не доведено наявність між сторонами договірних відносин, а також не подано актуальні докази наявності боргу відповідача за надані послуги розподілу газу у розмірі 6089,71 грн., суд вважає у задоволенні позовних вимог відмовити через їх недоведеність.

Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 263-265, 274, 279 ЦПК України,

р і ш и в :

У задоволенні позову Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу – відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 25 червня 2026 року.

Головуюча: М. О. Пітерських