Рішення від 11 березня 2025 р. у справі №205/11728/23 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

Справа № 205/11728/23

Провадження № 2/932/409/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2025 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Кудрявцевої Т.О.

за участю секретаря - Мікрух К.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Аршава Інна Олександрівна, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 01.11.2023 звернулась до Ленінського районного суду м.Дніпропетровська з позовною заявою до Дніпровської міської ради, третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Аршава Інна Олександрівна, про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що у березні 2013 року вона познайомилась з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вони зустрілися випадково на святкуванні дня народження її знайомої і дуже сподобались один одному, вона дізналась, що він проживає в іншому місті, а тут опинився з нагоди відрядження. 2-3 місяці вони їздили один до одного в гості, але це було незручно і вони прийняли рішення жити разом в м.Дніпрі в її квартирі, тому в липні 2013 року ОСОБА_2 переїхав до неї в м.Дніпро. Позивач зазначає, що, починаючи з липня 2013 року по день смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , вони проживали однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу за адресою її реєстрації в АДРЕСА_1 . Під час спільного проживання в інших зареєстрованих шлюбах вони не перебували, разом вели спільне сумісне господарство, були поєднані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, використовували спільні кошти для проживання, харчування, оплати комунальних платежів та вирішення інших побутових питань, вони мали спільний сімейний бюджет, витрати з якого планували разом.

Позивач вказує, що їх з ОСОБА_2 пов`язували міцні сімейні відносини, в подальшому вони планували одружитися, вони обидва працювали, у них був спільний сімейний бюджет, вони відпочивали та святкували свята разом з його та її родичами та знайомими; своїх дітей ОСОБА_3 не мав, але до її дітей та онуків ставився як до рідних, постійно купляв їм подарунки на свята, проводив з ними багато часу, переймався їх проблемами та підтримував, давав поради, в 2020 році він став хрещеним батьком для її онука - ОСОБА_4 . Відкладаючи спільні кошти, вони 15 січня 2021 року купили квартиру, яку в подальшому планували здавати в оренду щоб мати додатковий дохід. Отже, вони були міцною та дружньою сім`єю, любили та підтримували один одного, мали безліч планів на майбутнє, разом вели спільне господарство, купували побутову техніку, меблі, робили ремонт в квартирі. Але раптово, ІНФОРМАЦІЯ_3 , в результаті атеросклеротичної хвороби серця ОСОБА_2 помер за адресою їх спільного проживання - в квартирі АДРЕСА_2 ; всі дії, пов`язані з похованням, були нею понесені за власні кошти, а також отримані всі необхідні документи. Отримавши свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , 21.01.2022 вона звернулась до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Аршава І.О. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, що відкрилась після його смерті. Цього ж дня нотаріус видала їй постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки нею не було подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії, а саме не надано документи, що підтверджують факт її родинних відносин з ОСОБА_2 . Посилаючись на зазначене, позивач просить встановити факт її проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період з липня 2013 по ІНФОРМАЦІЯ_2 з ОСОБА_2 .

Ухвалою Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 02.11.2023 дана справа передана для розгляду за підсудністю до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2023 для розгляду даної справи визначена суддя Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська Кудрявцева Т.О.

Ухвалою суду від 29.11.2023 відкрито загальне провадження у даній справі та призначено проведення підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 12.02.2024 витребувано у приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Аршава І.О. належним чином засвідчену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду від 07.03.2024 закрито у справі підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини, викладені у позові, просили позов задовольнити. В подальшому у поданій суду заяві позивач просила розглянути справу у її відсутність.

У поданій суду заяві представник відповідача просила розглядати справу без фіксування судового процесу та в задоволенні позову відмовити.

В поданій до суду заяві третя особа просила розглянути справу у її відсутність.

Зважаючи на викладене, дане судове засідання проводиться судом за відсутності учасників справи та їх представників, відповідно до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України розгляд без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши справу, вислухавши позивача з представником, свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У відповідності до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частина перша статті 1 ЦК України).

Згідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з положеннями частин першої, другої статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований в органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до частин другої, четвертої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Пунктом 6 рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 установлено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто: наявність спільних витрат; спільний бюджет; спільне харчування; купівля майна для спільного користування; участь у витратах на утримання житла, його ремонт; надання взаємної допомоги; наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням; інші обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Тривалість спільного проживання чоловіка та жінки, як ознака наявності сім`ї, на законодавчому рівні не визначена. Водночас, строк спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу має бути достатнім для того, щоб стверджувати, що між чоловіком та жінкою склалися усталені відносини, які притаманні подружжю.

Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну сімейне життя, вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини», Суд визначив, що поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші сімейні de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом.

У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» наголошено, що при застосуванні ст. 74 СК України, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

У відповідності до приписів статті 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

За змістом статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 роз`яснено, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду з вимогою про встановлення фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Як зазначено у пункті 23 вищевказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення

факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Згідно з пунктом 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

Оскільки відносини між подружжям мають, насамперед, глибоко особистий характер, то й правовому регулюванню особистих немайнових відносин у сімейному праві надається особливе значення. Суспільні зв`язки, що складаються в сім`ї, є глибоко особистими, багато в чому інтимними і ґрунтуються на почуттях любові та взаємної прихильності. В Сімейному кодексі України, порівняно з КЗпШС, збільшена кількість норм, які регулюють особисті немайнові відносини подружжя. Проте велика кількість особистих відносин між подружжям знаходиться поза сферою правового регулювання. В силу своєї делікатності та інтимності вони не піддаються зовнішньому впливу, що вказує на їх особливий характер. До особистих немайнових прав подружжя СК України відносить ті, які є найбільш важливими та на які можна впливати нормами сімейного права. Це право на материнство та батьківство; право на повагу до своєї індивідуальності; право на духовний розвиток; право на зміну прізвища; право на розподіл обов`язків та спільне вирішення питань життя сім`ї; право на особисту свободу.

Загальними засадами регулювання особистих немайнових відносин між подружжям згідно зі ст. 7 СК України є здійснення їх з урахуванням права на таємницю особистого життя подружжя, права кожного з них на особисту свободу та неприпустимість свавільного втручання в сімейне життя; відсутність привілеїв чи обмежень кожного із подружжя за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, етнічного та соціального походження, матеріального стану, місця проживання, за мовними та іншими ознаками; здійснення прав та обов`язків кожним із подружжя на рівних засадах. Цей принцип базується на загальних положеннях ст. 24 Конституції України й означає право кожного з подружжя на особисту свободу; спільне вирішення питань материнства, батьківства, виховання й освіти дітей, інших питань життя сім`ї; право кожного з подружжя на повагу до своєї індивідуальності; обов`язок подружжя щодо побудови сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги, спільної турботи про матеріальне забезпечення сім`ї та розвиток дітей.

Відтак, первісним чинником з метою визначення, чи перебувають особи у відносинах, тотожних загальновизнаному поняттю сім`ї, є встановлення наявності у осіб спільних особистих немайнових прав та обов`язків - врегульованих нормами сімейного права відносин стосовно особистих немайнових благ та інтересів осіб, які перебувають у шлюбі.

Верховний Суд у постанові від 30 жовтня 2019 року в справі № 643/6799/17 роз`яснив, що для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню. Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства. Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання. Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини. Таким чином, з наведеного положення випливає головна ознака подружніх відносин: наявність факту спільного проживання, ведення спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності сім`ї.

Аналогічний правовий висновок міститься й у постанові Верховного Суду України № 6-148цс12 від 12 грудня 2012 року, яка має враховуватися судами загальної юрисдикції при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин (частина 4 статті 263 ЦПК України).

У відповідності до ч.1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією Свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 , виданого 02 серпня 2021 року Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), актовий запис № 1422.

Вважаючи себе спадкоємцем померлого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у передбачений чинним законодавством строк 21 січня 2022 року звернулась до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Аршава І.О. із заявою про прийняття спадщини після його смерті, що підтверджується копією матеріалів спадкової справи № 35/2021 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , заведеної приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Аршава І.О., наданої на ухвалу суду, відповідно до якої з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 до нотаріуса звернулась 03.08.2021 лише ОСОБА_1 .

Постановою про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом від 21 січня 2022 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Аршава І.О. ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_2 з посиланням на те, що в процесі ведення спадкової справи після померлого (номер спадкової справи у Спадковому реєстрі 70602534, номер спадкової справи у нотаріуса 6/2023) неможливо встановити факт сумісного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу між померлим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . При цьому нотаріусом позивачці було роз`яснено право звернутися до суду із заявою про встановлення факту сумісного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу між померлим ОСОБА_2 та нею.

Посилаючись на необхідність прийняття спадщини за законом на майно, що залишилось після смерті ОСОБА_2 , позивачка звернулась до суду із даним позовом про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Встановлено, що у березні 2013 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , познайомилась з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вони зустрілися випадково на святкуванні дня народження її знайомої і дуже сподобались один одному, вона дізналась, що він проживає в іншому місті, а тут опинився з нагоди відрядження. 2-3 місяці вони їздили один до одного в гості, але це було незручно і вони прийняли рішення жити разом в м.Дніпрі в її квартирі, тому в липні 2013 року ОСОБА_2 переїхав до неї в м.Дніпро. Починаючи з липня 2013 року по день смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , вони проживали однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу за адресою реєстрації позивачки в АДРЕСА_1 , адресою місця реєстрації ОСОБА_2 з 04.02.2021 була АДРЕСА_3 . Під час спільного проживання в інших зареєстрованих шлюбах вони не перебували, разом вели спільне сумісне господарство, були поєднані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, використовували спільні кошти для проживання, харчування, оплати комунальних платежів та вирішення інших побутових питань, вони мали спільний сімейний бюджет, витрати з якого планували разом. ОСОБА_1 з ОСОБА_2 пов`язували міцні сімейні відносини, в подальшому вони планували одружитися, вони обидва працювали, у них був спільний сімейний бюджет, вони відпочивали та святкували свята разом з його та її родичами та знайомими; своїх дітей ОСОБА_2 не мав, але до дітей ОСОБА_1 та онуків ставився як до рідних, постійно купляв їм подарунки на свята, проводив з ними багато часу, переймався їх проблемами та підтримував, давав поради, в 2020 році він став хрещеним батьком онука ОСОБА_1 - ОСОБА_4 . Відкладаючи спільні кошти, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 15 січня 2021 року купили квартиру, яку в подальшому планували здавати в оренду щоб мати додатковий дохід; вони були міцною та дружньою сім`єю, любили та підтримували один одного, мали безліч планів на майбутнє, разом вели спільне господарство, купували побутову техніку, меблі, робили ремонт в квартирі. ІНФОРМАЦІЯ_3 в результаті атеросклеротичної хвороби серця ОСОБА_2 помер за адресою їх спільного проживання - в квартирі АДРЕСА_2 ; всі дії, пов`язані з похованням, були понесені ОСОБА_1 за власні кошти, а також отримані всі необхідні документи.

Відповідно до Довідки про причину смерті від 12 липня 2021 року та Лікарського свідоцтва про смерть № 1400 від 12 липня 2021 року, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , причиною смерті є Атеросклеротична хвороба серця, місце настання його смерті вказана адреса адреса АДРЕСА_4 , тобто за адресою місця проживання позивачки.

На підтвердження своїх доводів позивачка ОСОБА_1 надала суду копію Свідоцтва про поховання ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ; копію Рахунку №2 від 11 липня 2021 року та Товарного чеку № 273 від 11 липня 2021 року про придбання ОСОБА_1 у ФОП ОСОБА_5 необхідних для поховання ОСОБА_2 атрибутів та оплату їх вартості; копію чеку ФОП ОСОБА_6 . Ритуальна служба «Чорний ангел» від 08.06.2023 про встановлення пам`ятника на загальну суму 45800,00 грн.

Відповідно до «Декларації № 0001-75Р9-А1А0 про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу», поданої 24 лютого 2021 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за життя було укладено зазначену Декларацію з лікарем Комунального некомерційного підприємства «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №6» Дніпровської міської ради Захарій А.В., при цьому адресою місця фактичного проживання ОСОБА_2 в Декларації зазначено АДРЕСА_1 (зареєстрована адреса проживання позивачки); довіреною особою пацієнта для повідомлення у разі настання екстреного випадку з пацієнтом вказано ОСОБА_7 із зазначенням номеру телефону.

На підтвердження доводів позивачки щодо сумісного ведення з ОСОБА_2 спільного господарства, придбання побутової техніки, меблів, проведення ремонту в квартирі позивачем надано суду докази, зокрема: копію Бланка замовлення №209 про придбання ОСОБА_2 матрацу за ціною 5165,00 грн. для квартири за адресою АДРЕСА_1 (адреса місця проживання позивачки ОСОБА_1 ), копію квитанції про оплату; копії видаткового ордеру на товари № 1480587 від 28.04.2020 року про придбання ОСОБА_2 шин, товарного чеку про оплату за них; копію Заявки ОСОБА_2 на доставку № НПФТ-381283 від 30.09.2015 пральної машини Whirlpool awe за адресою АДРЕСА_1 , квитанції на оплату вартості пральної машини; копію Замовлення-наряду: ЗН-01839 та ЗН-02114 від 03.07.2021 від ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в Автосервіс ФОП ОСОБА_8 на виконання робот та послуг з ремонту автомобіля Mitsubishi Outlander Sport; копії Видаткових накладних від 21.12.2013, 05.09.2015, 17.11.2017, 15.07.2018, 16.11.2019 про придбання телевізорів, телефонів; товарного чека та накладної від 20.11.2020 про придбання газової колонки; копію гарантійного талону від 22.10.2016 року про придбання за адресою АДРЕСА_1 -купе з наявною відміткою про його отримання ОСОБА_2 ; копію касового чеку від 18.11.2017 про доставку телевізора із зазначенням контактних номерів телефонів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Як зазначила в позові та в судовому засіданні ОСОБА_1 , в 2020 році ОСОБА_2 став хрещеним батьком онука ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , що підтверджується копією відповідного Свідоцтва від 05.07.2020, виданого храмом Св.Трехевятительським в м.Дніпро.

Вбачається, що за життя адресою місця реєстрації ОСОБА_2 з 04.02.2021 була АДРЕСА_3 . Відповідно до Договору оренди житла вказана квартира була здана в оренду ОСОБА_9 .

На підтвердження позовних вимог позивачки в судовому засіданні надали пояснення свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що вона проживає за адресою АДРЕСА_5 . ОСОБА_2 зі ОСОБА_1 жили разом однією сім`єю в сусідньому з нею під`їзді на 1 поверсі, тобто за адресою проживання ОСОБА_1 , вона завжди бачила їх разом. ОСОБА_2 завжди возив ОСОБА_1 на роботу та з роботи, біля їх під`їзду вскапував клумби, вона - свідок періодично за їх проханням купували їм продукти, вони неодноразово разом підвозили її на своєму автомобілі; вони разом робили ремонт у вказаній квартирі, разом купили автомобіль та купували в квартиру техніку, гриль, дружно між собою жили, мали сумісний бюджет. Вона - свідок заходила до них в квартиру і бачила, як на кухні ОСОБА_2 готував на грилі. До них у гості приходив ОСОБА_12 син і вони до нього ходили в гості, ОСОБА_2 став хрещеним онука ОСОБА_1 , у нього своїх дітей не було.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 познайомилась з ОСОБА_2 в березні 2013 року, згодом вони стали жити однією сім`єю по АДРЕСА_1 , за час проживання купили два автомобіля, телевізори, квартиру, все необхідне для господарства, у них був сумісний бюджет, вони разом їздили відпочивати, ОСОБА_2 був дуже відповідальним. В квітні 2020 року народився онук ОСОБА_1 і ОСОБА_2 став його хрещеним. Вона - свідок є свахою ОСОБА_1 , часто на всі свята бувала у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в гостях у них вдома, вони були однією сім`єю.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що вона знайшла квартиру для найму за адресою АДРЕСА_3 за оголошенням, познайомилась з ОСОБА_2 та його дружиною ОСОБА_13 через ріелтера, який сказав, що вони пара і вони будуть займатися документами, вона з ними потім уклали договір найму, з 01.02.2021 року вона жила в цій квартирі. Після смерті ОСОБА_3 всі питання по квартирі вирішує ОСОБА_14 , раніше ОСОБА_15 робив ремонт у цій квартирі.

Вбачається, що в період спільного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не перебували в інших зареєстрованих шлюбах, що також підтверджується Повним Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 01.05.2024 № 00044812758 та листами Індустріального відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) від 08.01.2025 №2378/31.25-25 від 13.02.2025 № 342/3125-25.

Таким чином, вбачається, що з липня 2013 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім`єю, мали спільний побут та взаємні права та обов`язки, вели сумісне господарство, тобто складали сім`ю у розумінні положень ч.2, 4 ст. 3 СК України.

Вбачається, що встановлення факту проживання однією сім`єю із ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу має для ОСОБА_1 юридичне значення, оскільки відсутність документів про родинний зв`язок із спадкодавцем унеможливлює оформлення нею спадщини після його смерті і вирішення цього питання в іншому порядку, окрім судового, є неможливим.

З огляду на встановлені судовим розглядом справи обставини, суд вважає доведеним факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 із ОСОБА_2 без шлюбу у період з липня 2013 року по ІНФОРМАЦІЯ_2, тому позовна заява ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Аршава Інна Олександрівна, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки - підлягає задоволенню.

Будь-яких доказів в спростування позовних вимог позивача відповідачем суду не надано.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову та вирішуючи питання про розподіл судових витрат по справі відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд бере до уваги відповідне клопотання позивачки з представником в суді та вважає за можливе витрати по справі віднести за рахунок позивачки.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76-82, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Аршава Інна Олександрівна, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки, - задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період з липня 2013 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Витрати по справі віднести за рахунок позивача ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Т.О. Кудрявцева