Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №202/7276/23 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5767/26 Справа № 202/7276/23 Суддя у 1-й інстанції - Бєсєда Г.В. Суддя у 2-й інстанції - Макаров М. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого – судді Макарова М.О.

суддів – Петешенкової М.Ю., Городничої В.С.

при секретарі – Пікос А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 — ОСОБА_2 на додаткове рішення Індустріального районного суду м. Дніпра від 16 лютого 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції України Донецької області, Краматорської окружної прокуратури, Донецької обласної прокуратури про відшкодування шкоди, завданої незаконним рішеннями, діями та бездіяльністю органів досудового розслідування, прокуратури, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції України Донецької області, Краматорської окружної прокуратури, Донецької обласної прокуратури про відшкодування шкоди, завданої незаконним рішеннями, діями та бездіяльністю органів досудового розслідування, прокуратури.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпра від 23 січня 2026 року позов задоволено частково та ухвалено стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 50 000 гривень відшкодування моральної шкоди.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 червня 2026 року апеляційну скаргу Донецької обласної прокуратури залишено без задоволення. Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 — ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Індустріального районного суду м. Дніпра від 23 січня 2026 року змінено, збільшивши суму відшкодування моральної шкоди з 50 000 грн. до 200 000 грн.

Представник позивача звернулась до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення суду щодо стягнення витрат за проведення ексертизи в сумі 30 291,20 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 50 000 грн.

Додатковим рішенням Індустріального районного суду м. Дніпра від 16 лютого 2026 року заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі задоволено частково.

Стягнуто з Головного управління Національної поліції України Донецької області на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з проведенням експертизи, в сумі 378, 67 грн.

Стягнуто з Донецької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з проведенням експертизи, в сумі 378, 67 грн.

Стягнуто з Головного управління Національної поліції України Донецької області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 612, 50 грн.

Стягнуто з Донецької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 612, 50 грн.

Стягнуто з Головного управління Національної поліції України Донецької області на користь держави судовий збір в сумі 131, 51 грн.

Стягнуто з Донецької обласної прокуратури на користь держави судовий збір в сумі 131, 51 грн.

Не погоджуючись з додатковим рішенням суду позивач ОСОБА_1 подав безпосередньо до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу на додаткове рішення Індустріального районного суду м. Дніпра від 16 лютого 2026 року.

В апеляційній скарзі апелянт просить додаткове рішення суду першої інстанції змінити, а саме задовольнити заяву в повному обсязі та стягнути на користь позивача судові витрати у розмірі 80 291,20 грн..

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи частково заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення суду суд першої інстанції дійшов висновку, що витрати, здійснені ОСОБА_1 на проведення судової психологічної експертизи, є обґрунтованими, безпосередньо пов`язані із розглядом справи та підлягають відшкодуванню, а тому суд вважав, що з Головного управління Національної поліції України Донецької області та Донецької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені позивачем витрати, пов`язані з проведенням експертизи, пропорційно розміру задоволених позовних вимог про відшкодування моральної шкоди в сумі 757, 28 грн (2,5 %), тобто по 378, 67 грн з кожного. Та витрати на правничу допомогу з відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог (2,45 %) в сумі 1 225 грн., тобто по 612,50 грн з кожного.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції в частині розміру стягнутої суми витрат на професійну правничу допомогу та стягненню витрат на проведення експертизи, виходячи з наступного.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно п. 3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 поніс витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 50 000 грн та витрат на проведення експертизи у розмірі 30 291,20 грн.

Так, в підтвердження повноважень та визначення розміру судових витрат та суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката до заяви про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу надано

На підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу представник позивача надав копії таких документів: звіт по договору про надання послуг за договором про надання правової допомоги ОСОБА_1 ; акт від 01.07.2023 року; акт від 01.07.2024; акт від 10.01.2026 року, за яким вартість виконаних робіт адвокатом склала 50 000 грн.

Згідно квитанції № 71964727 від 20.01.2025 ОСОБА_1 оплатив за проведення експертизи 30 291, 20 грн.

Згідно п.п.1, 4 ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. ч. 2, 3, 4 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Колегія суддів враховує, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження), акт виконаних робіт (детальний опис робіт, наданих послуг).

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічні правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року по справі №826/1216/16, постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року по справі №379/1418/18, від 13 грудня 2022 року по справі №695/2483/20.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року по справі №922/445/19, від 02 грудня 2020 року по справі №317/1209/19, від 22 січня 2021 року по справі №925/1137/19, від 03 лютого 2021 року по справі №554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року по справі №753/1203/18, від 21 грудня 2022 року по справі №357/9210/18.

Суд першої інстанції стягнув з Головного управління Національної поліції України Донецької області та з Донецької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 612, 50 грн з кожного. та витрати, пов`язані з проведенням експертизи, в сумі 378, 67 грн. з кожного.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може.

Колегією суддів встановлено, що відповідальність відповідачів перед позивачем доведена, проте колегія суддів вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції в сумі 45 000,00 грн є завищеними

Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, її доцільність, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність збільшити їх розмір та стягнути з Головного управління Національної поліції України Донецької області та Донецької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу по 15 000 грн. з кожного.

Разом з цим колегія суддів відзначає, що у відповідності до ч.3,6,7 ст. 139 ЦПК України, експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов`язану зі справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Колегією суддів встановлено, що позивач, скориставшись своїм правом на отримання висновку експерта, що було прийнято колегією суддів до уваги, а також складанням висновку незалежної експертизи, поніс витрати по оплаті послуг експерта у розмірі 30 291,20 грн. що підтверджено письмовими доказами та не спростовано скаржником.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги для відшкодування ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу з Головного управління Національної поліції України Донецької області та Донецької обласної прокуратури по 15 000 грн, та стягнути з Головного управління Національної поліції України Донецької області та Донецької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з проведенням експертизи по 15 145,60 грн. з кожного, що на переконання колегії суддів буде співмірним та пропорційним.

В інші частині судове рішення не оскаржується, а тому підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 — ОСОБА_2 — задовольнити частково.

Додаткове рішення Індустріального районного суду м. Дніпра від 16 лютого 2026 року в частині стягнення витрат за проведену експертизу та правничу допомогу скасувати — скасувати.

Стягнути з Головного управління Національної поліції України Донецької області та Донецької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з проведенням експертизи по 15 145,60 грн. з кожного.

Стягнути з Головного управління Національної поліції України Донецької області та Донецької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу по 15 000 грн. з кожного.

В решті додаткове рішення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошено 16 червня 2026 року.

Повний текст судового рішення складено 22 червня 2026 року.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді М.Ю. Петешенкова

В.С. Городнича