Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №636/10322/24 — Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/10322/24 Провадження№ 2/636/682/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року Чугуївський міський суд Харківської області у складі:головуючого — судді Гніздилова Ю.М. за участю секретаря — Селевко Т.С, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чугуєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника — адвоката Панкова Дмитра Володимировича до ОСОБА_2 , в особі представника — адвоката Мазницького Миколи Миколайовича, про стягнення грошових коштів,

встановив:

У листопаді 2024 року ОСОБА_1 , в особі свого представника — адвоката Панкова Д. В., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів у загальному розмірі 826 000,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, перебуваючи на військовій службі у Збройних Силах України, видав своєму синові (відповідачу у справі) довіреність від 20.06.2018 року на представництво інтересів. Користуючись цією довіреністю, відповідач продав третім особам дві квартири, які належали позивачу: двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (за 280 000,00 грн) та трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 (за 546 000,00 грн). Проте одержані від продажу кошти відповідач позивачу не повернув, чим порушив умови договору доручення та вимоги закону.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що продаж майна здійснювався під контролем позивача, кошти витрачалися на потреби родини, а також заявив про застосування строків позовної давності, обчислюючи їх з моменту укладення договорів купівлі-продажу наприкінці 2018 року.

02.12.2025 року представником позивача було подано заяву про зменшення позовних вимог (в порядку ст. 49 ЦПК України). Позивач зменшив суму позову на 57 267,00 грн (еквівалент 2100 доларів США станом на 27.12.2018 року, які покупці сплатили сестрі позивача за її 1/9 частку) та на 140 000,00 грн (оскільки квартира на пл. Аграрній була придбана у шлюбі, позивач претендує на 1/2 її вартості). Остаточна сума позовних вимог, яку позивач просить стягнути, становить 628 733,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явились подали заяву про розгляд справи за їх відсутністю, проти позову заперечували, наполягали на застосуванні позовної давності.

За результатами судового розгляду на підставі повідомлених позивачем обставин справи, наданих сторонами доказів, встановлені такі фактичні обставини та спірні правовідносини.

ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 .

31.10.2017 року позивач уклав контракт із Міністерством оборони України про проходження військової служби у Збройних Силах України. У зв`язку з відбуттям на службу, 20.06.2018 року позивач видав на ім`я відповідача довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Чугуївського районного нотаріального округу Гусейновою Е.Г. за реєстровим № 1105.

Діючи на підставі вказаної довіреності, відповідач уклав такі правочини:1. 22.10.2018 року — Договір купівлі-продажу двокімнатної квартири загальною площею 51,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (посвідчений приватним нотаріусом Слюніним О.М., реєстровий № 1353). Ціна продажу становила 280 000,00 грн, які відповідач отримав у повному обсязі до підписання договору. Оскільки майно набуте у шлюбі, сума, що належить позивачу, становить 140 000,00 грн.2. 27.12.2018 року — Договір купівлі-продажу трикімнатної квартири загальною площею 64,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 (посвідчений приватним нотаріусом Алексик Т.В., реєстровий № 2034). Ціна продажу — 546 000,00 грн. З урахуванням виплати покупцями коштів сестрі позивача за її частку (2100 доларів США, що за курсом НБУ становить 57 267,00 грн), до стягнення підлягає 488 733,00 грн.

Загальна сума отриманих відповідачем та непереданих позивачу коштів складає: 140 000,00 грн + 488 733,00 грн = 628 733,00 грн.Про продаж вказаного нерухомого майна та порушення своїх прав позивач дізнався лише 24.11.2021 року після отримання Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав № 286435093.

Доводи представника відповідача, про те, що позивач був обізнаний про укладення договорів купівлі-продажу квартир з моменту укладання угод не підтверджуються доказами наявними в матеріалах справи.

Оцінюючи правовідносини, що склалися між сторонами, суд керується положеннями Цивільного кодексу (ЦК) України.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах.Згідно зі ст. 1000 ЦК України, за договором доручення повірений зобов`язується вчинити від імені та за рахунок довірителя певні юридичні дії.Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1006 ЦК України, повірений зобов`язаний негайно передати довірителеві все одержане у зв`язку з виконанням доручення.

Суд бере до уваги правовий висновок Верховного Суду від 10 січня 2019 року у справі № 320/4274/16-ц, де зазначено, що в разі відсутності домовленості про строк передачі коштів, така передача має відбуватися негайно, і для довірителя не потрібно пред`являти окрему вимогу, оскільки норми п. 3 ч. 1 ст. 1006 ЦК України є спеціальними.

Відповідач належних та допустимих доказів (у розумінні ст. 76-80 ЦПК України) на підтвердження передачі грошей позивачу або законного їх витрачання в інтересах позивача суду не надав. Твердження про усні домовленості чи витрати на родину є голослівними та не підтверджуються жодними доказами в матеріалах справи. Перерахування коштів відповідачем на адресу позивача в розмірі 49 500 грн у листопаді 2018 року без призначення платежу та до моменту укладення другого договору не може вважатися звітуванням чи розрахунком за продане майно, а відтак вищенаведена сума коштів не підлягає вирахування з суми стягнення.

Виходячи з викладеного суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 628 733,00 грн ґрунтуються на законі, а тому підлягають задоволенню.

Суд відхиляє клопотання відповідача про застосування наслідків пропуску строку позовної давності та вважає, що строк позовної давності позивачем не пропущено, виходячи з наступних підстав:

1. Суб`єктивний критерій початку перебігу строків: Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Позивач з 31.10.2017 року безперервно перебуває на військовій службі у ЗСУ та брав безпосередню участь у бойових діях. Через об`єктивні обставини перебування на військовій службі та зважаючи на те, що відповідач є його сином, позивач не міг щоденно контролювати стан майна. Про порушення свого права (відсутність права власності на квартири та неповернення коштів) позивач довідався лише 24.11.2021 року під час отримання інформаційної довідки № 286435093, що знаходить своє підтвердження, згідно до доказів наявних в матеріала справи. Отже, загальний трирічний строк позовної давності (ст. 257 ЦК України) мав би закінчитися 24.11.2024 року.

2. Законодавче зупинення перебігу позовної давності: Однак, навіть якщо припустити (як стверджує відповідач), що строк мав обчислюватися з моменту укладення договорів (жовтень та грудень 2018 року), перебіг позовної давності зупинявся на підставі прямих норм закону:- Карантинні обмеження: Пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (введеним в дію з 02.04.2020 року) на час дії карантину перебіг позовної давності, визначений ст. 257 ЦК України, було зупинено. Ця зупинка діяла з 02.04.2020 року до 30.06.2023 року. Станом на 02.04.2020 року з моменту продажу квартир (кінець 2018 року) минуло лише близько 1,5 року, тобто строк не сплив.- Воєнний стан: Пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (діяв у періодах з 17.03.2022 по 29.01.2024 та продовжений наступними змінами) перебіг позовної давності було зупинено на період дії воєнного стану в Україні. Вказана «пауза» законодавчо тривала протягом усього періоду аж до вересня 2025 року.

Враховуючи, що з 02.04.2020 року по вересень 2025 року строки позовної давності в Україні були офіційно «заморожені» нормами Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, трирічний строк позовної давності на момент подання позову у листопаді 2024 року (і навіть станом на день винесення рішення) не закінчився. Позов пред`явлено в межах закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в зв`язку з чим суд стягує з відповідача судовий збір на користь позивача в розмірі 8260,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд —

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог - задовольнити повністю.

Стягнути зі ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) грошові кошти, отримані за договорами доручення, в розмірі 628 733,00 грн (шістсот двадцять вісім тисяч сімсот тридцять три гривні 00 копійок) та 8 260,00 грн. (вісім тисяч двісті шістдесят гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може быть подана до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Ю.М. Гніздилов