Рішення від 16 червня 2026 р. у справі №636/581/26 — Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/581/26 Провадження №2/636/2187/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року Чугуївський міський суд Харківської області в складі: головуючого судді Гніздилова Ю. М., за участю секретаря судового засідання Селевко Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуїв в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за договором про надання послуг,

встановив

Позивач звернувся до суду із позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за надані інформаційно-консультативних послуг № 81 в розмірі 80000 грн. та судового збору.

Позов обґрунтований тим, що

17 листопада 2025 року між АН «Наш Дом», в особі фізичної особи підприємця ОСОБА_1 та вдповідачем був укладений договір про надання інформаційно-консультативних послуг №81. На підставі вищевказаного договору Виконавець надає Замовнику послуги по вивченню ринку нерухомості на підставі банку даних АН «Наш Дом» і надання інформаційної продукції у вигляді адреси, однак відповідач не виконує умови договору.

10 лютого 2026 року після отримання інформації про місце проживання (перебування) відповідача, була постановлена ухвала про відкриття провадження у справі та розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, призначене відкрите судове засідання о 15 год 00 хв 02 квітня 2026 року. Запропоновано відповідачеві подати до суду відзив на позов в установлений строк. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив. Запропоновано відповідачу подати до суду в установлений законодавством строк заперечення, в яких викласти свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надавши через систему «Електронний суд» заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив справу розглянути за його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав письмову заяву в якій, позов визнав в повному обсязі, просив розгляд справи провести за його відсутності.

Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, його значення для сторін, за письмової згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

17 листопада 2025 року між АН «Наш Дом», в особі фізичної особи підприємця ОСОБА_1 та відповідачем був укладений договір про надання інформаційно-консультативних послуг №81.

На підставі вищевказаного договору виконавець надає замовнику послуги по вивченню ринку нерухомості на підставі банку даних АН «Наш Дом» і надання інформаційної продукції у вигляді адреси з метою задоволення інформаційних потреб замовника про об`єкти нерухомості для придбання у власність замовником, членами його сім`ї, родичами або особами, які спільно проживають з ним, або третім особам, у чиїх інтересах діє замовник.

Параметри задані замовником для пошуку об`єкту нерухомості - дім.

Вартість послуг, які надані виконавцем замовнику складає 5% від ринкової вартості придбаного об`єкту нерухомості, але не менше 40 000 (сорока тисяч) гривень 00 коп. (п. 3.1. Договору).

На підставі п.3.2 договору послуги виконавця вважаються виконаними з моменту коли замовник ставить підпис про отримання інформаційної послуги у вигляді адреси.

Пункт 3.3 договору передбачає, що оплата послуг виконавця замовником проводиться у розмірі 50% від суми, зазначеної у п. 3.1 в день підписання договору Задатку або іншого договору, який має намір сторін продати-придбати нерухомість, між Замовником та власником об`єкту нерухомості, зафіксованого та 50% від суми перед підписанням договору купівлі-продажу або іншого договору, який підтверджує перехід права власності між вищевказаними особами або 100% від суми в день підписання договору купівлі-продажу або іншого договору, який засвідчує перехід права власності між вищевказаними особами в разі відсутності необхідності підписання договору завдатку або іншого договору, який висловлює намір сторін продати-купити нерухомість. У разі невдалої угоди внесена оплата послуг не повертається.

Пункт 3.5 Договору передбачає підтвердженням придбання Замовником об`єктів нерухомості, зафіксованих в таблиці Додаток № 1, є укладення договору купівлі-продажу або іншого договору, який засвідчує перехід права власності на об`єкт нерухомості до Замовника або членам його сім`ї, родичів, особам спільно з ним проживають або особам, які спільно проживають з ним, або третім особам, у чиїх інтересах діє Замовник, а також всім особам, які придбали об`єкти нерухомості, після отримання інформації від замовника незалежно від ціни та умов придбання даних об`єктів.

Позивач надав Відповідачу інформаційну послугу про об`єкту нерухомості, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 21.01.2026 2 17.11.2025 року було проведено огляд об`єкта нерухомості Замовником, що підтверджується наявністю підпису останньої у таблиці.

19.11.2025 року ОСОБА_3 , яка є рідною сестрою відповідачки ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продаж, серії та номер: 1348, виданого 19.11.2025 року приватним нотаріусом Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Сіухіним І.І. оформила право власності на житловий будино. Який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна №456037910 від 11.12.2025 року (додаток 5).

Згідно вищевикладеного, враховуючи п.3.1-3.3 Договору про надання інформаційно-консультативних послуг №81 від 17.11.2025 року, договір являється виконаним Агенцією нерухомості «Наш Дом» у зв`язку з укладенням Договору купівлі-продаж, серії та номер: 1348, виданого 19.11.2025 року приватним нотаріусом Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Сіухіним І.І. та підлягає оплаті. У встановлений, згідно Договору №81, час Відповідач своє зобов`язання оплатити послуги Агенції нерухомості «Наш Дом» не виконала, на усні та письмові вимоги Позивача не реагує. На теперішній час Відповідач відмовляється сплатити суму винагороди відповідно до п.3.1 Договору, а саме 40 000 (сорок тисяч) грн. 00 коп., так як не залежно від ринкової вартості обраного об`єкту, оплата не може бути меншою.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України ). договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як визначено ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Стаття 526 ЦК України вказує, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частина 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частини 1 та 2 Статті 623 ЦК України вказують, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Оскільки предметом даного договору є надання послуг, то вказаний правочин слід трактувати як договір про надання послуг (ст.901 Цивільного Кодексу України).

Згідно ч.1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Для кваліфікації послуги головним є предметний критерій: предметом договору про надання послуг є процес надання послуги, що не передбачає досягнення матеріалізованого результату, але не виключає можливість його наявності.

Якщо внаслідок надання послуги й створюється матеріальний результат, то він не є окремим, віддільним від послуги як нематеріального блага, об`єктом цивільних прав, через що відповідний результат не є обігоздатним сам по собі.

При цьому переважно наголошується, що послуга тісно пов`язана з особою виконавця та процесом вчинення ним певних дій (здійснення діяльності) й навіть невіддільна від них, але все ж таки не збігається з такими діями (діяльністю) й існує як окреме явище - певне нематеріальне благо, що споживається в процесі вчинення відповідних дій (здійснення діяльності) виконавцем.

Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Верховного Суду від 14 квітня 2022 року у справі № 361/4256/19 (провадження № 61-9229св20).

Стаття 903 ЦК України передбачає, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19 березня 2021 року у справі № 904/2073/19 вказано, що на кожну із сторін, яка підписує договір, покладається обов`язок узгодження всіх спірних питань, які виникають під час укладення договору, до моменту його підписання, та самостійного аналізу можливих негативних наслідків при підписанні такого договору, а також кожна сторона не позбавлена права відмовитись від підписання договору, якщо його умови чи частина суперечить інтересам сторони або нормам чинного законодавства.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61 30435сво18) зазначив, що тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору.

Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати.

Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться вглаві 50 ЦК України ; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Пункт 4.1 Договору №81 передбачає відповідальність Замовника у випадку відчуження об`єкту, інформація про який була надана Замовнику Виконавцем, у власність Замовника, його родичів або третіх осіб при участі Замовника, без відома виконавця, Виконавець не несе жодної відповідальності за законність укладеної угоди по відчуженню нерухомого майна, а з Замовника у судовому порядку стягується сума , визначена у п. 3.1 даного Договору, а також Замовник зобов`язується, згідно ст. 549 ЦК України, сплатити штраф за порушення умов Договору у розмірі 100% від вартості послуг Виконавця.

Відповідно до частин першої, другої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до частини другої статті 551 ЦК України , якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.

Пункт 3.1 Договору №81 вказує, що вартість послуг, які надані Виконавцем Замовнику складає не менше 40 000 (сорока тисяч) гривень 00 коп., а отже сума штрафу, яку Відповідач зобов`язаний сплатити за порушення умов Договору складає також 40 000 (сорок тисяч) гривень 00 коп.

Враховуючи вищевикладені обставини загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з Відповідача на користь позивача складає 80000 (вісімдесят тисяч) грн. 00 коп.

Таким чином беручи до уваги, що при укладенні договору сторони вільно та свідомо погодилася дотримуватись усіх зазначених в ньому умов та він є обов`язковим до виконання кожною із сторін, а тому з Відповідача підлягає стягненню 80000 (вісімдесят тисяч) грн. 00 коп. на користь позивача на підставі Договору про надання інформаційно-консультативних послуг №18 від 27.02.2025 року.

За таких обставин справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів окремо кожного, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в зв`язку з чим суд стягує з відповідача судовий збір на користь позивача.

Керуючись ст. 141, 258, 259, 263-265, 273, 280-282, 284, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за договором про надання послуг - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , суму боргу за договором про надання інформаційно-консультативних послуг №81 від 17.11.2025 року у розмірі 80 000 (вісімдесят тисяч) грн. 00 коп. та судовий збір в розмірі 1064,96 грн.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Ю. М. Гніздилов