Суд: Зміївський районний суд Харківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей
Дата: 23 червня 2026 р.
Справа: №621/1985/26
Суддя: Філіп'єва В. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 621/1985/26
Провадження 3/621/508/26
24 червня 2026 року м. Зміїв Харківської області
Суддя Зміївського районного суду Харківської області В. Філіп`єва, розглянувши матеріали відділу поліції №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності не притягалася,
за частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 належним чином не виконала обов`язки щодо виховання малолітньої дитини – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка 01.05.2026 з 18.00 години не знала місце знаходження своєї дитини, чим ОСОБА_3 порушила вимоги статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» та статті 150 Сімейного кодексу України, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 статті 184 КУпАП.
Факт вчинення адміністративного правопорушення за ч.1 статті 184 КУпАП та провина в ньому особи підтверджується відомостями протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 160176 від 29.05.2026, рапортом ВП №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, копією заяви ОСОБА_4 її поясненнями, поясненнями ОСОБА_2 , Довідкою "АРМОР" (а.с.1-9).
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, в судове засідання не з`явилася. Подала до суду заяву, в якій провину не визнала. Зазначила, що після зникнення дитини миттєво відреагувала та здійснила всі необхідні дії для її пошуку.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суд зазначає наступне:
Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.
Згідно статті 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Частиною 1 статті 184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. Суб`єктом правопорушення є батьки неповнолітнього або особи, що їх замінюють.
Протокол про адміністративне правопорушення складений компетентною особою, його зміст відповідає вимогам ст. ст. 254, 256 КУпАП.
Дослідивши вказані матеріали, суд приходить до висновку про наявність в діях порушника складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 статті 184 КУпАП.
Одночасно з цим, відповідно до положень статті 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
За змістом ч.2 статті 284 КУпАп при оголошенні особі, що притягається до адміністративної відповідальності, усного зауваження, виноситься постанова про закриття справи.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, яка раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, правопорушення вчинила вперше, а також відсутність тяжких наслідків в результаті вчиненого правопорушення та мету накладення адміністративного стягнення, суддя вважає за можливе звільнити порушника від адміністративної відповідальності згідно зі ст. 22 КУпАП у зв`язку із малозначністю вчиненого нею правопорушення та обмежитися усним зауваженням.
За приписами п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» та ст.40-1 КУпАП судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, а отже, підстави для стягнення з порушника судового збору в даній справі відсутні.
Керуючись статтями 22, 23, 34, ч.1 ст.184, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та на підставі статті 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення звільнити її від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Закрити провадження в адміністративній справі.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя В. Філіп`єва
Оригінал: reyestr.court.gov.ua