Вирок від 23 червня 2026 р. у справі №184/370/25 — Покровський міський суд Дніпропетровської області

Суд: Покровський міський суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Крадіжка

Дата: 23 червня 2026 р.

Справа: №184/370/25

Суддя: Коваленко В. О.

Справа № 184/370/25

Номер провадження 1-кп/184/46/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 рокум. Покров

Покровський міський суд Дніпропетровської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

за участі секретаря ОСОБА_2

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_3

потерпіла ОСОБА_4 (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 )

обвинувачена ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Покрові кримінальне провадження внесене 19.02.2025 в ЄРДР за № 12025041360000064 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Орджонікідзе (Покров) Дніпропетровської області, громадянка України, з середньою освітою, не працює, не одружена, позбавлена батьківських прав стосовно сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , раніше не судима в порядку ст. 89 КК України, зареєстрована та проживає: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

17.02.2025 близько 15-00 години, в період дії військового стану, в період воєнного стану, котрий був введений на території України 24.02.2022 Указом Президента України за № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», за місцем свого мешкання по АДРЕСА_1 , де проживала разом зі своєю матерю ОСОБА_4 , побачила, що під подушкою матері знаходяться її кошти. У ОСОБА_5 виник злочинний намір, спрямований на теємне викрадення грошових коштів, які належали її матері ОСОБА_4 .

Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення грошових коштів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 підійшла до подушки, яка знаходилась на ліжку в спальній кімнаті будинку АДРЕСА_1 , де усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, таємно, з корисливих спонукань викрала з під подушки грошові кошти в сумі 4600 гривень, які належали її матері ОСОБА_4 .

Після вчинення злочину ОСОБА_5 з місця вчинення злочину зникла та в подальшому викраденим майном розпорядилася на власний розсуд.

Своїми умисними діями ОСОБА_5 завдала потерпілій ОСОБА_4 матеріальний збиток на суму 4600 гривень.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні визнала повністю, щиро каялася у вчиненому, та, підтвердила час, місце та обставини вчинення кримінального правопорушення, та показала, що 17.02.2025 забрала у матері під подушкою 4600 гривень, отриманої матерю пенсії. Частину коштів 1360 гривень вона витратила, а частину коштів 3240 гривень поліція повернула матері. Матері вона нічого не купляла, і не приносила, розуміє, що викрала кошти у матері, жалкує та розкаюється, мати померла та нічого не виправити.

Потерпіла ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до свідоцтва про смерть НОМЕР_1 , а тому суд у відповідності до ст. 325 КПК України провів судовий розгляд без участі потерпілого, врахувавши можливість за його відсутності з`ясувати всі обставини.

Суд визнає показання обвинуваченої ОСОБА_5 правдивими і достовірними, оскільки вони об`єктивно і в достатній мірі відображають обстановку і обставини вчиненого обвинуваченою кримінального правопорушення, підстав для самообмови судом не становлено.

Переконавшись, що всі учасники судового провадження вірно розуміють зміст фактичних обставин провадження, сумніви в добровільності їх позицій відсутні, роз`яснивши учасникам, що вони будуть позбавлені права оскаржити такі обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченої ОСОБА_5 , дослідженням доказів, що характеризують її особу, проти чого учасники судового провадження – прокурор та обвинувачена не заперечували.

З огляду на викладене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_5 у пред`явленому обвинуваченні.

Аналізуючи у їх сукупності об`єктивно з`ясовані обставини, підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 Кримінального процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченої ОСОБА_5 за частиною 4 статті 185 КК України кваліфіковані правильно, оскільки вона вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

Відповідно до статті 65 КК України суд, призначаючи покарання, враховує тяжкість скоєного злочину – вчинений тяжкий злочин, так і особу обвинуваченої ОСОБА_5 , яка в силу ст. 89 КК України раніше не судима, не перебуває на обліку у нарколога та психіатра, не працює, позбавлена батьківських прав, за змістом наданої органом пробації досудової доповіді виправлення обвинуваченої без ізоляції від суспільства можливе.

Відповідно до статті 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_5 суд визнає щире каяття.

Згідно статті 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_5 суд визнає: вчинення кримінального правопорушення стосовно особи похилого віку та з якою винна перебуває у сімейних відносинах.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_5 покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, у мінімальному розмірі в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за скоєне, у вигляді позбавлення волі. При призначенні покарання у вигляді позбавлення волі, враховуючи тяжкість злочину, відсутність тяжких наслідків від злочину, особу обвинуваченої, обставини справи, розмір спричиненої злочином шкоди, поведінки обвинуваченої після скоєного злочину, часткове відшкодування спричиненої шкоди, пом`якшуючої та обтяжуючих обставин справи, матеріального становища обвинуваченої, яка не працює, позицію прокурора, який просив призначити покарання обвинуваченій у вигляді позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України, тобто з іспитовим строком, висновку досудової доповіді органу пробації, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченої ОСОБА_5 без відбування покарання за вчинений злочин, оскільки вона не представляє великої суспільної небезпеки, враховуючи, шкоду потерпілій частково відшкодовано, а тому суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням в порядку ст. 75 КК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 76 КК України на обвинувачену ОСОБА_5 необхідно покласти обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Також, у відповідності до ч. 3 ст. 76 КК України, суд вважає за можливе покласти на обвинувачену ОСОБА_5 обов`язок не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації та виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Суд вважає, що такий вид покарання буде необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання обвинуваченої ОСОБА_5 та попередження інших злочинів і буде сприяти меті покарання.

Ухвалою від 24.02.2025 відмовлено у відкриття провадження за цивільним позовом.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_5 не обирався.

Судові витрати на проведення експертиз відсутні.

Питання про речові докази вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 376, 615 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , визнати виною у вчиненні злочину, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України та призначити їй покарання за частиною 4 статті 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі статей 75,76 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; 4) виконувати заходи, передбачені апробаційною програмою.

До набрання чинності вироком суду ОСОБА_5 запобіжний захід не застосовувати.

Після вступу вироку у законну силу, речові докази: грошові кошти в сумі 3240 грн., передані під розписку потерпілій ОСОБА_4 – залишити в її розпорядженні.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Покровський міський суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, крім оскарження з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Покровського міського суду ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua