Вирок від 21 червня 2026 р. у справі №202/4316/26Провадження № 1-кп/202/1345/2026 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

202/4316/26

Провадження № 1-кп/202/1345/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпіла ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Індустріального районного суду міста Дніпра кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62024050010000271 від 24 січня 2024 року відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Саксагань, П`ятихатського району, Дніпропетровської області, громадянина України, неодруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючого професійно-технічну освіту, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, бойовий медик 1 відділення протитанкових керованих ракет взводу протитанкових ракетних ракет 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , молодшого сержанта, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.414 КК України -

ВСТАНОВИВ:

Молодший сержант ОСОБА_5 , обвинувачується в тому, що він будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та проходячи її на посаді бойового медика 1 відділення протитанкових керованих ракет взводу протитанкових керованих ракет 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , 23 січня 2024 року приблизно о 15 год. 00 хв. перебуваючи в зальній кімнаті приватного будинка, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , без мети умисного заподіяння тілесних ушкоджень або смерті іншій людині, в порушення положень Військової присяги, вимог ст. ст. 9, 11, 16, 49, 125, 126 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п. 2 Розділу 10 «Особливості збереження стрілецької зброї, боєприпасів та ручних гранат під час ведення бойових дій, проведення антитерористичної операції», «Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України», затвердженої Наказом Міністра оборони України 29 червня 2005 року №359, Розділу 6 «Поводження з гранатами, догляд і зберігання», Загальних положень «Прийомів і правил метання ручних гранат», розділу 7 «Прийоми і правила метання ручних осколкових гранат» «Настанови зі стрілецької справи (Ручні гранати)» розробленої в Головному управлінні бойової підготовки Сухопутних військ Збройних Сил України і затвердженої Головним Командуванням Сухопутних військ у 2005 році, діючи зі злочинною недбалістю, тобто не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг це передбачити, порушив правила поводження з бойовими припасами – невстановленою в ході досудового розслідування гранатою, достеменно знаючи, що зазначений предмет становить підвищену небезпеку для оточуючих, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, не виконуючи бойових завдань за призначенням на бойових позиціях, за відсутності обгрунтованих обставин для застосування гранати та її метання, впустив на підлогу невстановлену в ході досудового розслідування гранату, в якій була відсутня запобіжна чека, в наслідок чого відбувся вибух в результаті, якого стрілець 1 відділення 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді термічних опіків полум`ям І-ІІ ступеню м`яких тканин обличчя та обох кистей рук загальною площею 4% поверхні тіла, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, командир 2 відділення протитанкових керованих ракет взводу протитанкових керованих ракет 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді термічних опіків обличчя, вогнепального осколкового дотичного поранення м`яких тканин носу, вогнепального осколкового непроникаючого поранення поперекової ділянки з наявністю стороннього тіла металевої щільності, вогнепального осколкового поранення по задньо-зовнішній поверхні лівого стегна у нижній третині з наявністю стороннього тіла металевої щільності та масивною підшкірною гематомою з переходом на гомілку, вогнепального осколкового поранення правої гомілки в середній третині з наявністю стороннього тіла металевої щільності, які за своїм характером відносяться до середніх ушкоджень середньої тяжкості та водій 1 відділення протитанкових керованих ракет взводу протитанкових керованих ракет 1 стрілецького батальйону солдат ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 від отруєння оксидом вуглецю внаслідок пожежі, яка знаходиться в прямому причинному зв`язку з діями молодшого сержанта ОСОБА_5 , загинув на місці, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 414 КК України – порушення правил поводження із боєприпасами, що заподіяло тілесні ушкодження потерпілим ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , а також смерть ОСОБА_10 .

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 414 КК України, визнав у повному обсязі, щиро покаявся, шкоду потерпілим відшкодував у повному обсязі.

Потерпіла ОСОБА_4 , у судовому засіданні, прохала суд призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_5 без відбування покарання у місцях позбавлення волі, та призначити мінімальне покарання, у зв`язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_5 у повному обсязі відшкодував матеріальну та моральну шкоду, а також у повному обсязі визнав свою провину та щиро розкаявся.

Потерпілий ОСОБА_8 у судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання, був повідомлений належним чином. Також до суду надіслав клопотання, в якому прохав суд призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_5 без відбування покарання у місцях позбавлення волі, та призначити мінімальне покарання, у зв`язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_5 в повному обсязі визнав свою провину та розкаявся у вчиненому злочині.

Потерпілий ОСОБА_9 у судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання, був повідомлений належним чином. Також до суду надіслав клопотання, в якому прохав суд призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_5 без відбування покарання у місцях позбавлення волі, та призначити мінімальне покарання, у зв`язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_5 в повному обсязі визнав свою провину та розкаявся у вчиненому злочині.

Законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_11 – ОСОБА_12 , у судове засідання не з`явилася, про дату та час судового засідання, була повідомлена належним чином. Також до суду надіслала клопотання, в якому прохала суд призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_5 без відбування покарання у місцях позбавлення волі, та призначити мінімальне покарання, у зв`язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_5 в повному обсязі відшкодував матеріальну та моральну шкоду, визнав свою провину та розкаюється у вчиненому злочині.

Прокурор, у судовому засіданні, опираючись на позицію обвинуваченого, потерпілих, заявив клопотання про розгляд справи у порядку ч.3 ст.349 КПК України та просив призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки із застосуванням ст. 58 КК України, тобто із заміною призначеного покарання службовим обмеженням на строк 2 (два) роки з утриманням 15 (п`ятнадцяти) відсотків із грошового забезпечення на користь держави.

Обвинувачений та його захисник у судовому засіданні підтримали позицію прокурора щодо покарання, також зазначили, що справу можливо розглядати в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.

Законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_11 – ОСОБА_12 підтримала позицію прокурора.

Оскільки учасниками процесу не оспорювалися фактичні обставини справи, а судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, при цьому у суду відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, тому, вислухавши думку учасників процесу та роз`яснивши учасникам процесу положення ч.3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд вважає встановленим, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 414 КК України — порушення правил поводження із боєприпасами, що заподіяло тілесні ушкодження потерпілим ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , а також смерть ОСОБА_10 .

Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч.2 ст.414 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, під наглядом у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має міцні соціальні зв`язки, щире каяття, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, позицію потерпілих, які прохали призначити покарання без позбавлення волі,

Відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_5 є щире каяття.

Відповідно до ст.67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Підстав для застосування ст.69 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного, конкретних обставин вчинення злочину, особи обвинуваченого, принципу індивідуалізації та домірності покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки. Разом з тим, відповідно до ст. 58 КК України, яка передбачає можливість заміни засудженому військовослужбовцю покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років службовим обмеженням на той самий строк, суд вважає за можливе замінити призначене покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки службовим обмеженням на строк 2 (два) роки з утриманням 15 (п`ятнадцяти) відсотків із грошового забезпечення на користь держави.

Речові докази суду не надавались.

Витрати на залучення експерта- відсутні

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.349,370,373,374,376,394 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 414 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 58 КК України замінити ОСОБА_5 призначене покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки службовим обмеженням строком на 2 (два) роки з утриманням 15 (п`ятнадцяти) відсотків із грошового забезпечення на користь держави.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Суддя ОСОБА_1