Вирок від 22 червня 2026 р. у справі №705/5140/25 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/5140/25

1-кп/705/577/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2026 м.Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження № 12025250320001103 від 07.08.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пологи Пологівського району Запорізької області, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, який офіційно не працевлаштований, на утриманні осіб не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

1) 14.02.2002 Пологівським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 69, ст. 70, ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

2) 16.02.2006 Пологівським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 153 КК України до 5 років позбавлення волі;

3) 14.06.2011 Пологівським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 15 ч.2 ст. 153, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 153, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до 10 років позбавлення волі;

4) 16.12.2020 Пологівським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 75 КК України, до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;

5) 13.08.2021 Пологівським районним судом Запорізької області за ст. 395 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України, до 2 років 3 місяців позбавлення волі;

6) 17.02.2022 Гуляйпільським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 71 КК України, до 3 років 3 місяців позбавлення волі,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 21.07.2025 в обідній час, більш точного часу під час досудового розслідування не встановлено, перебуваючи за адресою: м. Умань, вул. Залізнична, 1, неподалік пішохідного моста через колії, діючи умисно і цілеспрямовано, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, підняв із землі та забрав собі, таким чином заволодівши нею, належну ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сумку, яка матеріальної цінності для останнього не становить, в якій перебувала платіжна банківська картка № НОМЕР_1 , видана Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк», що згідно з п. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», ст. 1 Закону України «Про інформацію», п. 1 ч. 56 ст. 1 Закону України про «Платіжні послуги» є офіційним документом, тобто електронним платіжним документом, засобом доступу до банківського рахунку, чим вчинив привласнення вказаного документу.

Він же, 21.07.2025 в обідній час, точного часу під час досудового розслідування не встановлено, перебуваючи за адресою: м. Умань, вул. Залізнична, 1, неподалік пішохідного моста через колії, діючи умисно і цілеспрямовано, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, підняв із землі та забрав собі, таким чином заволодівши нею, належну ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сумку, яка матеріальної цінності для останнього не становить, в якій перебували паспорт громадянина України серія НОМЕР_2 та посвідчення про приписку до призовної дільниці на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке є важливим особистим документом, оскільки його втрата в умовах воєнного стану істотно ускладнює реалізацію особою своїх прав, чим вчинив заволодіння зазначеними документами.

Він же, 21.07.2025 в обідній час, більш точного часу під час досудового розслідування не встановлено, в період дії воєнного стану на території Україні, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, який в подальшому продовжено Указом Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, затвердженим Законом України № 2119-ІХ від 15.03.2022, Указом Президента України № 259/2022 від 18.04.2022, затвердженим Законом України № 2212-ІХ від 21.04.2022, Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022, затвердженим Законом України № 2263-ІХ від 22.05.2022, Указом Президента України № 573/2022 від 12.08.2022, затвердженим Законом України № 2500-ІХ від 15.08.2022, Указом Президента України № 757/2022 від 07.11.2022, затвердженим Законом України № 2738-IX від 16.11.2022, Указом Президента України № 58/2023 від 06.02.2023, затвердженим Законом України № 2915-ІХ від 07.02.2023, Указом Президента України № 254/2023 від 01.05.2023, затвердженим Законом України № 3057-IX від 02.05.2023, Указом Президента України № 451/2023 від 26.07.2023, затвердженим Законом України № 3275-ІХ від 27.07.2023, який в подальшому продовжено Указом Президента України № 734/2023 від 06.11.2023, затвердженим Законом України № 3429-ІХ від 08.11.2023, який в подальшому продовжено Указом Президента України № 49/2024 від 05.02.2024, затвердженим Законом України № 3564-IX від 06.02.2024, Указом Президента України № 271/2024 від 06.05.2024, затвердженим Законом України № 3684-IX від 08.05.2024, Указом Президента України від 23.07.2024 № 469/2024, який затверджено Законом України від 23.07.2024 № 3891-IX, Указом Президента України № 740/2024 від 28.10.2024, затвердженим Законом України № 4024-ІХ від 29.10.2024, Указом Президента України № 26/2025 від 14.01.2025, затвердженим Законом України № 4220- ХІ від 15.01.2025, Указом Президента України № 235/2025 від 15.04.2025, затвердженим Законом України № 4356-IX від 16.04.2025, Указом Президента України № 478/2025 від 14.07.2025, затвердженим Законом України № 4524-IX від 15.07.2025, перебуваючи за адресою: м. Умань Черкаської області, вул. Залізнична, 1, неподалік пішохідного мосту через колії, з метою таємного викрадення чужого майна, діючи умисно і цілеспрямовано, повторно, з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, підняв із землі та забрав собі, таким чином заволодівши нею, належну ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сумку, яка матеріальної цінності для останнього не становить, в якій знаходився мобільний телефон марки «TECNO KL5n», ІМЕІ1: НОМЕР_3 та ІМЕІ2: НОМЕР_3 , ринкова вартість якого згідно з висновком експерта № СЕ-19/124-25/11991-ТВ від 14.08.2025 могла становити 3 118 грн, та чохол вартістю 114 грн, в результаті чого спричинив ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 3 232 грн, після чого з місця вчинення злочину зник, а викраденим майном у подальшому розпорядився на власний розсуд.

Допитаний судом обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень за обставин, викладених в обвинувальному акті та описовій частині вироку, визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, просив суворо не карати. Показав, що дійсно у липні 2025 року у м. Умань по вул. Залізнична, 1, побачив на землі, підняв та забрав сумку, в якій знаходилися банківська картка, паспорт, військовий документ ім`я ОСОБА_5 та телефон, який він у подальшому продав своєму знайомому. Знав, що вчиняє протиправні дії в період воєнного стану, дуже шкодує про вчинене.

Покази обвинуваченого є послідовними й логічними, відповідають фактичним обставинам справи, тому не викликають у суду сумніву.

Оскільки ОСОБА_4 повністю визнав свою вину за ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України та не оспорював фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, судом безсумнівно встановлена правильність розуміння ним змісту цих обставин і добровільність його позиції, суд за згодою учасників судового провадження, роз`яснивши їм положення частини третьої статті 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, за виключенням документів, що характеризують особу обвинуваченого, та документів, що містять відомості про процесуальні витрати та речові докази, тобто розглянув провадження за правилами, передбаченими частиною третьою статті 349 КПК України.

Суд вважає повністю доведеною винуватість ОСОБА_4 у привласненні офіційного документу в інших особистих інтересах, незаконному заволодінні будь-яким способом паспортом та іншим важливим особистим документом та таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, тому засуджує його за ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень; дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, за останнім відомим місцем проживання характеризувався посередньо, офіційно не працевлаштований, не перебуває на обліку в лікаря психіатра та лікаря нарколога.

Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття, оскільки він критично оцінює свою протиправну поведінку і висловлює готовність бути покараним за вчинене.

Обставиною, що згідно зі ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає рецидив злочинів.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про доцільність засудження ОСОБА_4 до покарання у виді обмеження волі в межах, передбачених санкціями ч.1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК України, та до покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч. 4 ст. 185 КК України, із застосуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, з призначенням остаточного покарання у виді позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з покладенням на засудженого обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки саме такий вид покарання відповідає вимогам ч. 2 ст. 65 КК України, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, є необхідним і достатнім для виправлення винної особи, запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень.

Під час досудового розслідування і судового розгляду запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не застосовувався, з урахуванням обставин вчинених кримінальних правопорушень та особи винного суд не вбачає підстав для застосування такого заходу на період до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі частини другої статті 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави передбачені статтею 118 КПК України документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 3 ст. 357 КК України у виді обмеження волі на строк три роки;

- за ч. 1 ст. 357 КК України у видіобмеження волі на строк один рік;

- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточне покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік, у період якого зобов`язати відповідно до ст. 76 КК України:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення експертизи у розмірі 2 674 гривні 20 копійок

Речові докази: телефон «TECNO KL5n» чорного кольору ІМЕІ: НОМЕР_3 та ІМЕІ: НОМЕР_4 , силіконовий чохол, коробку від телефону «TECNO KL5n» чорного кольору ІМЕІ: НОМЕР_3 та ІМЕІ: НОМЕР_4 , паспорт громадянина України, посвідчення про приписку до призовної дільниці на ім`я ОСОБА_5 та банківську картку «Приватбанк» НОМЕР_5 , які повернуті потерпілому ОСОБА_5 під зберігальну розписку, – залишити останньому за належністю.

Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним у порядку статті 349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційних скарг до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку; копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1