Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №939/1195/26 — Бородянський районний суд Київської області

Справа № 939/1195/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 червня 2026 рокуселище Бородянка

Суддя Бородянського районного суду Київської області Герасименко М.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 154 КУпАП, яка надійшла з відділення поліції № 2 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Корогода Чорнобильського району Київської області, громадянина України, який працює на посаді фельдшера у військовій частині НОМЕР_1 , зареєстрований і проживає у АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення Серії ВАД № 973307, 03 квітня 2026 року, о 12 годині 30 хвилин, у с. Ваблі Бучанського району Київської області по вул. Харківській, 12 собака породи німецька вівчарка на кличку Барон, власником якого є ОСОБА_1 , забіг на подвір`я ОСОБА_2 і загриз півня.

На розгляд справи ОСОБА_1 не з`явився.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Башинська О.П. в судовому засіданні просила закрити провадження у справі в зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП. Суду, зокрема, пояснила, що зі слів свідка ОСОБА_1 стало відомо про те, що станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, оскільки був отруєний. Також, повідомила про те, що в ОСОБА_1 із сусідкою неприязні відносини.

Потерпіла ОСОБА_2 суду повідомила про те, що 03 квітня 2026 року собака ОСОБА_1 забіг на її подвір`я по АДРЕСА_2 та загриз її півня.

Свідок ОСОБА_3 будь-яких обставин події, яка мала місце 03 квітня 2026 року в АДРЕСА_2 , за участі собаки породи німецька вівчарка, власником якої є ОСОБА_1 , суду не повідомив; вказав, що собаку він отруїв, однак точну дату назвати не зміг.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вислухавши пояснення захисника – адвоката Башинської О.П., потерпілої ОСОБА_2 і свідка ОСОБА_3 , дослідивши докази в справі, суддя приходить до такого висновку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За ч. 3 ст. 154 КУпАП передбачена відповідальність за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях), що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну.

Диспозиція ч. 3 ст. 154 КУпАП вказує на те, що відповідальність за адміністративне правопорушення настає не за будь-яке порушення правил утримання собак, а лише за наявності конкретно визначених у диспозиції цієї норми дій та умов.

Водночас, протокол про адміністративне правопорушення Серії ВАД № 973307 від 13 квітня 2026 року не містить посилань, який саме пункт правил утримання домашніх тварин було порушено ОСОБА_1 .

Відсутність конкретної вказівки на відповідні норми закону не дозволяє встановити об`єктивну сторону адміністративного правопорушення.

Крім того, в матеріалах справи відсутні беззаперечні докази на підтвердження того, що 03 квітня 2026 року собака породи німецька вівчарка, власником якого є ОСОБА_1 , загризла належного ОСОБА_2 півня, що виключає можливість притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 154 КУпАП.

При цьому суд, не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський Суд з прав людини у справі "Кобець проти України" 14 лютого 2008 року зазначив, що Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (рішення у справі "Авшар проти Typeччини"(Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Відповідно до положень статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Отже, будь які сумніви щодо винуватості особи тлумачаться на її користь.

Перевіривши докази в справі на допустимість, проаналізувавши їх у сукупності, суддя вважає, що провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, не підтверджена належними доказами безсумнівно, а тому сукупність вказаних обставин не дає можливості зробити висновок про наявність у його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Пунктом 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо в діях особи відсутній склад адміністративного правопорушення.

Оцінюючи викладене, вважаю за необхідне провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 154 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п. 1 ст. 247, ст. 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 154 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Бородянський районний суд Київської області протягом 10 днів з дня її винесення.

СуддяМарина ГЕРАСИМЕНКО