Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №720/435/26 — Новоселицький районний суд Чернівецької області

16.06.2026

Справа № 720/435/26

Провадження № 3/720/114/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року суддя Новоселицького районного суду Чернівецької області Оленчук І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючої в АДРЕСА_1 , за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності у зв`язку із тим, що 10 лютого 2026 року близько 16 години 09 хвилин керуючи автомобілем марки «Mercedes Vito» державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Чернівецькій, 1-В в с. Магала Чернівецького району Чернівецької області не вибрала безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух та безпечно керувати, не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, не дотрималась безпечної дистанції, чим порушила п.2.3.б п.12.1, 13.1 ПДР і у результаті здійснила зіткнення із транспортним засобом «Volkswagen Passat» державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого автомобілі отримали пошкодження.

В суді ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення не визнавла та пояснила, що рухалася на швидкості не більше 60 км/год в сторону м. Чернівці зі с. Бояни Чернівецького району та автомобіль марки«Volkswagen Passat» державний номерний знак НОМЕР_2 здійснив маневр змінивши напрямок руху праворуч, виїхавши на її смугу для руху , а тому вона не мала можливості уникнути ДТП.

Інший учасник ДТП ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи в судове засідання не з`явився без поважних для суду причин.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є доказом у справі про адміністративне правопорушення, на підставі якого встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Під час розгляду справ про адміністративне правопорушення надається оцінка саме обставинам, які були викладені в протоколі.

За змістом ст.ст. 251, 280 КУпАП доказуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення належними та допустимими доказами підлягає подія щодо вчинення адміністративного правопорушення, вина особи у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності на інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 124 КУпАП відповідальність особи настає за порушення правил дорожнього руху, що спричинили пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхових та інших споруд чи іншого майна, а згідно ст. 9 КУпАП обов`язковою умовою скоєння адміністративного правопорушення є наявність вини з боку порушника.

Відповідно до судово-автотехнічної експертизи, у висновку № СЕ-19/126-26/3810-ІТ від 03 червня 2026 року в діях ОСОБА_2 вбачається невідповідність вимогам п. 10.1 та 10.3 ПДР, та саме п. 10.1 ПДР, яка які перебувають в причинному зв`язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди. З висновку вбачається, що наявна вина ОСОБА_2 у порушенні вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження транспортних засобів повністю доказана та його дії вірно кваліфіковані за ст. 124 КУпАП.

З даного висновку експертом наведено 2 можливих варіанти дій водія ОСОБА_1 : в першому із яких в дях водія ОСОБА_1 могла мати невідповідність дотримання п.12.3 ПДР за умови руху зі швидкістю 100 км/год, тобто вбачається невідповідність вимогам п.12.4 ПДР, при цьому саме невідповідність п.12.3 ПДР з технічноїї точни зори перебуває у причинному звязку з виникненням ДТП, що стосується варіанту два, проведення технічного аналізу дій водія ОСОБА_1 у відповідності до вимог п.12.03 ПДР не надається можливим.

Виходячи із вище викладеного, а також відсутність будь-яких фактичних даних щодо керування ОСОБА_1 автомобілем зі швидкістю 100 км/год жоден із варіантів наведених експертом у висновку не дає можливості суду з повною впевненістю стверджувати що ДТП відбулось з її вини, тобто наявність в її діях порушення вимог ПДР.

Згідно ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених цим законом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП під час провадження в справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п.21-22 рішення у справі «Надточій проти України», п.33 рішення у справі «Гурепка проти України»), що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку у цій справі представляє особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Одночасно, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростованих презумпцій.

Тобто, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься й в статті 62 Конституції України.

Зважаючи на те, що наявними у справі доказами не встановлено, що ОСОБА_1 мала технічну можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди та відсутності підтвердження наявністі в її діях невідповідностей вимог ПДР України, які могли б перебувати у причинному зв`язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди, а також в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази порушення ОСОБА_1 п. 2.3.б, 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, і як наслідок вчинення ДТП, то її винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП поза розумним сумнівом не доведена.

За вказаних обставин, оцінюючи у сукупності досліджені докази, приходжу до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки в її діях не вбачається невідповідності вимогам ПДР, які з технічної точки зору могли б знаходитися в причинному зв`язку із настанням пригоди, у зв`язку із чим провадження по справі відносно неї слід закрити.

Керуючись ст.ст. 124, 247 п.1 КУпАП, суддя, -

Постановив:

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу та події адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в десятиденний строк з дня її винесення через Новоселицький районний суд до Чернівецького апеляційного суду.

Суддя І.В.Оленчук