Вирок від 22 червня 2026 р. у справі №645/4414/25 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/4414/25

Провадження № 1-кп/645/205/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1

при секретарі – ОСОБА_2 ,

за участю прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025221190000838 від 04.06.2025 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Ківшарівка, Куп`янського району, Харківської області, громадянина України, який має неповну середню освіту, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, офіційно не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 25.06.2015 вироком Куп`янського міського суду Харківської області за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 70 КК України до 7 років позбавлення волі із конфіскацією майна. Звільнений 17.01.2020 року, у зв`язку з відбуттям строку покарання;

- 05.09.2025 року вироком Основ`янського районного суду м. Харкова за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 308, 70 КК України, до 9 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади або займатися діяльністю, що пов`язані з обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями, у тому числі, які містять у своєму складі або відносяться до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та/або прекурсорів строком на 2 роки та з конфіскацією всього майна, що є особистою власністю,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102- IX (зі змінами), в Україні з 05:30 24.02.2022 введено воєнний стан.

02 червня 2025, близько 09 год. 00 хв., більш точний час не встановлено, ОСОБА_4 перебував в гуртожитку за адресою: м. Харків, вул. Амосова, буд. 18, на 6 поверсі, біля кімнати 609, в якій він проживав зі своєю матір`ю ОСОБА_5 .. Відкривши ключем вказану кімнату, зайшовши до кімнати, ОСОБА_4 побачив на стіні телевізор ТМ «2Е» моделі «32А06К», діагоналлю 32”(80см) чорного кольору, який належить ОСОБА_5 . В цей же момент у ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна в умовах військового стану, а саме вищевказаного телевізору.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи невідворотне настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, скориставшись відсутністю спостереження за ним з боку третіх осіб, ОСОБА_4 підійшов до ліжка, над яким знаходився вказаний телевізор, відкрутив болти та викрав, знявши зі стіни вказаний телевізор TM «2Е» моделі «32А06К», діагоналлю 32”(80см) чорного кольору, вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-25/13909-ТВ від 13.06.2025 року, становить 3839,36 грн. і поклав його в прямокутну коробку з під вказаного телевізора.

У подальшому, продовжуючи реалізацію свого кримінально-протиправного умислу, не маючи наміру повертати вищевказаний телевізор, ОСОБА_4 місце вчинення кримінального правопорушення покинув, та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 3839 грн. 36 копійок.

В судовому засіданні ОСОБА_4 , винним себе у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України визнав повністю, зазначені в обвинувальному акті фактичні обставини справи не оспорював, у скоєному щиро каявся.

Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилась, була сповіщена належним чином. Подала заяву про розгляд справи у її відсутності.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 , в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України, беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду, не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позицій, роз`яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та розглядає справу у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують особу обвинуваченого, відомості щодо речових доказів та судових витрат.

Аналізуючи вищевикладені докази, суд вважає доведеним, що ОСОБА_4 , своїми умисними діями, вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, і така кваліфікація його дій є вірною.

Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року „Про практику призначення судами кримінального покарання” з послідуючими її змінами, суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, вимоги ст. 50,65 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

При визначенні ОСОБА_4 , виду та розміру покарання, суд враховує суспільну небезпечність та характер вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких, дані про особу обвинуваченого, який раніше був неодноразово засуджений, неодружений, дітей не має, не перебуває на обліку лікарів психіатра та нарколога, а також пом`якшуючі покарання обвинуваченого обставини - щире каяття.

Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.

На підставі викладеного, з урахуванням особи ОСОБА_4 , суд приходить до висновку про необхідність призначити йомупокарання, у межах санкції ст. 185 ч. 4 КК України, в вигляді позбавлення волі.

В судовому засіданні було встановлено, що згідно вироку від 05.09.2025 року Основ`янським районним судом м. Харкова ОСОБА_4 було визнано винним та засуджено за ч.2 ст.307, ч. 2 ст. 308, 70 ч.1 КК України до 9 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади або займатися діяльністю, що пов`язані з обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями, у тому числі, які містять у своєму складі або відносяться до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та/або прекурсорів строком на 2 роки та з конфіскацією всього майна, що є особистою власністю засудженого. Зазначений вирок був залишений без змін ухвалою Харківського апеляційного суду від 11.06.2026 року та набрав законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, за вказаним вироком, зарахувано ОСОБА_4 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 28.12.2021 дня постановлення ухвали слідчим суддею ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по 02.12.2022 день фактичного звільнення з Державної установи « Харківський слідчий ізолятор», на підставі ухвали Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.11.2022, із розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

Злочин, в якому обвинувачується ОСОБА_4 , за даним вироком, був вчинений ним 02.06.2025 року, до постановлення вироку від 05.09.2025 року, тому покарання йому необхідно призначати на підставі ч. 4 ст. 70 КК України.

Згідно ч. 4 ст. 70 КК України передбачено, що за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

На підставі викладеного, з урахуванням особи ОСОБА_4 ,суд приходить до висновку про можливість виправлення та перевиховання його лише в ізоляції від суспільства, із застосуванням покарання, у межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України, у вигляді позбавлення волі та не вбачає підстав для застосування ст. 69, 75 КК України.

Цивільний позов заявлено не було.

На підставі ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_4 ,на користь держави підлягають стягненню витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи № СЕ-19/121- 25/13909-ТР від 13.06.2025 в сумі 2674 грн. 20 коп..

Накладений ухвалою Немишлянського районного суду м. Харкова від 10.06.2025 року арешт на майно, з метою збереження речових доказів, підлягає скасуванню, на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України.

Питання речових доказів по справі вирішити згідно ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому в данному кримінальному проваджені не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання, на підставі цього закону у вигляді позбавлення волі строком на п`ять років.

У відповідності до ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначеного за цим вироком, та покарання за попереднім вироком Основ`янського районного суду м. Харкова за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 308 КК України від 05 вересня 2025 року, остаточно призначити ОСОБА_4 , покарання у вигляді 9 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади або займатися діяльністю, що пов`язані з обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями, у тому числі, які містять у своєму складі або відносяться до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та/або прекурсорів строком на 2 роки та з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.

Строк відбування покарання рахувати з моменту виконання вироку та фактичного затримання. Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади або займатися діяльністю, призначеного за вироком Основ`янського районного суду м. Харкова за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 308 КК України від 05 вересня 2025 року, обчислювати з моменту відбуття основного покарання засудженим.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_4 , у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 28.12.2021 дня постановлення ухвали слідчим суддею ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по 02.12.2022 день фактичного звільнення з Державної установи « Харківський слідчий ізолятор», на підставі ухвали Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.11.2022, із розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волів, зарахованого вироком Основ`янського районного суду м. Харкова за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 308 КК України від 05 вересня 2025 року.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави за проведені експертні роботи витрати у сумі 2674 грн. 20 коп..

Арешт майна, накладений ухвалою Немишлянського районного суду м. Харкова від 10.06.2025 року - скасувати.

Речові докази: телевізор TM «2Е», моделі «32А06К», діагоналлю 32”(80см) чорного кольору, переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_5 , вважати повернутим потерпілій за належністю.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок відповідно до ст.ст. 393, 395 КПК України може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду, через Немишлянський районний суд м. Харкова, протягом 30 діб з моменту проголошення.

Згідно зі ст. 376 КПК України копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в Немишлянському районному суді м. Харкова копію цього вироку. Суд роз`яснює обвинуваченому, потерпілому, право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя ОСОБА_1