Вирок від 23 червня 2026 р. у справі №626/1449/26 — Берестинський районний суд Харківської області

Справа № 626/1449/26

Провадження № 1-кп/626/247/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року м. Берестин

Берестинський районний суд Харківської області

в складі: головуючого -судді ОСОБА_1

прокурора ОСОБА_2

за участі секретаря ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12026221090000220 по обвинуваченню: ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Наталине Красноградського району Харківської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта неповна середня, неодруженого, не працюючого,є таким, що не має судимості на підстві ст.89 КК України, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 317, ч.1 ст.309 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_4 , керуючись умислом спрямованим на незаконне виготовлення,придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, у невстановленому місці та час, в порушення "Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, та контролю за їх обігом", затвердженого Постановою КМУ № 589 від 03.06.2009, виявив рослини роду "конопля", які зірвав, подрібнив , висушив, переніс та незаконно зберігав за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 до 22.03.2026 для власного вживання без мети збуту.

Під час обшуку проведеного 22.03.2026 року працівниками поліції за адресою : АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено подрібнену речовину рослинного походження зеленого кольору, яка є наркотичним засобом обіг якого обмежено канабіс , масою 51,9165 г. та полімерну ємність з нашаруваннями речовини, що містить у своєму складі екстракт канабісу. Маса екстракту канабісу в перерахунку на суху речовину 0,7128 г.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 22.03.2026 року, перебуваючи за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_2 , надав приміщення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 для незаконного вживання наркотичних засобів, а саме канабісу.

У пред`явленому обвинуваченні ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у скоєних кримінальних правопорушеннях визнав повністю, дати пояснення погодився. Не оспорював факти викладені в обвинувальному акті та показав, як викладено вище, підтвердивши обставини вчинених ним кримінальних правопорушень. Просив суворо його не карати, врахувати, що він розкаявся у скоєному.

Суд, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, оскільки проти цього не заперечували учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності їх позиції у суду відсутні. Окрім того, учасникам судового провадження роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

ОСОБА_4 пояснив, що у березні 2026 року він надав приміщення для спільного вживання разом зі знайомим наркотичного засобу, також зберігав для особистих потреб наркотичний засіб, який раніше знайшов. Під час обшуку працівники поліції вилучили наркотики, що він зберігав без мети збуту. Таким чином, суд прийшов до переконання, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно кваліфікувати за ч.1 ст.317 КК України, тобто надання приміщення з метою незаконного вживання наркотичних засобів. Суд вважає доведеним, що обвинувачений, також вчинив незаконне виготовлення, придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту, суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч.1 ст.309 КК України.

При обранні виду та розміру покарання, суд приймає до уваги ступінь суспільної небезпеки скоєних кримінальних правопорушень. Відповідно до ст.12 КК України, кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.309 КК України, є кримінальним проступком, а кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.317 КК України - нетяжкий злочин. Враховуються дані про особу обвинуваченого, зокрема те, що ОСОБА_4 на обліку у лікаря психіатра, нарколога на теперішній час не перебуває, проживає з матір`ю ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно ч.2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Слід зазначити, що при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винним у вчиненні кримінального правопорушення, суди мають суворо дотримуватись вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які пом`якшують та обтяжують його. З врахуванням роз`яснень, наведених в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Обставинами, які пом"якшують покарання, згідно зі ст.66 КК України , суд вважає те, що обвинувачений розкаявся у вчиненому, яке було висловлене у критичному ставленні до своєї протиправної поведінки, визнанні винуватості та готовності нести передбачену законом кримінальну відповідальність, сприянні суду в установленні дійсних обставин вчинених кримінальних правопопрушень, активному сприянняі розкриттю правопорушень. Обставини, що обтяжують покарання згідно зі ст.67 КК України, не встановлені.

Визначаючи вид та міру покарання суд керується положеннями ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

При призначенні остаточного покарання обвинуваченому, суд вважає доцільним призначити покарання за сукупністю кримінальних правопорушень відповідно до ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим з застосуванням ст.72 КК України.

Враховуючи обставини справи, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, зокрема його щире каяття, позицію обвинуваченого, який усвідомлює та жалкує про вчинене, зробив для себе належні висновки, суд вважає вірним звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк один рік та з покладенням відповідно до ч.1 ст.76 КК України обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Питання про речові докази та документи суд вирішить відповідно до ст.100 КПК України. Вартість витрат на залучення експертів суд рахує вірним стягнути із обвинуваченого відповідно до ст.124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-374 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.317 КК України та ч.1 ст.309 КК України.

Призначити обвинуваченому ОСОБА_4 за ч.1 ст.317 КК України покарання у виді трьох років позбавлення волі; за ч.1 ст.309 КК України покарання у виді одного року обмеження волі.

Відповідно до ст. 70, ст.72 КК України, за сукупністю вказаних кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 від відбування покарання звільнити з випробуванням із встановленням іспитового строку 1 рік. Згідно з ч.1 ст.76 КК України, покласти на нього наступні обов"язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази по справі, передані на зберігання до камери схову Берестинського РВП ГУНП в Харківській області-знищити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати в розмірі 8914 грн.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Берестинський районний суд Харківської області впродовж 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копії вироку надати учасникам провадження: присутнім - вручити в суді, відсутнім - надіслати поштою.

Суддя