Вирок від 22 червня 2026 р. у справі №626/3896/25 — Берестинський районний суд Харківської області

Справа № 626/3896/25

Провадження № 1-кп/626/129/2026

БЕРЕСТИНський районний суд Харківської області

В И Р О К

Іменем України

23 червня 2026 року м. Берестин

Берестинський районний суд Харківськоі області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12025221090001002 від 22.10.2025 року за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с-ща Вільшани, Дергачівського району, Харківської області, громадянина України, який має середню освіту, працездатний, не працює, одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст.89 КК України раніше не судимий,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.342 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

21.10.2025 року о 19 годині 26 хвилин до Берестинського РВП ГУНП в Харківській області зі служби «102» надійшло повідомлення від ОСОБА_6 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , про те, що двоє знайомих осіб б`ють її батьків за місцем їх проживання.

Вказане повідомлення було прийнято та зареєстровано в Журналі єдиного обліку Берестинського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області №14507 від 21.10.2025 року. На реагування з приводу отриманого повідомлення про вчинення правопорушення та перевірки достовірності отриманого повідомлення, було здійснено виїзд за вказаною адресою, поліцейським ВРПП Берестинського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 та поліцейським ВРПП Берестинського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 , які перебували на чергуванні у складі наряду відділу реагування патрульної поліції вказаного відділу поліції.

Прибувши 21.10.2025 року о 19.54 год. на місце події за адресою: АДРЕСА_2 , поліцейські ОСОБА_7 та ОСОБА_8 виявили громадянина ОСОБА_5 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння та усвідомлюючи те, що працівники поліції, будучи в форменому одязі та підтримують єдиний однострій, перебувають при виконанні службових обов`язків, здійснюючи при цьому функції підтримання та охорони публічного порядку, останній умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, почав вести себе агресивно і зухвало по відношенню до поліцейського ОСОБА_8 , висловлювався в його адресу нецензурною лайкою, розмахував руками, чим провокував конфлікт.

В подальшому ОСОБА_5 на законні вимоги поліцейських під час виконання ними своїх службових обов`язків припинити незаконні дії та відійти від службового автомобіля, надавши їм доступ до водійської двері не реагував, вдарив ногою по переднім лівим дверям службового автомобіля «Рено» «Дастер» реєстраційний знак на синьому фоні НОМЕР_1 , від чого на них утворилася вм`ятина. Надалі ОСОБА_5 чинив активну фізичну протидію, відштовхнув поліцейського ОСОБА_8 , пручався та вчинив боротьбу, під час якої здійснив фізичний вплив на поліцейського, а саме наніс удар правою рукою по голові поліцейського ВРПП Берестинського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 , чим спричинив йому фізичний біль та схопив за автоматичну зброю, намагаючись повалити його на землю. Внаслідок вказаних дій поліцейські застосували до ОСОБА_5 заходи фізичного впливу у вигляді загину рук за спину та застосували кайданки.

Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.2 ст.342 КК України як опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов`язків.

10 грудня 2025 року між прокурором Берестинської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_5 в присутності захисника ОСОБА_4 укладена угода про визнання винуватості.

За умовами угоди про визнання винуватості від 10 грудня 2025 року ОСОБА_5 зобов`язався беззастережно визнати свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні у повному обсязі, визнати в суді всі фактичні обставини викладені в обвинувальному акті.

Крім того, сторони погодилися, що при затвердженні угоди про визнання винуватості ОСОБА_5 за ч.2 ст.342 КК України буде призначене покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням протягом іспитового строку.

В угоді про визнання винуватості передбачені наслідки її укладення та затвердження, а також наслідки її невиконання.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 КПК України.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно п.1) ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією).

Відповідно до ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Потерпілий ОСОБА_8 в підготовче судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд кримінального провадження за його відсутності.

Крім того, потерпілий ОСОБА_8 надав заяву, в якій зазначив, що не заперечує проти укладення між прокурором та ОСОБА_5 угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12025221090001002 від 22.10.2025 року та не має заперечень проти її затвердження судом.

Прокурор ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні просили затвердити угоду про визнання ОСОБА_5 винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_5 пояснив, що він в повному обсязі визнає свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.342 КК України, щиро кається у вчиненому.

Перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє: що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують; має право мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України; характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Після роз`яснення обвинуваченому ОСОБА_5 його прав та наслідків укладення угоди про визнання винуватості, останній зазначив, що вину у скоєнні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку визнає в повному обсязі, з узгодженою мірою покарання згоден, угода укладена за його власним бажанням, без тиску зовнішніх обставин, є добровільною, він цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди, що передбачені ч. 2 ст. 473 та ч.4 ст.474 КПК України, які йому були роз`яснені в підготовчому судовому засіданні судом. Просив суд затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 10 грудня 2025 року між ним та прокурором.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з*ясувавши позицію прокурора, захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 та потерпілого ОСОБА_8 , суд приходить до висновку, що угода про визнання винуватості укладена 10 грудня 2025 року між прокурором Берестинської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_9 та ОСОБА_5 відповідає положенням КПК України та КК України і підлягає затвердженню оскільки: умови укладеної угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, зокрема правильною є правова кваліфікація кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_5 за ч.2 ст.342 КК України; умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; відсутні обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним або відсутні фактичні підстави для визнання винуватості; відсутня очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань.

Покарання, узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості відповідає положенням статті 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставину що пом`якшує покарання – щире каяття; обставину, що обтяжує покарання - вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Судом в підготовчому судовому засіданні встановлено, що дії які інкримінуються ОСОБА_5 дійсно мали місце та були скоєні обвинуваченим, який в судовому засіданні визнав свою вину повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Враховуючи викладене, та те, що умови угоди про визнання винуватості, укладеної 10 грудня 2025 року між прокурором Берестинської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в присутності захисника ОСОБА_4 відповідають вимогам КПК України та КК України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження даної угоди та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання у вигляді 1 року обмеження волі, оскільки зазначене покарання, на переконання суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, обставину, що пом`якшує покарання – щире каяття, особу обвинуваченого, який посередньо характеризується за місцем проживання, його критичне ставлення до скоєного, яке свідчить про намір стати на шлях виправлення та перевиховання, у сукупності дає підстави вважати, що можливість соціальної реабілітації не втрачена і виправлення обвинуваченого можливе без реального відбуття покарання, суд приходить до висновку про можливість застосування до ОСОБА_5 ст.75 КК України, звільнивши його від відбуття покарання з іспитовим строком, що на переконання суду, призведе до позитивних змін в його особистості та створить передумови до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві.

Цивільний позов не заявлений, процесуальних витрат на залучення експерта по даному провадженню немає.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 не обирався.

Керуючись ст. ст. 314, 374, 474, 475 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 10 грудня 2025 року у кримінальному провадженні № 12025221090001002 від 22.10.2025 року між прокурором Берестинської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.342 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов`язки.

На підставі ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_5 :

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речовий доказ – карту пам`яті, на якій містяться фрагменти відеозаписів з нагрудних боді камер екіпажу Гадяч 36 – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя