Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №641/3200/26 — Слобідський районний суд міста Харкова

Провадження № 2/641/2735/2026 Справа № 641/3200/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд м. Харкова у складі: головуючого - судді Маньковської О.О., за участю секретаря судових засідань – Макарової А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана представником позивача – адвокатом Голубовим Сергієм Геннадійовичем до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказав, що 26.08.2018 року сторони зареєстрували шлюб у Єгор`ївському відділі ЗАГС Головного управління ЗАГС Московської області, актовий запис 262. Від шлюбу подружжя має спільну малолітню дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .Сімейне життя не склалось, через відсутність взаєморозуміння, в результаті чого подружжя стало чужими людьми. Спільне господарство не ведеться, шлюбні відносини припинені. Позивач наполягала на розірванні шлюбу.

Ухвалою Слобідського районного суду м. Харкова від 16.04.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

В судове засідання позивач та її представник не з`явились, про місце, дату і час слухання справи повідомлені своєчасно і належним чином, представником позивача надано заяву з проханням розглядати справу за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити та стягнути судові витрати, які полягають у сплаті судового збору в розмірі 1064, 96 грн., витрат на поштову кореспонденцію в розмірі 242 грн., та витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про місце, дату і час слухання справи повідомлений своєчасно і належним чином, надав суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутності, не заперечував проти задоволення позовних вимог про прозрівання шлюбу.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно свідоцтва про шлюб НОМЕР_1 , зареєстровано шлюб Єгор`ївським відділом ЗАГС Головного управління ЗАГС Московської області, актовий запис 262 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , про що складений актовий запис № 262.

Від даного шлюбу подружжя має малолітню дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно свідоцтва про народження, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Слобідському та Основ`янському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) 03.09.2020 року, актовий запис 916.

Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Згідно ст. 1 Сімейного Кодексу України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.

Положеннями ст. 24 Сімейного Кодексу України, передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу жінки та чоловіка не допускається.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 Сімейного Кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Частиною ч. 1 ст. 110 Сімейного Кодекс України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним з подружжя.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 112 Сімейного Кодексу України Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Таким чином, враховуючи, що сторони мають різні інтереси та погляди на життя, шлюбно-сімейні стосунки припинені та не можуть бути збережені, враховуючи інтереси дитини, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в частині розірвання шлюбу.

Питання про стягнення судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Таким чином, враховуючи, що при зверненні до суду із позовною заявою та понесені судові витрати, пов`язані із розглядом справи, стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає сума судового збору в розмірі 1064,96 грн. та витрати на поштову кореспонденцію в розмірі 242,00 грн, що підтверджується доданими квитанціями до позовної заяви.

При розв`язанні питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд приходить до наступного.

Крім того, положеннями частин 1-6 статті 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року в справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої сторони. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід, надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано: договір про надання правничої допомоги № 07/04/26 від 07.04.2026 року та ордер, детальний опис виконаних адвокатом робіт для надання правничої допомоги на суму 10000 грн.

Верховним Судом зазначено в постановах від 10 грудня 2019 року у справі №160/2211/19, від 18 листопада 2021 року у справі № 580/2610/19 та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Таким чином, дослідивши детальний опис виконаних робіт адвокатом, останній надав правничу допомоги та подання позовної заяви до Слобідського районного суду м. Харкова про стягнення аліментів, в той час як вимога про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн. заявлена адвокатом в рамках розгляду позовних вимог, що полягають у розірванні шлюбу, тому позовна вимога в цій частині задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 110-112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 12,13,81,259, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб, укладений між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , зареєстрований Єгор`ївським відділом ЗАГС Головного управління ЗАГС Московської області, актовий запис 262 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 1064,96 гривень та витрати на поштову кореспонденцію в розмірі 242,00 грн., що становить загальну суму в розмірі 1306 (одна тисяча триста шість ) гривень 96 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .

Суддя О.О.Маньковська