Рішення від 23 червня 2026 р. у справі №610/1038/26 — Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/1038/26

Провадження № 2-а/610/61/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2026 Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

головуючого – судді Феленка Ю.А.,

за участю секретаря судового засідання Афоніної Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балаклія Ізюмського району Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, –

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

12.03.2026 ОСОБА_1 через свого представника за довіреністю – Меденцева О.О. звернувся до Балаклійського районного суду Харківської області з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_2 ), у якій просить скасувати постанову № R388861 від 02.03.2026 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та закрити провадження у справі.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач вважає оскаржувану постанову такою, що винесена з порушеннями норм матеріального та процесуального права, та підлягає скасуванню з таких підстав. У постанові не зазначено номер повістки, за якою не з`явився позивач до ТЦК та СП, не вказано дату, коли позивач повинен був з`явитися до ТЦК та СП, а також не вказано, до якого саме ТЦК та СП він мав з`явитися. Враховуючи, що датою виявлення правопорушення слід вважати дату звернення начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 до органів поліції з метою доставлення ОСОБА_1 до вказаного відділу, тобто 17.04.2025, а строки накладення адміністративного стягнення, зокрема за ч. 1 ст. 210-1 КУпАП 3 місяці, отже строк притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закінчився 17.07.2025. Крім того представник позивача вказує на те, що після отримання заяви від ОСОБА_1 про не оспорювання допущеного порушення, начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 , повинен був скласти постанову відповідно до додатку 7 Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення затвердженої Наказом Міністерства оборони України 01.01.2024 № 3, проте таку постанову складено не було (а.с. 2-8).

06.04.2026 через електронний кабінет в системі "Електронний суд" представник відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Відзив мотивує тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 25.06.2020 перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_4 . 06.03.2025 позивач під особистий підпис отримав повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 10.03.2025, але в зазначені у повістці дату та час не з`явився та не повідомив про причини неявки. За даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів 02.03.2025 військовозобов`язаний ОСОБА_1 через застосунок "Резерв+" сформував заяву про визнання порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Вказану заяву було розглянуто ІНФОРМАЦІЯ_2 та направлено заявникові копію постанови R388861 від 02.03.2026 (а.с. 29-37).

08.04.2026 від представника позивача в системі "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив, в якій він просив позовні вимоги задовольнити. Доводи, наведені у відповіді на відзив, є аналогічними наведеним у позовній заяві. Крім іншого, представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 особисто звертався до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою-повідомленням, де вказав про поважність причин його неявки за повісткою, шляхом надіслання поштового відправлення № 6420700061362 від 13.03.2025, копія якого долучена до відповіді на відзив (а.с. 40-46).

Позивач в судове засідання, не з`явився, через канцелярію суду його представник подав заяву про розгляд справи за його відсутності та за відсутності позивача (а.с. 71).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце його проведення був повідомлений своєчасно та належним чином, через електронний кабінеті в системі "Електронний суд" подав заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с. 56).

Згідно з ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У зв`язку з неявкою всіх учасників справи у судове засідання відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 19.03.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення було прийнято до розгляду Балаклійським районним судом Харківської області, відкрито провадження та призначено судовий розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін з урахуванням вимог ст. 286 КАС України. Витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_4 належним чином завірені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у якій було винесено постанову № R388861 від 02.03.2026 (а.с. 21-22).

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 02.02.2021 (а.с. 20).

З облікової картки до військового квитка (тимчасове посвідчення) ТП № 9 убачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 з 05.01.2021. За результатами проходження ВЛК 24.12.2020 визнаний непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час у зв`язку з інвалідністю ІІ групи (а.с. 36).

02.03.2026 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, було винесено постанову № R388861, за якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17 000 грн (а.с. 12).

З вказаної постанови убачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме те, що він, у порушення вимог ст. 22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", не з`явився за викликом у строк, зазначеній у отриманій ним повістці, до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Крім того, в зазначеній постанові вказано, що 02.03.2026 через електронний кабінет призовника , військовозобов`язаного, резервіста від позивача надійшла заява про те, що він не оспорює допущене правопорушення та згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності.

До матеріалів справи позивачем було долучено копію повістки № 478, підписаної власноручним підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 10.03.2025 о 09:00 год для проходження ВЛК та уточнення облікових даних (а.с. 45).

На виконання ухвали суду від 19.03.2026 про витребування доказів, відповідачем надано суду належним чином завірені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , на підставі яких було винесено постанову № R388861 від 02.03.2026, а саме: витягу із наказу від 15.09.2021 № 238 про призначення підполковника ОСОБА_4 на посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскаржуваної постанови, розписки про отримання 06.03.2025 ОСОБА_1 повістки № 478 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 09:00 год 10.03.2025, копію облікової картки до військово квитка (тимчасове посвідчення) серії ТП № 9, інформацію про порушення військового обліку ОСОБА_1 (а.с. 23-37).

Разом з цим, представник позивача до відповіді на відзив долучив копію опису вкладення до поштового відправлення № 6420700061362, згідно з яким 13.03.2025 позивачем було надіслано на адресу відповідача заяву-повідомлення про причину його неявки 10.03.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 з поважних причин, копію повістки № 478, копію направлення № 5353-7313-8097-6494 ОСОБА_1 на консультацію до лікаря ревматолога, сформованого у додатку "HELSI", копію відповіді КНП БМРХО "Балаклійська клінічна багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" (далі - КНП БМР ХО "БКБЛІЛ") № 501 від 12.03.2025, якою підтверджено перебування ОСОБА_1 10.03.2025 на прийомі у лікаря-травматолога, копію консультаційного висновку спеціаліста (лікаря-травматолога) від 10.03.2025 (а.с. 46, 68-70).

Норми права, які застосував суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог (ч. 2 ст. 9 КАС України).

Згідно з ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Частиною 3 статті 288 КУпАП передбачено, що оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.

Відповідно до пунктів 1, 3, 8 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Нормами КУпАП регламентовано, що відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 210-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період – тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно із п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як визначено ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ст. 283 КпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до положень КУпАП вищевказані обставини встановлюються на підставі доказів.

Згідно зі ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 283 КУпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Частиною 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до статті 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:

1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;

4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Мотиви суду.

Як було встановлено судом, позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме за те, що він у порушення вимог абз. 2 ч. 1 ст. 22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", абз. 3 п. 1 Додатку 2 до Правил військового обліку призовників та військовозобов`язаних, абз. 2 ч. 10 ст. ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу" не з`явився за викликом у строк, зазначеній у отриманій ним повістці до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме – 10.03.2025.

Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оборону України" особливий період – період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

В абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", порушення якого ставиться у вину позивачу, зазначається, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України – за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Згідно з підпунктом 2 п. 1 Додатку 2 до Правил військового обліку призовників та військовозобов`язаних призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Підпунктом 2 п. 41 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 визначено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки – особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

З наданої відповідачем копії повістки № 478 убачається, що ОСОБА_1 необхідно було з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 10.03.2025 о 09:00 год.

Вказану повістку ОСОБА_1 отримав під підпис 06.03.2025.

При цьому позивач 13.03.2025 засобом поштового зв`язку надіслав до ІНФОРМАЦІЯ_3 заяву-повідомлення про причину неявки 10.03.2025 до вказаного відділу, а саме через перебування в цей день на прийомі у лікаря-травматолога, про що надав відповідні підтверджуючі документи, зокрема, копію направлення, консультаційного висновку лікаря, відповідь КНП БМР ХО "БКБЛІЛ" за підписом директора, що є належними доказами, які підтверджують поважність причин неприбуття позивача до РТЦК за повісткою.

За таких обставин 10.03.2025 позивач не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 з поважних причин.

Отже, у суду відсутні підстави вважати, що позивачем було порушено обов`язок щодо прибуття за викликом до відповідного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Недоведена вина прирівнюється до невинуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

За таких обставин суд дійшов висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_2 шляхом надання належних та допустимих доказів не доведено вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Відтак притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення за відсутності доказів вчинення адміністративного правопорушення є безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах у справі про адміністративне правопорушення місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З урахуванням викладених обставин, враховуючи відсутність доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, що ставиться йому у вину, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова № R388861 від 02.03.2026 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, у встановленому ч. 1 ст. 139 КАС України порядку відшкодуванню підлягають витрати зі сплати судового збору в розмірі 532,48 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 5, 19, 20, 139, 143, 159, 160, 241-246, 286 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – задовольнити.

Постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 від 02 березня 2026 року № R388861 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн – скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 – закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

СуддяЮ.А. Феленко