Рішення від 17 червня 2026 р. у справі №403/641/25 — Устинівський районний суд Кіровоградської області

Справа №403/641/25 провадження № 2/403/160/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2026 року с-ще Устинівка

Устинівський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Атаманової С.Ю.,

при секретарі судового засідання Могиленко К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Устинівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого між ними 04 вересня 1993 року Устинівським районним відділом ЗАГС Кіровоградської області, актовий запис №50. Позовна вимога обґрунтовується тим, що стосунки з між сторонами, як подружжям, розладились, зникло взаєморозуміння та взаємоповага, тому на даний час кожен з них має різні цінності, живе окремим життям та своїми інтересами, а шлюбні відносини відсутні. Продовження перебування у шлюбі суперечить інтересам позивача.

Відповідачем ОСОБА_2 відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк подано не було. Разом з тим, 14 січня 2026 року відповідачем до суду була подана заява, в якій останній заперечив проти позовних вимог та прохав надати сторонам по справі строк для примирення з огляду на те, що він не хоче розлучатися зі своєю дружиною та вважає, що їхню сім?ю можна зберегти. Причини, через які позивач подала позов вважає недостатніми. Також зазначив, що намагатиметься створити хороші умови для спільного життя, відновити спілкування з дружиною, обговорити з нею чому так сталось та як вони з нею можуть вирішити дану ситуацію (а.с.22).

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання по розгляду справи по суті не з`явилась. Про місце, день і час розгляду справи повідомлялась у порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України (а.с.62, 68). Згідно поданих до суду письмових заяв від 18 січня 2026 та 06 червня 2026 року, прохає суд розглянути справу без її участі. Позов підтримує та прохає суд розірвати шлюб між нею та відповідачем. Після розірвання шлюбу прохає залишити їй прізвище « ОСОБА_3 ». Судові витрати у виді сплаченого нею судового збору прохає з відповідача не стягувати. Зазначає, що примирення між нею та відповідачем ОСОБА_2 не відбулося, сімейні стосунки не відновлені, спільне життя та збереження шлюбу є неможливим. Вона не має наміру на примирення та наполягає на розірванні шлюбу (а.с.24, 73).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання по розгляду справи по суті не з`явився. Про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином у передбаченому ст.128 ЦПК України порядку (а.с.63, 69-70). Про причини неявки суд не повідомив. Представника для участі у судовому засіданні не направив. Відзиву на позовну заяву разом з доданими до нього письмовими доказами на обґрунтування своїх заперечень проти позовних вимог відповідач по справі у встановлений судом строк не подав. Заяв та клопотань, в порядку ст.ст.43, 84, 183 ЦПК України, в тому числі, про розгляд справи за його відсутності чи відкладення судового розгляду від відповідача по справі на дату проведення судового засідання 18 червня 2026 року також не надходило.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось (ч.2 ст.247 ЦПК України).

Відповідно до положень ч.1 ст.223 ЦПК України, з огляду на письмову заяву позивача та належність повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання відповідно до положень п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, суд приходить до висновку про можливість проведення судового розгляду справи за відсутності сторін.

На виконання вимог п.п.2, 3 ч.3 ст.265 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд зазначає заяви та клопотання, що подавались під час судового розгляду справи, а також процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 17 грудня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та визначено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с.13-14).

Ухвалою суду від 30 січня 2026 року заяву відповідача ОСОБА_2 про надання сторонам строку на примирення задоволено. Надано подружжю - позивачу ОСОБА_1 та відповідачу ОСОБА_2 строк на примирення тривалістю три місяці у зв’язку з чим провадження у справі зупинено до закінчення строку для примирення (30 квітня 2026 року включно) (а.с.32-33).

Ухвалою суду від 11 травня 2026 року провадження у справі поновлено та призначено судове засідання по розгляду справи на 18 червня 2026 року (а.с.61).

Безпосередньо дослідивши письмові докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Судом по справі встановлено, що між сторонами по справі 04 вересня 1993 року Устинівським районним відділом ЗАГС Кіровоградської області було зареєстровано шлюб за актовим записом №50 (а.с.3).

Обставина наявності у сторін по справі спільних неповнолітніх (малолітніх) дітей від даного шлюбу під час судового провадження встановлена не була. Доказів протилежного суду надано не було.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» (далі - Постанова від 21 грудня 2007 року №11) проголошена Конституцією охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

У відповідності до ст.112 Сімейного кодексу України (далі - СК України) суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.1 ст.111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Відповідно до п.10 Постанови від 21 грудня 2007 року №11 передбачене ч.1 ст.111 СК України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства, застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення. При визначенні строку на примирення суд заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставини справи.

Згідно з положеннями ч.7 ст.240 ЦПК України у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.

На виконання вимог зазначених вище нормативних приписів, ухвалою суду від 30 січня 2026 року, приймаючи до уваги заперечення відповідача проти розірвання шлюбу з позивачем та його намір вжити заходів для збереження сім`ї, а також тривалість часу, що минув з моменту звернення позивача до суду з позовом про розірвання шлюбу (три місяці), протягом яких вона не змінила своєї позиції щодо розірвання шлюбу з відповідачем, судом, з метою вжиття заходів з примирення подружжя, було надано сторонам по справі строк для примирення тривалістю три місяці.

Ухвалою суду від 11 травня 2026 року провадження у справі було поновлено, цивільну справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Подана позивачем ОСОБА_1 після поновлення провадження у справі заява містить виклад обставин, які свідчать про відсутність примирення сторін, як подружжя.

Відповідних заяв позивача ОСОБА_1 про її відмову від позову чи залишення позову без розгляду до суду також подано не було.

В свою чергу відповідач по справі ОСОБА_2 в судове засідання по розгляду справи не з`явився. Будь-яких пояснень, в тому числі письмових, з приводу примирення з позивачем до суду не подав.

Отже, за вказаних обставин суд приходить до висновку про те, що за час, що минув з дня прийняття позовної заяви до розгляду та призначення судового засідання на 18 червня 2026 року, сторонами по справі не були вжиті дії (заходи), які б мали наслідком їх примирення та збереження сім`ї, як первинного та основного осередка суспільства.

З урахуванням викладеного, враховуючи намір позивача ОСОБА_1 розірвати шлюб з відповідачем по справі ОСОБА_2 , який не змінився після спливу наданого їм строку на примирення, суд приходить до висновку про недоцільність подальшого вжиття судом заходів, спрямованих на примирення сторін, як подружжя, що є підставою для вирішення судом справи по суті з ухваленням відповідного рішення за результатами такого розгляду.

Щодо наявності законних підстав для ухвалення рішення про задоволення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ч.2 ст.104, ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 цього Кодексу.

З огляду на викладене, дослідивши зміст позовної заяви ОСОБА_1 та її заяви від 06 червня 2026 року, в якій вона наполягає на розірванні шлюбу з відповідачем ОСОБА_2 та підтверджує відсутність у неї наміру примиритись з останнім, як чоловіком, суд приходить до висновку, що наведені позивачем обставини свідчать про: дійсну її волю, як дружини, на розірвання укладеного нею з відповідачем ОСОБА_2 шлюбу; неможливість подальшого спільного сімейного життя сторін, як подружжя, а також наявність підстав вважати, що збереження шлюбу суперечитиме особистим інтересам позивача ОСОБА_1 ..

Крім того, зі змісту ч.1 ст.21, ч.1 ст.24 СК України слідує, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої та проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН від 10 грудня 1948 року, чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

З огляду на зазначені вище правові норми, враховуючи, що добровільність шлюбу є однією з основних його засад, а визначення законодавцем шлюбу «як сімейного союзу» засвідчує, що шлюб створює сім`ю та передбачає його договірну природу, суд приходить до висновку про те, що оскільки позивач по справі ОСОБА_1 наполягає на розірванні шлюбу в категоричній формі навіть після вжиття судом заходів щодо примирення подружжя шляхом встановлення їм 3-х місячного строку на примирення, а відповідач ОСОБА_2 не надав суду жодних доказів вжиття ним заходів, спрямованих на примирення з позивачем ОСОБА_1 з метою збереження їх сім`ї, то відмова суду в задоволенні позову про розірвання шлюбу буде примушенням позивача до шлюбу та шлюбних відносин, що не відповідає моральним засадам суспільства та є неприпустимим.

На підставі викладеного, встановивши обставини, якими обгрунтовується позов, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, з урахуванням того, що відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, за відсутності примирення сторін по справі протягом встановленого судом строку та не повідомлення ними після поновлення провадження у справі про наявність будь-яких інших обставин, які б могли істотно вплинути на врегулювання наявних між ними спірних правовідносин, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для ухвалення рішення про задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

При цьому судом не встановлено обставин, за яких висновок суду про розірвання шлюбу між сторонами по справі суперечить вимогам закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Після розірвання шлюбу позивачу за її заявою слід залишити прізвище « ОСОБА_3 », що відповідатиме приписам ч.1 ст.113 СК України, якою закріплено право особи, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідно до ч.1 ст.133, ч.1 ст.141 ЦПК України судові витрати, складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем по справі ОСОБА_1 при пред`явленні позову до суду був сплачений судовий збір за одну вимогу немайнового характеру (а.с.1).

Відповідно до п.5 ч.3 ст.2, ч.1 ст.13 ЦПК України до основних засад (принципів) цивільного судочинства належить диспозитивність, згідно якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вбачається зі змісту поданої позивачем ОСОБА_1 письмової заяви від 18 січня 2026 року, вона не бажає стягувати з відповідача ОСОБА_2 судові витрати у виді сплаченого нею судового збору (а.с.24).

З огляду на викладене, враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, судом не здійснюється розподіл судових витрат відповідно до ст.141 ЦПК України.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, відсутні.

Керуючись ст.ст.2, 3, 5, 12, 13, 76, 77, 81, 89, 95, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволити.

Розірвати шлюб, зареєстрований 04 вересня 1993 року Устинівським районним відділом ЗАГС Кіровоградської області за актовим записом №50, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Після розірвання шлюбу залишити позивачу прізвище « ОСОБА_3 ».

Судові витрати, понесені позивачем ОСОБА_1 у виді сплаченого нею судового збору, відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.

Копію рішення після набрання ним законної сили направити до Долинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Повне ім`я сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання, вказана в позовній заяві: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 23 червня 2026 року.

Суддя С.Ю.Атаманова