Вирок від 23 червня 2026 р. у справі №341/530/26 — Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/530/26

Номер провадження 1-кп/341/140/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року місто Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

представниці потерпілої ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження від 02.03.2026 № 12026096140000016, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Шумляни, Бережанського району, Тернопільської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працює в ТзОВ «Благо Буд» на посаді покрівельника будівельного, із середньою спеціальною освітою, одружений, українець, громадянин України, на утримані має одну неповнолітню дитину, не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого частиною 2 статті 125 КК України.

установив

ОСОБА_4 вчинив заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило потерпілій ОСОБА_5 короткочасний розлад здоров`я, за наступних установлених судом обставин.

ОСОБА_4 разом зі своєю дружиною ОСОБА_5 проживають у АДРЕСА_1 , де ведуть спільне господарство, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки, тобто перебувають у сімейних відносинах.

За час спільного проживання між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 склалися непривітні стосунки, у результаті чого між ними періодично виникали словесні конфлікти, які супроводжувались вживанням нецензурних слів та висловлюванням образ в адресу дружини.

Зокрема, 21.02.2026 близько 21 години 30 хвилин між ОСОБА_4 та його дружиною ОСОБА_5 вчергове за місцем їхнього спільного проживання, на побутовому грунті виник словесний конфлікт, через те, що ОСОБА_5 зробила зауваження чоловіку. Під час конфлікту у ОСОБА_4 виник умисел на спричинення своїй дружині тілесних ушкоджень.

Реалізовуючи свій злочинний умисел на заподіяння шкоди здоров`ю дружини, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння шкоди здоров`ю дружини і бажаючи їх настання, діючи на ґрунті тривалих непривітних стосунків, підійшовши до дружини, схопив її однією рукою за волосся, а другою рукою за кофту та, розуміючи, що його дії призведуть до заподіяння тілесних ушкоджень, застосував фізичну силу та умисно штовхнув ОСОБА_5 до кухонних меблів, у результаті чого спричинив дружині тілесні ушкодження у вигляді рани в потиличній ділянці голови, яка відноситься до легких тілесних ушкоджень, як таких що спричинили короткочасний розлад здоров`я, і тим самим вчинив кримінальне правопорушення, пов`язане з домашнім насильством.

З огляду на викладене, суд визнає ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 125 КК України, оскільки він вчинив заподіяння легкого тілесного ушкодження, що спричинило потерпілій ОСОБА_5 короткочасний розлад здоров`я.

Установлені судом обставини підтверджуються наступними доказами.

Поясненнями в судовому засіданні обвинуваченого, який вину визнав. Кається, але обставини визнає не всі. Надавати показання щодо фактичних обставин справи відмовився. Цивільний позов визнав. До закінчення судового розгляду відшкодував потерпілій 10000,0 грн.

Показаннями потерпілої ОСОБА_5 , яка зазначила, що між подружжям останні роки дійсно напружені стосунки. 21.02.2026 ввечері вона з обвинуваченим приїхали в село Комарів. Потерпіла пішла перевдягатися і розмовляла телефоном із братом близько 40 хвилин. Коли прийшла до кухні, де був обвинувачений, останній злився, бо був голодний. Пізніше виник словесний конфлікт з приводу порядку використання автомобіля, зокрема наступного дня. Під час сварки обвинувачений взяв потерпілу однією рукою за волосся, а іншою за елементи одягу, та з силою штовхнув на кухонні меблі, чим заподіяв біль і відповідну травму. Потім потерпіла намагалась залишити кухню, а обвинувачений повторно заштовхнув її до кімнати, де вона закрилась. З кімнати потерпіла подзвонила в поліцію та до дочки, яка приїхала з Івано-Франківська. Після проведених процедур за участю поліцейських потерпіла з дочкою поїхали у Івано-Франківськ до лікарні. У результаті дій обвинуваченого потерпілій завдано не лише фізичних, а й моральних страждань. У щирість каяття обвинуваченого потерпіла не вірить, оскільки його поведінка про це не свідчить. Зокрема, обвинувачений не питав про її самопочуття, не допомагав лікуватися, лише сухо попросив вибачення. Цивільний позов підтримує частково та підтвердила отримання від обвинуваченого 10000,0 грн. Покарання просить призначити на розсуд суду.

Показанням допитаного свідка ОСОБА_7 , дочки обвинуваченого та потерпілої, яка зазначила, що 21.02.2026 до неї зателефонувала мама та сказала, що закрилась у хаті, бо тато її побив. Мати була налякана. Вона викликала таксі з м. Івано-Франківська і приїхала до батьків. Там була поліція. Мама була схвильована. На голові у неї побачила рану, яка кровила. О 23:00 год поїхали у лікарню. Оглянули тілесні ушкодження та направили в обласну лікарню. Надали медичну допомогу. Мама була дуже стривожена. Перебувала у поганому психологічному стані. Знає, що між батьками були суперечки. Про конфлікти – їй невідомо. Пояснила, що у матері до 21.02.2026 були проблеми з тиском. Після події загострились. Зазначила, що батько до цього часу не вживав заходів щодо примирення. На цей час батьки проживають окремо. Вважає, що батько з його поведінки та слів не шкодує про вчинене.

Рапортами працівника поліції від 02.03.2026 (а. с.56).

Висновком експерта від 17.03.2026 № 21, відповідно до якого у ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження: рана в потиличній ділянці, яка утворилась від дії тупих твердих предметів, якими могли бути, як кулаки рук, ноги, так і інші тупі тверді предмети, могла утворитись, як при нанесенні удару тупими твердими предметами у вищевказану ділянку, так і при падінні та ударі цією ділянкою до таких, може відповідати терміну, вказаному в постанові, відноситься до легких тілесних ушкоджень, як таких, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Враховуючи кількість тілесних ушкоджень, необхідно вважати, що ОСОБА_5 було спричинено не менше 1-го фізичного контакту в потиличну ділянку голови. У наданих медичних документах, вказані тілесні ушкодження: «садна передньої поверхні шиї та грудини; на руках, грудній клітці наявні рани» не підтверджені судово-медичним даними і в судово-медичних підсумках не враховуються (а. с. 61-62).

Довідкою КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» від 22.02.2026. Діагноз забій м`яких тканин голови. Гіпертонічний криз (а. с. 60).

За встановлених обставин, суд вважає, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винуватим за частиною 2 статті 125 КК України.

Під час судових дебатів прокурор просила призначити обвинуваченому покарання за ч. 2 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Призначаючи міру покарання обвинуваченому, суд відповідно до статті 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому згідно зі статтею 66 КК України, суд встановив активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Щире каяття як пом`якшуюча покарання обставина відсутня, оскільки завдані збитки обвинувачений не відшкодував у повному обсязі, а з показань свідка і потерпілої суд установив, що поведінка обвинуваченого не свідчить про щирість каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому відповідно до статті 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя.

Під час призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд відповідно до статті 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке кваліфікується за частиною 2 статті 125 КК України, наявність обтяжуючої і пом`якшуючої покарання обставин, особу обвинуваченого, який за місцем роботи характеризується позитивно, вину визнав, частково відшкодував завдану шкоду, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не судимий, визнав цивільний позов, офіційно працевлаштований.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді штрафу максимального розміру, яке буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

При цьому, на переконання суду, застосування покарання у виді громадських робіт є недоцільним, оскільки обвинувачений офіційно працевлаштований.

З огляду на, порівняно, невеликий розмір штрафу, суд не вважає за доцільне призначати покарання у виді виправних робіт.

Своєю чергою, з огляду на особу обвинуваченого та обставини справи, суд дійшов висновку про те, що покарання у виді пробаційного нагляду та обмеження волі є занадто суворими.

Щодо цивільного позову.

Потерпіла ОСОБА_5 звернулась до суду з цивільним позовом до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, у якому просила стягнути з ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 427,38 грн та моральну шкоду у розмірі 20000,0 грн. Оскільки частково шкоду відшкодовано, позов підтримує в частині стягнення матеріальної шкоди у розмірі 427,38 грн та моральної шкоди у розмірі 10000,0 грн.

Обґрунтовуючи позов, зазначила, що протиправними діями ОСОБА_4 їй спричинена матеріальна шкода у розмірі 427,38 грн. Під час лікування ОСОБА_5 понесено витрати на придбання лікарських засобів та медичних препаратів. Сума витрат на лікування становить 427,38 грн. У добровільному порядку ОСОБА_4 матеріальної допомоги ОСОБА_5 не надав. Витрати на лікування не компенсував.

Моральна шкода, полягає у значних душевних стражданнях, постійному психологічному напруженні, тривалих психоемоційних переживаннях, погіршенні стану здоров`я, втраті душевного спокою та почуття безпеки внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 та вчинення щодо потерпілої домашнього насильства. Після вчинення ОСОБА_4 протиправних дій ОСОБА_5 тривалий час відчувала фізичний біль у травмованих ділянках тіла, який турбує її і на цей час. Крім фізичного болю ОСОБА_5 постійно перебуває у стані страху, тривоги та емоційної напруги, побоюється за власне життя та здоров`я.

У судовому засіданні ОСОБА_4 цивільний позов визнав.

Вирішуючи цивільний позов по суті, суд виходить з такого.

Згідно з приписами частини п`ятої статті 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з вимогами статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам та майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Розмір завданої матеріальної шкоди ОСОБА_5 доведено та підтверджено квитанціями, які надані до матеріалів кримінального провадження потерпілою стороною (а. с. 45) і становить 427,38 грн.

Згідно зі статтею 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Обґрунтовуючи розмір моральної шкоди позивачка покликалась на душевні страждання та переживання, постійне відчуття тривоги та неспокою, порушення нормального ритму життя, лікування через дії обвинуваченого.

Відповідно до частини 1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з частиною першою статті 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Моральна шкода - це зумовлені моральними стражданнями втрати немайнового характеру. Страждання викликають певні зміни у житті особи: неможливість реалізації своїх звичок і бажань, погіршення стосунків у колективі, втрата роботи, втрата довіри близьких людей, тощо. Тому, встановлюючи факт такої шкоди, слід керуватися не лише тими критеріями, які обумовлюють суб`єктивне сприйняття потерпілого (почуття, емоції), але й тими, які характеризують її зовнішній прояв - порушення звичайного для цієї людини способу життя.

Саме суду на підставі наданих доказів надано право визначити розмір моральної шкоди, який при цьому повинен керуватися наступними принципами: умовна рівність втраченого блага і того, яке може бути надбане за конкретну суму грошей, поміркованості, відповідності вимогам розважливості, розумності, об`єктивного відображення дійсності, справедливості, неупередженого ставлення до усіх учасників процесу.

Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.

Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд ураховує характер та обсяг страждань, яких зазнала потерпіла у зв`язку із протиправними діями обвинуваченого, зміни її усталеного способу життя, пройдене лікування, душевні переживання.

Згідно з частиною четвертою статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

З огляду на наведене, керуючись вимогами поміркованості, розважливості, розумності, об`єктивності, добросовісності, справедливості, співмірності, принципами змагальності та диспозитивності, суд вважає, що наявні підстави для часткового задоволення вищевказаного цивільного позову потерпілої та стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 10000,0 грн компенсації моральної шкоди та 427,38 грн матеріальної шкоди.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.

Питання речових доказів суд вирішує на підставі статті 100 КПК України.

Керуючись статтями 100, 128, 129, 368, 374, 376, 532 КПК України, статтями 65, 66, 67, 125 КК України, суд

ухвалив

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого частиною 2 статті 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 427,38 грн матеріальної шкоди та 10000,0 грн моральної шкоди.

Речові докази у справі:

- довідки від 22.02.2026 № 1656, від 22.02.2026 № 617 та рентгенограму на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважати повернутими ОСОБА_5 .

Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Галицький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору.

СуддяОСОБА_8