Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №142/258/26 — Вінницький апеляційний суд

Суд: Вінницький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про визнання фізичної особи недієздатною

Дата: 23 червня 2026 р.

Справа: №142/258/26

Суддя: Оніщук В. В.

Справа № 142/258/26

Провадження № 22-ц/801/1589/2026

Категорія: 88

Головуючий у суді 1-ї інстанції Нестерук В. В.

Доповідач:Оніщук В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 рокуСправа № 142/258/26м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – Оніщука В. В. (суддя-доповідач),

суддів: Голоти Л. О., Рибчинського В. П.,

учасники справи:

заявник – ОСОБА_1 ,

заінтересована особа – Орган опіки і піклування Піщанської селищної ради,

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Близнюка Віктора Васильовича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Піщанського районного суду Вінницької області від 04 травня 2026 року, постановлену у складі судді Нестерука В. В. в залі суду,

встановив:

Короткий зміст вимог

У квітні 2026 року ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи – Органу опіки і піклування Піщанської селищної ради, звернувся в суд із заявою про визнання фізичної особи недієздатною і встановлення опіки.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Піщанського районного суду Вінницької області від 04 травня 2026 року заяву було визнано неподаною та повернуто позивачу.

Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що ухвалою суду від 07 квітня 2026 року у зв`язку із невиконанням вимог процесуального закону, заяву ОСОБА_1 було залишено без руху, однак вимог ухвали заявник та його представник у встановлений судом строк не виконали.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись із таким судовим рішенням, представник заявника подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 19 травня 2026 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя – Оніщук В. В., судді: Голота Л. О., Рибчинський В. П.

Ухвалами Вінницького апеляційного суду від 22 травня 2026 року апеляційну скаргу було залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

Відповідно до довідки від 08 червня 2026 року головуючий суддя (суддя-доповідач) Оніщук В. В. з 25 травня 2026 року по 05 червня 2026 року включно перебував у відпустці. Процесуальні дії по справі не здійснювалися.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 08 червня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі та надано строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 16 червня 2026 року справу призначено до розгляду на у порядку письмового провадження.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржувана ухвала мотивована тим, що ухвалою суду від 07 квітня 2026 року заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа орган опіки і піклування Піщанська селищна рада, про визнання фізичної особи недієздатною і встановлення опіки, було залишено без руху, запропоновано заявнику усунути недоліки, про які вказано в ухвалі суду, у строк не пізніше 10 днів з дня отримання копії ухвали, роз`яснено заявнику, що у випадку неусунення зазначених в ухвалі недоліків заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню. В ухвалі суду від 07 квітня 2026 року в даній справі зазначено, що Заявником до заяви долучено ряд медичних документів щодо стану здоров`я ОСОБА_2 , із зазначенням відповідних діагнозів, разом з тим відомостей про саме психічне захворювання з відповідним діагнозом, кодом діагнозу, чи відомостей про перебування ОСОБА_2 на обліку з приводу саме психічного захворювання останні не містять. Відтак заявнику слід вказати про наявність у його брата саме психічного захворювання та надати чи зазначити відповідні докази про це. Отже, за вказаних обставин, заявнику необхідно залучити до участі у справі як заінтересовану особу ОСОБА_2 , документально підтвердити наявність у останнього саме психічного захворювання.

На переконання сторони заявника, ухвала Піщанського районного суду від 04 травня 2026 року в цивільній справі № 142/258/26 є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки як зазначено в постанові Верховного Суду від 30 листопада 2023 року в справі № 569/4466/23, законодавець визначив на рівні процесуального закону особливості пов`язані із розглядом справ окремого провадження. Такі особливості проявляються в тому, що при розгляді справ не застосовуються положення щодо змагальності (стаття 12 ЦПК України) та меж судового розгляду (статті 13 ЦПК України). Законодавець в справах окремого провадження наділив суд можливістю за власною ініціативою витребувати необхідні докази; тільки в окремих випадках законодавець встановив необхідність подання разом із заявою доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини (наприклад, в частині другій статті 318 ЦПК України); у частині третій статті 297 ЦПК не міститься вимоги разом із заявою про визнання фізичної особи недієздатною подати докази, що підтверджують викладені в заяві обставини; з урахуванням того, що законодавець в справах окремого провадження наділив суд можливістю за власною ініціативою витребувати необхідні докази та у частині третій статті 297 ЦПК не міститься вимоги разом із заявою подати докази, частина друга статті 83 ЦПК України не має застосовуватися до випадків подання заяви про визнання фізичної особи недієздатною.

Таким чином, вимога про надання додаткових доказів, які підтверджують наявність у ОСОБА_2 психічного захворювання, яка міститься в ухвалі суду від 07 квітня 2026 року є незаконною, відповідно ухвала Піщанського районного суду від 04 травня 2026 року в цивільній справі № 142/258/26 підлягає скасуванню як незаконна.

Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Позиція суду апеляційної інстанції

Справа розглядається в порядку частини другої статті 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, дійшов таких висновків.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Указаним вимогам ухвала суду першої інстанції відповідає у повній мірі.

Так, підставою визнання неподаною та повернення заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції зазначив невиконання ним вимог ухвали суду від 07 квітня 2026 року про залишення заяви без руху.

Вказаною ухвалою (а. с. 28-29) ОСОБА_2 було надано десятиденний строк на усунення недоліків заяви.

В ухвалі місцевий суд вказав, що заявник не зазначив у своїй заяві особу, яку він просить визнати недієздатною ОСОБА_2 , як заінтересовану особу, незважаючи на право останньої на особисту участь у слуханні справи та справедливий розгляд справи. Зокрема, така особа повинна бути повідомлена про розгляд справи, мати можливість за бажання скористатися безоплатною правовою допомогою і брати участь у судових засіданнях.

Також суд зазначив, що заявник не надав суду відомостей про саме психічне захворювання з відповідним діагнозом, кодом діагнозу, чи відомостей про перебування ОСОБА_2 на обліку з приводу саме психічного захворювання.

Отже, саме заявнику необхідно було залучити до участі у справі як заінтересовану особу ОСОБА_2 , документально підтвердити наявність у останнього саме психічного захворювання.

Як видно із матеріалів справи, копію вказаної ухвали адвокат Близнюк В. В. отримав 08 квітня 2026 року (а. с. 32).

Втім заява про усунення недоліків станом на 04 травня 2026 року до місцевого суду не надходила.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Апеляційний суд погоджується із доводами апеляційної скарги про те, що вимога суду про надання доказів психічного захворювання ОСОБА_2 є передчасною.

Водночас колегія зауважує на тому, що відповідно до ч. 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Втім, як правильно зазначив суд першої інстанції в ухвалі від 07 квітня 2026 року, ОСОБА_1 у заяві про визнання особи недієздатною та встановлення над нею опіки не зазначив таку особу як заінтересовану, а тому у зв`язку із неусуненням вказаного недоліку заяви, суд першої інстанції дійшов послідовного висновку про визнання заяви неподаною та повернення її особі, яка її подала.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення процесуального права або неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. При вирішенні вказаної справи судом правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони, хоча пункт 1 статті 6 і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява від 09 грудня 1994 року № 18390/91, § 29). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», заява від 27 вересня 2001 року № 49684/99, § 2).

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін як законну та обґрунтовану.

Щодо судових витрат

Відповідно до ч. 2 ст. 299 ЦПК України судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів,

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката Близнюка Віктора Васильовича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Піщанського районного суду Вінницької області від 04 травня 2026 року залишити без змін.

Судові витрати за перегляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 532,48 грн (п`ятсот тридцять дві грн 48 коп.) компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий В. В. Оніщук

Судді Л. О. Голота

В. П. Рибчинський

Оригінал: reyestr.court.gov.ua