Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №201/4306/26 — Тиврівський районний суд Вінницької області

Справа номер 201/4306/26

Провадження номер 2/145/843/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2026 р. селище Тиврів

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі: головуючого судді Патраманського І.І.

за участю: секретаря судових засідань Коржан Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки селище Воргашор, м.Воркута, Республіка Комі, російська федерація, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

в інтересах якої діє адвокат Попович Юлія Олександрівна,

до

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Маріуполь Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , ВПО, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2

про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

08.05.2026 до Тиврівського районного суду Вінницької області із Соборного районного суду міста Дніпра за підсудністю надійшла цивільна справа № 201/4306/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що 16.08.2023 року між ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був укладений шлюб, зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), складено актовий запис № 1756 та видано свідоцтво про шлюб НОМЕР_3 . Протягом останніх шести місяців стосунки з відповідачем у позивачки розладились, між ними зникло взаєморозуміння і взаємоповага. Подружжя живе окремим життям та своїми інтересами. Фактично сім`я припинила своє існування, шлюб для сторін став «формальністю». На даний час, сторони проживають окремо, шлюбних стосунків не підтримують. Різниця в поглядах на права та обов`язки подружжя, відсутність взаєморозуміння призвели до поступового погіршення взаємовідносин і як наслідок до фактичного припинення шлюбних стосунків між ними. Спільних дітей від даного шлюбу сторони не мають. Ніяких почуттів, окрім неприязних, між сторонами немає. Відновлення подружніх відносин з відповідачем стало неможливим. Жодних спільних інтересів у них із відповідачем немає, так само, як і наміру продовжувати шлюб чи зберегти сім`ю, тому подальше сімейне життя неможливе і такий шлюб суперечить як інтересам позивача, так і відповідача, тому ОСОБА_4 наполягає на розірванні шлюбу.

Примирення та збереження шлюбу між сторонами неможливе з підстав викладених вище. Строку на примирення позивач просить не надавати, адже це буде безрезультатно і примирення сторони не досягнуть. Майнових спорів між позивачем та відповідачем станом на сьогоднішній час немає. Шлюб розривають вперше.

Орієнтовний розрахунок судових витрат складається з витрат на сплату судового збору, що становить 1331,20 грн. Судові витрати позивачка залишає за собою та просить не стягувати з відповідача.

Просить шлюб між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (актовий запис № 1756 від 16.08.2023) розірвати.

Розгляд справи провести за відсутності позивача та її представника. Позовні вимоги підтримують у повному обсязі. Проти винесення заочного рішення не заперечують.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 03.06.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи суд вирішив проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін 23.06.2026.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 в судове засідання не прибули, про розгляд справи були належно повідомлені. В позовній заяві просили справу розглянути у її відсутності, не заперечує щодо заочного розгляду справи. Позов підтримує.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, причин неприбуття суду не повідомив, про розгляд справи був належно повідомлений.

02.12.2025 судом на офіційному веб-порталі судової влади України розміщено оголошення про виклик ОСОБА_2 до суду (а.с. 36).

Крім того, 18.06.2026 на електронну пошту суду від ОСОБА_2 надійшла заява (не скріплена цифровим підписом), в якій він просить судові засідання розглядати без його участі. Позовні вимоги визнає в повному обсязі. Проти розірвання шлюбу не заперечує.

Частиною 11 ст. 128 ЦПК України передбачено, що відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.

Частиною 10 ст. 130 ЦПК України передбачено, що якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.

Частиною восьмою статті 178 ЦПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічне положення міститься і в ч. 2 ст. 191 ЦПК України.

Враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Із досліджених судом доказів вбачається, що 16.08.2023 між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровано шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 (а.с.11). Після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка - ОСОБА_6 , дружини - ОСОБА_7 .

З позовної заяви вбачається, що фактично сім`я припинила своє існування. Позивачка з відповідачем шлюбних стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть. Між подружжям зникло взаєморозуміння і взаємоповага. Кожен з них живе окремим життям та своїми інтересами. Сумісне життя подружжя є неможливим, шлюб існує лише формально, і тому його доцільно розірвати, оскільки збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки, що має істотне значення.

Дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд дійшов наступного висновку.

Стаття 51 Конституції України та частина 1 статті 24 СК України визначають, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Статтею 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Згідно із частинами 3, 4 статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність.

Частиною 2 статті 104, частиною 3 статті 105 СК України визначено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.

Відповідно до частини першої статті 110, статті 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що шлюб існує формально, сторони не підтримують подружніх стосунків, позивачка вважає, що примирення та збереження їх сім`ї є неможливим. Вказані обставини стверджуються матеріалами позову. Враховуючи викладенні обставини в їх сукупності, зважаючи на те, що позивачка наполягає на розірванні шлюбу, відповідач заперечень до суду не подав, з огляду на засади добровільності шлюбу, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, оскільки, на переконання суду, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.

В ході розгляду справи судом не встановлено обставин, які свідчать про те, що надання строку для примирення сторонам допоможе збереженню сім`ї, оскільки їх шлюб носить формальний характер.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватись цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Частиною 2 статті 114 Сімейного кодексу України передбачено, що у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує викладену в позовній заяві позицію позивача про залишення за нею суми сплаченого судового збору, а тому судовий збір залишає за позивачем.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 3, 12, 13, 77, 81, 128, 141, 259, 263-266, 268, 273, 274 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 16.08.2023, актовий запис № 1756.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_8 залишити прізвище « ОСОБА_7 ».

Судові витрати по сплаті судового збору залишити за позивачкою.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення буде подано протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 23 червня 2026 року.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка селища Воргашор, м.Воркута, Республіка Комі, російська федерація, зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Маріуполь Донецької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , ВПО, проживаючий за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2

Суддя І.І. Патраманський