Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №442/8874/25 — Львівський апеляційний суд

Справа №442/8874/25 Головуючий у 1 інстанції:Курус Р.І.

Провадження №22-ц/811/475/26 Доповідач в 2-й інстанції:Левик Я. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,

секретар: Черевко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області в складі судді Курус Р.І. від 21 січня 2026 року у справі за заявою представника позивача адвоката Андрущенка Михайла Валерійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и л а :

ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21 січня 2026 року відмовлено в ухваленні додаткового рішення за заявою представника позивача адвоката Андрущенка Михайла Валерійовича у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Вказану ухвалу оскаржило Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова».

В апеляційній скарзі просять скасувати ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21 січня 2026 року і направити справу для продовження розгляду до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області.

Зазначають, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5000 грн, мотивуючи це неподанням доказів понесених витрат до завершення розгляду справи та відсутністю поважних причин такого неподання. У позовній заяві містився попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, який включав судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу, а також зазначалося, що документальне підтвердження таких витрат буде подано разом із заявою про ухвалення додаткового рішення у строк, передбачений ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Крім того, пунктом 2.6 договору №06-05/2025 про надання правничої допомоги від 06 травня 2025 року передбачено, що послуги підлягають подальшій післясплаті за результатами звітного періоду, а пунктом 3.4 цього договору встановлено обов`язок замовника протягом 5-ти робочих днів з моменту складання та направлення АНП ознайомитися з ним, погодити та підписати відповідний акт. Таким чином, вважають, що саме ці умови договору свідчать про наявність поважних причин неподання доказів понесених витрат до ухвалення рішення у справі. Відповідно, представником позивача після отримання 14.01.2026 року рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13.01.2026, у строки та порядку, передбаченому ЦПК України, 16.01.2026 подано заяву про ухвалення додаткового рішення. Разом із вказаною заявою представником позивача подано документи на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, а саме: заявку про надання послуг, акт надання послуг та платіжну інструкцію про оплату правничої допомоги.

В судове засідання учасники справи (їх представники) не з`явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи за їх відсутності (відсутності їх представників), зважаючи на те, що учасники справи повідомлялись про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки (неявки представників) суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України та клопотання позивача про розгляд справи без участі їх представника.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, мотиви учасників справи в межах доводів заяви про ухвалення додаткового рішення, апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Із змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 133, 141, 247, 265, 270 ЦПК України, та відмовляючи в ухваленні додаткового рішення, виходив з того, – що рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13 січня 2026 року позов ТОВ «Іннова Нова», від імені та в інтересах якого діє Андрущенко Михайло Валерійович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики був задоволений частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова Нова» заборгованість за кредитним договором №8426400625 від 04.06.2025 в розмірі 20240,00 грн. та 2286,81 грн. понесених судових витрат. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. При цьому, судом вирішено всі вимоги позивача, зокрема, ухвалено рішення про відмову в позові в частині стягнення з відповідачки витрат на правничу допомогу в розмірі 5000 грн. згідно попереднього розрахунку судових витрат, зазначеного у позовній заяві, оскільки жодних доказів на підтвердження понесеного розміру витрат позивачем станом на час розгляду справи до суду не було подано, як не було вказано будь-яких обґрунтувань поважності причин, які б перешкоджали до закінчення судового розгляду надати докази понесених судових витрат позивачем. За таких обставин суд не знайшов підстав для призначення судового засідання з вирішення питання про судові витрати та встановлення позивачу строку для подання доказів щодо їх розміру у відповідності до вимог п. 5 ч. 6 ст. 265 ЦПК України. Разом з тим, інших доказів понесення позивачем витрат на правову допомогу під час розгляду справи подано не було, а тому підстав для стягнення таких витрат у заявленому позивачем розмірі – 5000 грн. судом не було встановлено. Враховуючи вище наведене, той факт, що судом вирішено усі позовні вимоги позивача та ухвалено рішення про відмову у стягнення витрат на правничу допомогу, а відтак, підстав для ухвалення додаткового рішення в зазначеній частині суд не знайшов.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону не відповідають; обставини, які суд вважав встановленими – не доведені, а тому ухвала суду підлягає скасуванню.

У листопаді 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просило:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова-Нова» загальну суму заборгованості за договором позики у розмірі 21440,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 04.06.2025 між ТОВ «Іннова Фінанс» (на даний час «Іннова Нова») і відповідачкою було укладено договір про надання грошових коштів у позику №8426400625. Договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно договору позики, ТОВ «Іннова Фінанс» зобов`язується надати відповідачці позику на суму у розмірі: 8000,00 грн. шляхом перерахунку на поточний рахунок відповідачки, уключаючи використання реквізитів платіжної картки вказаної відповідачкою ( НОМЕР_1 ), на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідачка зобов`язується повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою. Перерахування позичальнику кредитних коштів у розмірі 8000,00 гривень, в рамках виконання умов договору, було здійснено шляхом грошового переказу, використовуючи реквізити платіжної картки, вказаної відповідачем під час укладання Договору, що підтверджується довідкою про перерахування коштів, яка додана до матеріалів справи. Отже, ТОВ «Іннова Фінанс», як позикодавець, свої зобов`язання виконав у повному обсязі та надав відповідачці грошові кошти у розмірі 8000,00 грн. У свою чергу відповідачка, всупереч умовам договору позики, свої зобов`язання за договором належним чином не виконала, суму позики не повернула, проценти за користування грошовими коштами не сплатила. Станом на дату підготовки позовної заяви, заборгованість відповідачки перед позивачем складає 21440,00 грн, з яких: 8000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 12240,00 грн. - заборгованість за процентами; 1200,00 грн. – комісія за надання кредиту.

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13 січня 2026 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» заборгованість за кредитним договором №8426400625 від 04.06.2025 в розмірі 20240,00 грн. (двадцять тисяч двісті сорок гривень 00 коп.) та 2286,81 грн. (дві тисячі двісті вісімдесят шість гривень 81 коп.) понесених судових витрат. В задоволенні решти позовних вимог відмолено.

У січні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» звернулось до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якому просило:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова-Нова» судові витрати на надання ТОВ «Іннова-Нова» професійної правничої допомоги адвоката у розмірі 5000,00 грн.

В обґрунтування заяви зазначило, що 13 січня 2026 року у справі ухвалено судове рішення, яким не вирішено питання про розподіл судових витрат на надання позивачу професійної правничої допомоги адвоката у розмірі 5000,00 грн. Разом із заявою були надані докази вартості витрат, які позивач поніс у зв`язку з отриманням ним професійної правничої допомоги у зв`язку з розглядом вказаної справи, а саме: договір №06-05/2025 про надання правничої допомоги від 06 травня 2025 року, заявку №2723118548 про надання послуг від 12 серпня 2025 року, платіжну інструкцію №10 від 15.01.2026 про оплату послуг згідно заявки №2723118548 від 12.08.2025 про надання послуг відповідно до договору про надання правничої допомоги №06-05/2025, акт приймання-передачі наданих послуг до договору №06-05/2025 про надання правничої допомоги від 06.05.2025, датований 15.01.2026 року, ордер на надання правничої допомоги ТОВ «Іннова Фінанс» (нова назва – «Іннова-Нова») адвокатом Андрущенком Михайлом Валерійовичем, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21 січня 2026 року відмовлено в ухваленні додаткового рішення за заявою представника позивача адвоката Андрущенка Михайла Валерійовича у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором з тих підстав, що в рішенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13 січня 2026 року судом вирішено всі вимоги позивача, зокрема, ухвалено рішення про відмову в позові в частині стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 5000 грн. згідно попереднього розрахунку судових витрат, зазначеного у позовній заяві, оскільки жодних доказів на підтвердження понесеного розміру витрат позивачем станом на час розгляду справи до суду не було подано, як не було вказано будь-яких обґрунтувань поважності причин, які б перешкоджали до закінчення судового розгляду надати докази понесених судових витрат позивачем.

Однак, колегія суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Згідно ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги – це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження), а також документи, що свідчать про фактичне надання таких послуг.

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Вказане відповідає правовій позиції викладеній в постанові Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі №671/1957/20.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з позов, Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» вказувало, що судові витрати, які позивач очікує понести у зв`язку із розглядом справи складають 5000 грн. Окремо зазначили, що документальне підтвердження понесених судових витрат в частині надання ТОВ «Іннова-Фінанс» професійної правничої допомоги буде скеровано до суду разом із заявою про ухвалення додаткового рішення в строк, встановлений ч.8 ст.141 ЦПК України, що не перевищує 5 днів з моменту винесення судового рішення по справі.

Також, до позовної заяви було долучено Договір №06-05/2025 про надання правничої допомоги від 06 травня 2025 року укладеного між адвокатом Андрущенком Михайлом Валерійовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова».

Відповідно до п.1.1. вказаного Договору, виконавець зобов`язується надавати на користь замовника послуги правничого та консультаційного характерів, а замовник – приймати та в порядку, визначеному цим Договором сплачувати такі надані послуги.

Відповідно до п.3.2. вказаного Договору, за результатами надання послуг сторони складають акти приймання-передачі наданих послуг, в яких визначається перелік послуг, їх деталізація (за необхідності) та вартість.

До заяви про ухвалення додаткового рішення представником було додано заяву №2723118548 про надання послуг та Акт №2723118548 приймання-передачі наданих послуг до Договору №026-05/2025 про надання правничої допомоги від 06.05.2025 року по справі №442/8874/25.

Відповідно до заяви №2723118548 про надання послуг (а.с.78) адвокат Андрущенко Михайло Валерійович та Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» на виконання п.п.1.1 Договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надати наступні послуги за Договором:

1.Складання правової документації процесуального характеру: позовної заяви та клопотання про витребування доказів; за необхідності: заяв, відповіді на відзив, клопотань, заперечень, тощо; супровід процесу розгляду справ в суді з питань, пов`язаних із правами та інтересами замовника, в будь-якому форматі судочинства, в т.ч. але не виключно із використанням ресурсу «Електронний суд» - ціна послуг: 5000 грн.

Відповідно до Акту №2723118548 приймання-передачі наданих послуг до Договору №026-05/2025 про надання правничої допомоги від 06.05.2025 року по справі №442/8874/25 (а.с.77) адвокат Андрущенко Михайло Валерійович та Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» погодили, що виконавцем було надано за заявкою №2723118548 від 12 серпня 2025 року до Договору, а замовником отримано належним чином наступний перелік послуг:

1.Складання правової документації процесуального характеру (позовної заяви та клопотання про витребування доказів); та супровід процесу розгляду справ в суді з питань, пов`язаних із правами та інтересами замовника, в будь-якому форматі судочинства, в т.ч. але не виключно із використанням ресурсу «Електронний суд» - ціна послуг: 5000 грн.

Також, з матеріалів справи вбачається, що заява представника позивача адвоката Андрущенка Михайла Валерійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором подана в строки встановлені ч.8 ст.141 ЦПК України, оскільки позивачем у позові заявлено попередню суму витрат на правову допомогу понесену в суді першої інстанції та протягом п`яти днів після ухвалення рішення такий звернувся із заявою про ухвалення додаткового рішення, а саме 16.01.2026 року, тоді як рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13 січня 2026 року отримане Товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» 14.01.2026 року. (а.с.62)

Відтак, слід вважати, що посилання суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі як на підставу відмови в ухваленні додаткового рішення на те, що в рішенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13 січня 2026 року судом вирішено всі вимоги позивача, зокрема, ухвалено рішення про відмову в позові в частині стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 5000 грн. згідно попереднього розрахунку судових витрат, зазначеного у позовній заяві, оскільки жодних доказів на підтвердження понесеного розміру витрат позивачем станом на час розгляду справи до суду не було подано, як не було вказано будь-яких обґрунтувань поважності причин, які б перешкоджали до закінчення судового розгляду надати докази понесених судових витрат позивачем, – є помилковими та безпідставними, оскільки відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено попередній розмір витрат на правову допомогу понесених в суді першої інстанції, додатково вказано, що документальне підтвердження понесених судових витрат в частині надання професійної правничої допомоги буде скеровано до суду разом із заявою про ухвалення додаткового рішення в строки встановлені ч.8 ст.141 ЦПК України, а тому вирішення питання про стягнення витрат на правничу допомогу в рішенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13 січня 2026 року було передчасним, оскільки в позивача було наявне право протягом строку передбаченого ч.8 ст.141 ЦПК України звернутись до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, враховуючи те, що судові дебати у справі не проводились, оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та те, що позивачем до закінчення розгляду справи було заявлено попередній розмір витрат понесених на професійну правничу допомогу.

Враховуючи вказане, оскаржувана ухвала Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21 січня 2026 року підлягає скасування з ухваленням нового рішення, яким необхідно вирішити питання стягнення витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу.

Зважаючи на обсяг виконаних робіт, здійснених адвокатом, складність справи, ціну позову, обґрунтованість та пропорційність наданих послуг до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, те, що рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13 січня 2026 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» заборгованість за кредитним договором №8426400625 від 04.06.2025 в розмірі 20240,00 грн. (двадцять тисяч двісті сорок гривень 00 коп.) та 2286,81 грн. (дві тисячі двісті вісімдесят шість гривень 81 коп.) понесених судових витрат, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено, – заяву Андрущенка Михайла Валерійовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» про ухвалення додаткового рішення слід задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» 1200 грн. витрат на професійну правничу допомогу понесених в суді першої інстанції, вважаючи таку суму достатньою та співмірною складності справи та діям, що вчинені представником сторони при її розгляді.

Зважаючи на вказане доводи апеляційної скарги слід вважати частково обґрунтованими та таку слід задовольнити частково, ухвала ж суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового додаткового рішення про часткове задоволення заяви Андрущенка Михайла Валерійовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» про ухвалення додаткового рішення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» – задовольнити частково.

Ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21 січня 2026 року – скасувати та постановити нове додаткове рішення, яким заяву Андрущенка Михайла Валерійовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» про ухвалення додаткового рішення – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» 1200 грн. витрат на професійну правничу допомогу понесених в суді першої інстанції.

В задоволені решти заяви – відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 24 червня 2026 року.

Головуючий: Я.А. Левик

Судді: Н.П. Крайник

М.М. Шандра