Рішення від 23 червня 2026 р. у справі №754/8820/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-о/754/354/26

Справа №754/8820/26

РІШЕННЯ

Іменем України

24 червня 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді Коваленко І.І.

за участю секретаря судового засідання Гуцул Д.Г.

за участю заявниці ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві про встановлення факту спільного проживання та перебування на утриманні померлого чоловіка, -

Короткий зміст заявлених вимог та позиція заінтересованих осіб

13.05.2026 Заявниця засобами підсистеми "Електронний суд" звернулася до суду з заявою про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 та перебування на його утриманні.

Заява обґрунтована тим, що Заявниця перебувала із померлим у зареєстрованому шлюбі. До дня смерті чоловік фактично проживав разом із нею за місцем її реєстрації, хоча був зареєстрований за іншою адресою. Подружжя вело спільне господарство, мало спільний побут, спільний бюджет, а також взаємні права та обов`язки подружжя. Їхній сімейний бюджет формувався з пенсій обох подружжя, однак основну частину доходу становила пенсія померлого чоловіка - близько 72 %, тоді як її власна пенсія становила близько 28 %. Чоловік здійснював оплату комунальних послуг, ліків та продуктів харчування.

Метою встановлення факту є оформлення пенсії у зв`язку з втратою годувальника. Для цього необхідно підтвердити факт спільного проживання з померлим чоловіком та факт перебування на його утриманні.

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві належним чином повідомлене про розгляд справи, письмових пояснень не подало.

Фактичні обставини, встановлені судом

07.11.1973 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено шлюб.

29.08.2005 вказаний шлюб було розірвано. 04.05.2007 сторони повторно уклали шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .

Заявниця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (77 років) є особою з інвалідністю II групи з 11.08.2021, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії 10 ААА № 765145.

Заявниця з 19.04.2016 офіційно зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (ця квартира належить ОСОБА_1 на праві приватної власності відповідно до свідоцтва про право власності від 10 квітня 2002 року, виданого Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради). Померлий ОСОБА_2 був зареєстрований за іншою адресою: АДРЕСА_2 з 15.06.2002 по день смерті.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 04.05.2026 (реєстраційний номер 930030850214) Заявниці відмовлено у проведенні перерахунку пенсії (переході з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника) за її заявою від 27.04.2026 № 9598, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та п. 2.11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї має підтверджуватися відомостями про спільне місце проживання за однією адресою або документами, виданими відповідно до чинного законодавства органом місцевого самоврядування. У рішення зазначено, що "за результатом розгляду матеріалів пенсійної справи та доданих до заяви документів, встановлено, що Заявниця надала довідку про сумісне проживання, видана ОСББ "Данькевича 12", яка не є правомірною згідно чинного законодавства".

Відповідно до Акта № О-10/07-05-26 від 07.05.2026, Голова правління ОСББ "Данькевича 12" та сусіди, які постійно проживають у квартирах багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , засвідчили, що померлий фактично проживав зі своєю дружиною ОСОБА_1 у період з 19.04.2016 по ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 .

27.04.2026 Заявниця звернулася через вебпортал електронних послуг ПФУ із заявою № 9598 про перерахунок пенсії, а саме: перехід з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Разом із заявою вона подала пакет документів, серед яких: паспорт, картки платника податків (свою та померлого), свідоцтва про шлюб та його розірвання, свідоцтво про смерть чоловіка, його трудова книжка, військовий квиток, дипломи, а також довідку № О-268/29-08-2025 від 29.08.2025.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 04.05.2026 Заявниці відмовлено у проведенні перерахунку пенсії по втраті годувальника у зв`язку з тим, що довідка про сумісне проживання від ОСББ не є правомірною згідно з чинним законодавством.

11.05.2026 Управління житлово-комунального господарства Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації надало відповідь № 102/37-102/Г-1520-301 на звернення ОСОБА_1 , у якій роз`яснила, що адміністрація не наділена повноваженнями видавати документи про фактичне проживання або перебування на утриманні. Управління роз`яснило, що встановлення такого факту здійснюється виключно в судовому порядку.

Оцінка Суду

Порядок розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в порядку окремого провадження, визначений Главами 1 і 6 Розділу ІV ЦПК України.

Окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових прав чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (пункт 5 частини другої статті 293 ЦПК України).

Встановлення факту проживання однією сім`єю для осіб, які перебувають у зареєстрованому шлюбі, не охоплюється пунктом 5 частини першої статті 315 ЦПК України, оскільки ця норма стосується виключно осіб, що не перебувають у шлюбі. Водночас відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Враховуючи імперативні вимоги п. 2.11 Порядку № 22-1, які пов`язують документальне підтвердження утримання із фактом спільного місця проживання за однією адресою, та зважаючи на те, що подружжя ОСОБА_5 мало реєстрацію за різними адресами, встановлення факту їхнього фактичного спільного проживання є іншим юридичним фактом, необхідним для реалізації права на пенсію.

Юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав та інтересів заявника (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17).

Аналізуючи у сукупності предмет та характер відносин щодо встановлення факту, що має юридичне значення для реалізації прав заявника, та їх суб`єктний склад, можна дійти висновку, що чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні, окрім як в порядку цивільного судочинства. Отже, в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод судом, встановленим законом, який розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні, є виключно суд цивільної юрисдикції відповідно до статті 19 та пункту 2 частини першої статті 315 ЦПК України (пункти 125, 126 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2026 у справі № 308/17634/23).

Чинне цивільне процесуальне законодавство прямо відносить до юрисдикції загального суду справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні (пункт 51 постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12.03.2025 у справі № 204/3799/24 (провадження № 61-1234св25)).

Відповідно, враховуючи, що заявниця просила встановити факт її перебування на утриманні чоловіка та факт її спільного проживання з ним з метою підтвердження права на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, суду доцільно розглянути всі вимоги заявниці в окремому провадженні (пункт 57 постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12.03.2025 у справі № 204/3799/24 (провадження № 61-1234св25)).

Відповідно до частини першої статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV) пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті … пенсіонера … - незалежно від тривалості страхового стажу.

На підставі пункту 1 частини другої статті 36 Закону № 1058-IV непрацездатними членами сім`ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

До членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:

1) були на повному утриманні померлого годувальника;

2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника (частина третя статті 36 Закону № 1058-IV).

Частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, тощо визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25 листопада 2005 року (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 2.11 Порядку за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), зазначені у пункті 2.22 цього розділу (для підтвердження інформації про місце проживання особа може надавати відомості про місце проживання, що були внесені до документів, визначених Законом України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні"), або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема, органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт. У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.

За обставин цієї справи, Заявниця та померлий мали реєстрацію місця проживання за різними адресами, що унеможливило отримання нею документу про спільне проживання від органу місцевого самоврядування у позасудовому порядку. Управління житлово-комунального господарства Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації листом повідомило про відсутність повноважень щодо підготовки та видачі документів на підтвердження фактичного проживання або перебування на утриманні.

Отже звернення до суду з метою підтвердження факту перебування на утриманні підлягає розгляду саме за правилами окремого провадження. Відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у переведенні на пенсію у зв`язку з втратою годувальника мотивована виключно відсутністю належного документа про перебування на утриманні, що не свідчить про існування спору про право. Публічно-правовий спір з суб`єктом владних повноважень на етапі встановлення юридичного факту ще не виник, оскільки встановлення цього факту є лише необхідною передумовою для подальшого звернення до відповідного органу. У разі неможливості надати документ органу місцевого самоврядування, факт перебування на утриманні згідно з п. 2.11 Порядку № 22-1 встановлюється саме у судовому порядку за правилами цивільного судочинства.

Вирішуючи питання про встановлення факту перебування Заявниці на утриманні чоловіка, Суд враховує, що факт перебування фізичної особи на утриманні померлого, має значення для переходу на пенсію в разі втрати годувальника, яку може бути призначено за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю, була постійним і основним джерелом засобів до існування навіть, коли утриманець (заявник) мав заробіток, одержував пенсію, стипендію тощо (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 237/1478/18 (провадження № 61-45550св18), від 13.02.2020 у справі № 223/828/18 (провадження № 61-9938св19)).

При з`ясуванні характеру такої допомоги та її значення для Заявниці Суд виходить з того, що повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що померлий виконував обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги необхідно з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 237/1478/18 (провадження № 61-45550св18)).

Абзацами першим та другим частини другої, частиною четвертою статті 3 СК України визначено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Суд бере до уваги, що Заявниця та померлий були подружжям та перебували в зареєстрованому шлюбі до моменту смерті ОСОБА_2 .

Фізична особа може мати кілька місць проживання (частина шоста статті 29 ЦК України).

Отже, незважаючи на те, що Заявниця та її померлий чоловік мали зареєстровані місця проживання за різними адресами, Суд встановив, що факт їхнього фактичного спільного проживання підтверджується актом ОСББ "Данькевича 12" від 07.05.2026, складеним за участю голови ОСББ та сусідів, які засвідчили, що подружжя постійно проживало у квартирі у період з 19.04.2016 року по день смерті чоловіка ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сам по собі факт реєстрації померлого чоловіка по АДРЕСА_4 , не виключає та жодним чином не спростовує факту його постійного проживання разом із дружиною за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, оцінюючи докази у їх сукупності відповідно до статті 89 ЦПК України, Суд встановив, що факт спільного проживання та ведення спільного господарства за адресою Заявниці ( АДРЕСА_1 ) підтверджується письмовими доказами. Зокрема, померлий ОСОБА_2 виступав покупцем у Договорі на індивідуальне замовлення кухонних меблів від 12.08.2011 року, де адресою доставки та встановлення вказано саме квартиру Заявниці. Крім того, дублікати квитанцій АТ КБ "ПриватБанк" за період 2019-2022 років підтверджують, що саме померлий чоловік зі свого рахунку систематично здійснював оплату комунальних послуг та внесків на утримання прибудинкової території за адресою фактичного проживання сім`ї ( АДРЕСА_1 ).

Відповідно до частини першої статті 119 СК України за заявою подружжя або позовом одного з них суд може постановити рішення про встановлення для подружжя режиму окремого проживання у разі неможливості чи небажання дружини і (або) чоловіка проживати спільно.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що подружжя зверталося до суду із відповідною заявою чи позовом, і що такий режим окремого проживання для них встановлювався.

Відповідно до статті 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

Вирішуючи питання про перебування Заявниці на утриманні, Суд ураховує висновки Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 13.02.2020 у справі № 223/828/18 та від 27.05.2020 у справі № 237/1478/18. Згідно з цими висновками, "повне утримання" означає абсолютну відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів. Заявниця, будучи особою з інвалідністю II групи, мала власний дохід у вигляді пенсії, тому вона не перебувала на повному утриманні. Водночас одержання утриманцем власної пенсії не є безумовною підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні. Суд зобов`язаний з`ясувати, чи була допомога чоловіка постійним і основним джерелом засобів до існування, шляхом порівняння розмірів їхніх доходів.

Судом встановлено, що спільний бюджет подружжя формувався таким чином, що пенсія померлого чоловіка становила переважну більшість доходів сім`ї (близько 72%), тоді як власна пенсія Заявниці складала лише близько 28%, померлий чоловік систематично брав на себе основні витрати на спільне проживання, оплачував комунальні послуги та облаштовував побут. Ураховуючи таке співвідношення доходів та встановлений факт систематичної матеріальної підтримки, Суд доходить висновку, що хоча Заявниця мала власне джерело доходу, допомога померлого чоловіка носила постійний характер і була для неї основним джерелом засобів до існування, що свідчить про факт її перебування на утриманні померлого.

Крім того, Судом встановлено, що єдиною підставою для відмови у перерахунку пенсії стало те, що надана Заявницею довідка про сумісне проживання від ОСББ "Данькевича 12 " "не є правомірною згідно чинного законодавства ". Тобто пенсійний орган відмовив виключно з підстав реєстрації місця проживання подружжя за різними адресами, що унеможливило прийняття довідки ОСББ як доказу в розумінні абзацу 1 п. 2.11 Порядку № 22-1. При цьому Пенсійний фонд жодним чином не оцінював фінансовий стан подружжя, розмір їхніх доходів та не заперечував сам факт перебування Заявниці на утриманні по суті.

На підставі всебічного та повного дослідження наданих доказів у їх сукупності, Суд вважає доведеним, що Заявниця та її померлий чоловік безперервно проживали однією сім`єю, були пов`язані спільним побутом і взаємними правами та обов`язками подружжя, а Заявниця фактично перебувала на утриманні свого чоловіка.

Встановлення цих юридичних фактів має для Заявниці юридичне значення, оскільки не пов`язане з вирішенням публічно-правового спору по суті в межах цього провадження, а є необхідною індивідуальною передумовою для документального підтвердження її статусу та реалізації права на призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

З огляду на викладене, заява є обґрунтованою, підтверджується належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 13, 76-80, 293, 294, 315 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання та перебування на утриманні померлого чоловіка - задовольнити.

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), однією сім`єю з її чоловіком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за однією адресою: АДРЕСА_1 до дня його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ), на утриманні померлого чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з тим, що допомога померлого чоловіка була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення підписано 24.06.2026

Суддя Інна КОВАЛЕНКО