Рішення від 23 червня 2026 р. у справі №758/3801/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/8430/26

Справа №758/3801/26

РІШЕННЯ

Іменем України

24 червня 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Коваленко І.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 16 200,00, та ухвалив таке рішення:

Стислий виклад позицій сторін

Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС", як новий кредитор закредитним договором № 3905728 від 04.08.2024, звернувся до суду з позовом до Відповідача, ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості в розмірі 16 200,00 грн, яка складається з 2 500,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 13 700,00 грн заборгованості за сумою відсотків.

Також Позивач просить покласти на Відповідача судові витрати, які складаються зі сплаченого ним судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн.

Відповідач правом подання відзиву не скористався.

КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Суд в ухвалі про відкриття провадження у справі вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження (письмового провадження) за наявними матеріалами справи без повідомлення сторін. Судове засідання у такому разі не проводитися.

Суд в ухвалі про відкриття провадження у справі установив Відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву з доказами надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвала про відкриття провадження надсилалась за адресою місця проживання Відповідачки, що зареєстрована у встановленому законом порядку.

Поштовий конверт повернувся до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання, що зареєстровано у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, є належним повідомленням. Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 4 частини восьмої статті 128, пункт 5 частини шостої статті 272 ЦПК України). .

Суд з метою належного інформування про розгляд справи Відповідача, яка не має електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, вжив додаткових заходів та застосував альтернативні способи комунікації.

Зокрема, інформацію про суд, що розглядає справу, склад сторін, предмет позову, а також дату та час початку розгляду справи по суті було доведено до відома Відповідачки через Портал Дія, на мобільний номер телефону НОМЕР_1 , а також електронну пошту - ІНФОРМАЦІЯ_2.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (частини перша та друга статті 279 ЦПК України).

З огляду на те, що Відповідач не надав відзив у встановлений судом строк без поважних причин і не заявив клопотання про надання додаткового часу для подання відзиву, Суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина восьма статті 178, частина друга статті 191 ЦПК України).

УСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ ТА ЇХ ОЦІНКА СУДОМ

Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) за кредитним договором зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1054 ЦК України).

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 ЦК України).

Закон України "Про споживче кредитування" визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері та встановлює, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором (пункт 1-1 частини першої статті 1).

Порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися) зазначається у договорі про споживчий кредит (пункт 10 частини першої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування").

04.08.2024 Відповідач уклав з ТОВ "ЕКО ФІН" електронний кредитний договір № 3905728. За умовами договору йому було надано кредит у розмірі 2 500,00 грн.

Відповідно до пункту 2.3. Договору строк користування кредитними коштами складає 730 (днів), який починається з 04.08.2024 та закінчується 03.08.2026 (включно) та складається із дисконтного (пільгового) періоду та поточного періоду.

Згідно з пунктами 2.4., 2.5. Договору дисконтний (Пільговий) період складає 14 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 17.08.2024 (рекомендована дата платежу). Поточний період складає 716 днів, що настає з дня, наступного за днем завершення дисконтного (пільгового) періоду, і закінчується 03.08.2026 (дата остаточного погашення заборгованості).

Відповідно до пунктів 2.6., 2.7. Договору проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду нараховуються за дисконтною (пільговою) процентною ставкою в розмірі - 3,65 % відсотків річних (Денна процентна ставка - 0,01 % за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі - 365 % відсотків річних (Денна процентна ставка - 1 % за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

Того ж дня кошти були перераховані на його картку PRIVAT BANK НОМЕР_3, що підтверджується електронною квитанцією № 42277-13820-99264 від 04.08.2024, учасника платіжної системи ТОВ "ПрофітГід".

Суд визнав цей доказ належним та достатнім для підтвердження обставин перерахування кредитних коштів від Кредитодавця до Позичальника. ТОВ "ЕКО ФІН" є фінансовою, а не банківською установою. Квитанція про перерахунок коштів платіжного сервісу (платіжної системи), через який здійснювалося перерахування коштів, є первинним обліковим документом, що підтверджує факт здійснення платіжної операції та всі її реквізити з огляду на положення Закону України "Про платіжні послуги".

Суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку заборгованості, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. Суд самостійно визначає суми заборгованості та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання у разі неправильного здійснення позивачем відповідного розрахунку, з урахуванням конкретних обставин справи, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначення позивачем максимального розміру заборгованості та інших нарахувань (постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.09.2020 у справі № 916/4693/15; постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.10.2020 у справі № 911/19/19 (пункт 33), постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 925/872/21 (пункт 76); постанова Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.10.2019 у справі № 320/8618/15-ц).

19.02.2026 Позивач направив Відповідачу вимогу про дострокове повернення заборгованості.

Суд встановив, що Кредитодавець виконав свої зобов`язання за кредитним договором в повному обсязі, надавши Відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Відповідач натомість умови договору порушив. Відповідач не здійснив повне погашення боргу після пред`явлення вимоги про дострокове повернення боргу. Натомість, 19.08.2024 Відповідач здійснив лише часткову оплату боргу на суму 400,00 грн.

Проценти за користування кредитом у сумі 13 700,00 грн нараховані за період з 20.08.2024 по 18.02.2026, тобто в межах строку кредитування, відповідно до процентної ставки, встановленої у договорі, та з урахуванням здійсненої Відповідачем часткової оплати у сумі 400,00 грн.

За результатами перевірки наданого Позивачем розрахунку боргу та процентів, Суд визнає його обґрунтованим та достовірним. Розрахунок відповідає умовам договору та здійснений у межах строку кредитування.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У спорах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (постанова Верховного Суду від 28 січня 2026 року у справі № 641/8415/23).

У справі, що переглядається, Позивач довів належними та допустимими доказами факт укладення кредитного договору, надання позичальнику кредитних коштів, тобто виконання належним чином своїх обов`язків та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань.

Відповідач не надав Суду доказів, які б підтверджували повне або часткове погашення існуючої заборгованості, не навів власний контррозрахунок заборгованості, які б спростовували вимоги Позивача або сам факт прострочення зобов`язання.

Суд, керуючись принципом змагальності, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, і несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, визнав, що позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Щодо наявності в Позивача, як нового кредитора, права вимоги

Сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав (стаття 514 ЦК України).

Позивач набув право вимоги до Відповідача внаслідок відступлення цього права. Так ТОВ "ЕКО ФІН" відступило право вимоги Позивачу (Договір про відступлення права вимоги № 12-02/2 від 12.02.2026).

Відповідач не надав Суду доказів, які б спростовували презумпцію правомірності договорів факторингу. До Позивача, нового кредитора, перейшли права Первісного кредитора щодо права вимоги.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої, частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд задовольнив позовні вимоги у повному обсязі, тому з Відповідача підлягає стягненню на користь Позивача судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Позивач просить стягнути 9 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Витрати на професійну правничу допомогу підтверджуються доказами, які долучені до позовної заяви: договір про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024 року, прайс-лист, заявку на надання юридичної допомоги, витяг з акту № 28 на надання юридичної допомоги від 23.02.2026, відповідно до якого загальна сума витрат на правову допомогу згідно з актом становить 9 000,00 грн, з яких надання усної консультації тривалістю дві години за ціною 1 500,00 грн за годину, що становить 3000,00 грн. Також до переліку включено складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду, на що було витрачено дві години при вартості за годину 3000,00 грн, що в сумі складає 6000,00 грн.

Отже, розмір витрат на правничу допомогу адвоката підтверджений доказами та визначений на підставі відповідних доказів (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21.

Відповідач не заперечував проти обсягу, складових, розміру правничої допомоги. Також він не заявляв клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Водночас Велика Палата Верховного Суду також виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанови від 19 лютого 2022 року № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи. Такі висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21.

Велика Палата Верховного Суду наголошувала, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи (пункт 148 постанови від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23).

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення (пункт 145 зазначеної вище постанови).

Отже, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково (пункт 144 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23).

У цій справі Суд не вбачає відповідності (дотримання вимог співмірності) між заявленими витратами та складністю справи. Цей спір кваліфікується як малозначний, розглядався за наявними у справі матеріалами, без участі представника Позивача у судовому засіданні. Позовна заява відповідає типовій (шаблонній) формі в однотипних справах, її складання не вимагало від представника Позивача значних процесуальних зусиль чи глибокого аналізу чинного законодавства, надання усної консультації клієнту. Беручи до уваги також значення справи для сторін, де Позивачем є фінансова компанія, а Відповідач - фізична особа, суму позову, Суд виснував, що заявлені судові витрати на оплату послуг адвоката у визначеному розмірі є надмірними та такими, що можуть створити необґрунтований тягар для Відповідача.

З огляду на ці обставини, обґрунтований та розумний розмір судових витрат на оплату послуг адвоката у цій справі не повинен перевищувати, на думку Суду, 4 000,00 грн. Такий розмір є достатнім для покриття мінімальних, але об`єктивно необхідних витрат Позивача, відповідає принципам пропорційності та розумності.

Керуючись статтями 4, 13, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України, Суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" заборгованість у загальному розмірі 22 862,40 грн, що складається з заборгованості за кредитним договором у розмірі 16 200,00 грн, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.

Позивач (стягувач): Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 6, офіс 521, код ЄДРПОУ: 42640371)

Відповідачка (Боржник) ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 )

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Суд підписує повне рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частини четверта та п`ята статті 268 ЦПК України) - 24.06.2026.

Суддя Інна КОВАЛЕНКО