Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №447/2047/26 — Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №3/447/732/26

Справа №447/2047/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2026 м. Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Львівської області Рябчун А.В., ознайомившись з матеріалами справ про адміністративні правопорушення, які надійшли від ВП №2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року зі змінами і доповненнями (далі -КУпАП), -

ВСТАНОВИЛА:

02 червня 2026 року до Миколаївського районного суду Львівської області від ВП №2 Стрийського РУП ГУНП в Львівській області надійшов протокол про ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 02 червня 2026 року справу передано судді Рябчун А. В.

Відповідно до протоколу серії ВБА № 2117583 від 26 травня 2026 року вбачається, що 02 серпня 2025 року близько о 22:00 год. ОСОБА_1 , перебуваючи у громадському місці за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив дії, що порушують громадський порядок і спокій, а саме: виражався нецензурною лайкою на адресу гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (на виконання постанови дізнавача про закриття кримінального правопорушення від 14.05.2026 року.)

В судовому засіданні 23 червня 2026 року ОСОБА_1 вину у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнав, зазначив, що з моменту події пройшло майже рік, він погано пам`ятає події, які відбувалися 02 серпня 2025 року, але вказав, що перебував в той день у м. Миколаїв, вул. Чайковського,18. Про те, що вживав нецензурну лайк не пам`ятає.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов`язані з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом статті 279 КУпАП ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.

Розглянувши справу на підставі досліджених доказів орган (посадова особа) відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову.

За положеннями ст. 173 КУпАП адміністративна відповідальність настає за дрібне хуліганство, тобто за нецензурну лайку в громадських місцях, за образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Судом встановлено, що 02 серпня 2025 року близько о 22:00 год. ОСОБА_1 , перебував у громадському місці за адресою: м. Миколаїв, вул. Чайковського,18, Стрийського району Львівської області. Вказна обставина встановлена зі слів ОСОБА_1 та з долучених до матеріалів справи документів.

Оскільки стаття 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто за нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян., відтак, для встановлення події правопорушення, зазначеного у статті 173 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила дій, передбачені статтею 173 КУпАП.

Інкриміноване ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення діяння не відповідає диспозиції статті 173 КУпАП, в протоколі хоча і зазначено суть правопорушення (нецензурна лайка на адресу ОСОБА_3 ), проте вказані дії не підтверджені жодними наявними у матеріалах справи доказами. Зокрема, у постанові про закриття кримінального провадження від 14 травня 2026 року, у протоколі допиту малолітнього (неповнолітнього) свідка ОСОБА_1 від 20.10.2025 року, у протоколі допиту малолітнього (неповнолітнього) свідка ОСОБА_2 від 15.08.2025 року, у поясненнях ОСОБА_4 від 15.08.2025 року, поясненнях ОСОБА_1 відсутня інформація про вживання нецензурної лайки ОСОБА_1 на адресу ОСОБА_2 . Вказану обставину також не підтвердив в судовому засіданні ОСОБА_1 .

Згідно пункту 3 постанови Пленуму Верховного суду України № 19 від 22.12.2006 року «Про судову практику у справах про хуліганство» дрібне хуліганство це умисне порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке не супроводжується особливою зухвалістю за винятковим цинізмом.

Громадський порядок це обумовлена потреба суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами, система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій.

Об`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. При цьому дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу. (ст. 1 Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» від 22.09.2005 p. № 2899-IV).

Суб`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.

Так, в протоколі про адміністративне правопорушення, не розкрито наслідки порушення громадського порядку і спокою громадян, настання яких прямо передбачене диспозицією статті 173 КУпАП як обов`язкова ознака об`єктивної сторони правопорушення, не конкретизовано саме яке громадське місце.

При цьому суд зазначає, що особа може бути притягнута судом до адміністративної відповідальності лише в тому випадку, коли її вина доведена поза розумним сумнівом.

Суд дійшов висновку, що не можуть бути належними та допустимими доказами відомості, що містяться лише у протоколі про адміністративне правопорушення, виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні.

Протокол про адміністративне правопорушення не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом, оскільки не випливають зі співіснування достатньо переконливих чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

За відсутності доказів фактичних обставин правопорушення визнати особу винною у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, на думку судді, не можливо, оскільки беззаперечних доказів вини суду не надано.

Відповідно до положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Суд наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Тобто, дотримуючись засади змагальності, за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, суд повинен бути впевнений, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення, щодо якої складено протокол.

Відповідно до вимог частини 2 статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, повно та всебічно дослідивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад інкримінованого йому адміністративного правопорушення за статтею 173 КУпАП.

Відповідно до частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутні подія або склад адміністративного правопорушення.

Виходячи з наведеного, суд вважає необхідним адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 слід закрити, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 247, 283, 284 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИЛА:

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, - закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її постановлення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Суддя: Анна Рябчун