Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №300/3284/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 22 червня 2026 р.

Справа: №300/3284/25

Суддя: Сало Павло Ігорович

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 300/3284/25 пров. № А/857/46594/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сала П. І.,

суддів: Заверухи О. Б.,

Димарчук Т. М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року (суддя Григорук О.Б.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом щодо визнання протиправними дій Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області, які полягають у неврахуванні їй заробітної плати за період з лютого 2002 року по липень 2022 року при обчисленні розміру пенсії за віком.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 вказаний позов задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області щодо незарахування заробітної плати з лютого 2002 року по липень 2022 року при обчисленні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області здійснити з 16.02.2023 перерахунок та виплату, з урахуванням раніше виплачених сум, пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати відповідно до довідок, виданих:

- СФ ТОВ "Буровая компания Евразия" № 531/10 від 25.10.2022 про заробітну плату за період з серпня 1983 року по листопад 1988 року, № 542/10 від 27.10.2022 про заробітну плату за період з квітня 2006 року по жовтень 2008 року;

- ТОВ "Газпром нефть шельф" № 00000471 та № 00000472 від 10.10.2012 про доходи за період з січня по вересень 2012 року, № б/н від 22.11.2022 про доходи за період з січня по грудень 2015 року, № б/н від 22.11.2022 про доходи за період з січня по жовтень 2016 року;

- АТ "Мангазея" № 17 від 06.04.2018 про доходи за період з січня по грудень 2017 року, № 5 від 06.04.2018 про доходи за період з січня по квітень 2018 року;

- АТ "Морнефтегазпроект" № 003K-000004 від 11.07.2022 про заробітну плату за період з 09.04.2018 по 18.02.2021, № 003К-000005 від 11.07.2022 про заробітну плату за період з 19.02.2021 по 11.07.2022,

- ТОВ "Штайнер" № б/н від 18.01.2023 про доходи за період з березня по вересень 2022 року, № б/н від 25.02.2021 про доходи за грудень 2020 року, № б/н від 18.02.2022 про доходи за лютий, березень, червень, вересень 2021 року ;

- АТ "Морнефтегазпроект" № б/н від 21.02.2020 про доходи за період з січня по грудень 2019 року, № б/н від 02.02.2021 про доходи за період з січня по грудень 2020 року, № б/н від 16.02.2023 про доходи за період з січня по липень 2022 року, № б/н від 18.02.2022 про доходи за період з січня по лютий 2021 року, № б/н від 16.02.2022 про доходи за грудень 2021 року та за період з лютого по грудень 2021 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області на користь позивачки судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

У поданій апеляційній скарзі Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області просить зазначене рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову в повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не надав належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини. Вказує на те, що з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року. За результатами письмового повідомлення Виконавчого комітету СНД стосовно рішення української сторони вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення, зазначений міжнародний договір України припинив свою дію для України 19.06.2023. Тому на осіб, які працювали в російській федерації після 01.01.1992, не поширюються норми Угоди щодо врахування при призначенні/ перерахунку пенсії стажу роботи та заробітку на її території. При призначенні пенсій громадянам, які проживали/працювали на території російської федерації, призначаються на умовах, визначених Законом № 1058-IV. При цьому до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на території РРФСР по 31.12.1991.

Представник позивача подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просить суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачка перебуває на обліку у Головному управлінні ПФУ в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058- IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", яку призначено на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2024 у справі № 300/5970/23 з 16.02.2023.

До страхового стажу позивачки зараховано наступні періоди роботи:

- період роботи з 08.08.1983 по 14.11.1988 в ТзОВ "Бурова компанія "Евразія" на підставі довідки № 531/10 від 25.10.2022 року у півторакратному розмірі;

- періоди роботи з 26.02.2002 по 04.07.2022, за які є відомості про перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах, отримання ОСОБА_1 заробітної плати та сплату страхових внесків, на підставі довідок: № 87 від 29.06.2022, № 542/10 від 27.10.2022, № УРП-91 від 25.11.2022, № 00000471 та № 00000471 від 10.10.2012, б/н від 22.11.2022, б/н від 22.11.2022, № 003К-000005 від 11.06.2022, № 003К-000004 від 11.06.2022.

Втім, при розрахунку пенсії позивачки не було враховано заробітну плату на підставі довідок, які видані:

У відповідь на звернення позивача щодо здійснення перерахунку та виплати їй пенсії на підставі вказаних довідок, відповідач листом повідомив, що постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2024 у справі № 300/5970/23 виконано повністю та зазначив, що у відповідача відсутній обов`язок за рішенням суду враховувати заробітну плату, зазначену ц довідках, які не підтверджені первинними документами.

Вважаючи надану відмову протиправною, позивачка звернулася до суду з позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що статтею 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (далі - Угода від 13.03.1992) закріплено принцип територіальності, згідно з яким пенсійне забезпечення громадян держав-учасників здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. Статтею 5 Угоди від 13.03.1992 встановлено, що вона розповсюджує свою дію на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держав-учасниць угоди. Згідно з ч. 3 ст. 6 Угоди від 13.03.1992 обчислення пенсій провадиться із заробітку за періоди роботи, які зараховуються у трудовий стаж.

Постановою від 29.11.2022 № 1328 Кабінет Міністрів України постановив вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992 у м. Москві. Міністерству закордонних справ в установленому порядку повідомити депозитарію про вихід з Угоди, зазначеної в пункті 1 цієї постанови. Листом Міністерства закордонних справ України від 29.12.2022 року № 72/14-612-108210 повідомлено Міністерство юстиції України, що відповідно до пункту 11 Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2001 року № 376 (зі змінами), після письмового повідомлення Виконавчого комітету Співдружності Незалежних Держав про рішення української сторони вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, яка вчинена 13.03.1992 року в м. Москва, зазначений міжнародний договір України припинить свою дію для України 19.06.2023.

Міністерство юстиції України своїм повідомленням від 10.01.2023, яке було опубліковане у Офіційному віснику України 10.01.2023, підтвердило припинення Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 для України 19.06.2023.

Оскільки у періоди роботи позивачки на території рф Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 була чинною, її положення підлягають застосуванню при розрахунку розміру пенсії позивачки.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

За нормами ст. 41 Закону № 1058-IV до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

З матеріалів справи видно, що 01.09.2024 позивачка звернулася до відповідача з заявою, в якій просила перерахувати її пенсію з урахуванням заробітної плати, отриманої за роботу в російській федерації, згідно з довідками, які видані:

Суд зазначає, що порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 та регулює питання подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-IV.

Згідно з абз. 2 підп. 3 п. 2.1 Порядку № 22-1 за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Пунктом 2.10 Порядку № 22-1 передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

Отже, встановлення заробітку для обчислення пенсії не допускається лише на підставі показань свідків, а також документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії не можуть бути виписки зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань.

Додатком 1 до Порядку № 22-1 затверджена форма довідки про заробітну плату для обчислення пенсії. У такому додатку, зокрема, зазначено орган, що видав довідку, особа, якій довідка видана, суми заробітної плати та період, за який вона нарахована, а також підставу видачі довідки, інформацію про страхові внески.

У свою чергу, підтвердження достовірності даних довідки здійснюється шляхом проведення органом Пенсійного фонду перевірки за місцем зберігання первинної документації, а не шляхом покладення на особу, яка звернулася за перерахунком пенсії, обов`язку щодо надання цих первинних документів.

Дослідивши спірні довідки про заробітну плату, можливо побачити, що такі містять зазначені суми заробітної плати, періоди роботи, мають відбитки печаток товариств, підписані уповноваженою на те особою.

Тобто довідки відповідають формі, встановленій у Додатку 1 до Порядку № 22-1.

Разом з тим підставою для відмови у їх врахуванні відповідачем стало припинення з 01.01.2023 росією участі в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.

В цьому контексті суд зауважує, що відповідно до ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Приписами ч. 2 ст. 4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Одним із міжнародних договорів з питань пенсійного забезпечення, який підписала Україна, стала багатостороння Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, зобов`язання за якою взяли на себе дев`ять держав - учасниць СНД, в тому числі Україна та російська федерація.

Ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди (стаття 5 Угоди).

Відповідно до статті 1 Угоди пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 6 Угоди встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.

Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.

Статтею 13 Угоди встановлено, що пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1328 від 29.11.2022 "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення" постановлено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. у м. Москві. Зазначена вище постанова набрала чинності 02.12.2022.

Відтак до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 1328 від 29.11.2022 Україна, як держава - учасниця Угоди виконує зобов`язання, взяті згідно Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.

Відповідно, за наявності чинних у період роботи особи положень Угоди, що передбачали відповідне право, така особа не може нести негативні наслідки у вигляді відмови у зарахуванні спірного періоду роботи до страхового стажу.

Верховний Суд у постанові від 17.09.2024 у справі № 580/3576/22 зазначив, що, незважаючи на вихід України з Угоди, пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають (ст. 13 Угоди).

Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 та Угода між Урядом України і урядом російської федерації "Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" від 14.01.1993 підлягають застосуванню при призначенні пенсії, оскільки вказані Угоди були чинними на час роботи позивача в росії і позивач мав легітимні очікування щодо його пенсійного забезпечення.

Отже, стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні.

Крім того, колегія суддів зазначає, що неможливість відповідача провести перевірку відомостей, що містяться у довідках про розмір заробітної плати, не може бути підставою для позбавлення позивачки права на перерахунок пенсії, оскільки такі обставини виникли не з вини позивачки та вона не може вплинути на них.

Верховний Суд у постанові від 17.09.2024 у справі № 580/3576/22 взяв до уваги, що в Україні введено воєнний стан, акціонерне товариство "Укрпошта" з 24.02.2022 припинило приймання всіх видів міжнародних поштових відправлень з призначенням до російської федерації, тому позивач не може з об`єктивних причин надіслати до компетентного органу російської федерації відповідний запит та отримати в підтвердження інші відомості.

Також у постанові від 12.04.2021 у справі № 219/4550/17 Верховний Суд дійшов наступного висновку: "... посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неможливість врахування заробітної плати в зв`язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні ...".

З огляду на вищевикладене колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції стосовно того, що пенсійний орган протиправно не взяв до уваги спірні довідки про заробітну плату позивачки при призначенні їй пенсії, а тому оскаржувана відмова відповідача у перерахунку пенсії є протиправною.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків не спростовують і не свідчать про те, що судом першої інстанції при розгляді справи було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Враховуючи залишення рішення суду першої інстанції без змін, судові витрати не розподіляються.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, 316, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року у справі № 300/3284/25 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя П. І. Сало

судді Т. М. Димарчук

О. Б. Заверуха

Оригінал: reyestr.court.gov.ua