Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №380/22214/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/22214/24 пров. № А/857/18681/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Заверухи О.Б.,

суддів Мандзія О.П., Онишкевича Т.В.,

розглянувши в електронній формі у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПАРРОУ МІНЕРАЛС» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

суддя (судді) в суді першої інстанції – Гулкевич І.З.,

час ухвалення рішення – не зазначено,

місце ухвалення рішення – м. Львів,

дата складання повного тексту рішення – не зазначено,

В С Т А Н О В И В:

ТзОВ «СПАРРОУ МІНЕРАЛС» звернулось в суд з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 34023/13-01-04-07/45088499 від 05.08.2024.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що Головне управління ДПС у Львівській області за результатами проведеної камеральної перевірки, оформленої актом перевірки № 27912/13-01-04-07/45088499 від 02.07.2024, зробило висновки про порушення ним граничних строків реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних за березень 2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, що стало підставою для винесення податкового повідомлення-рішення № 34023/13-01-04-07/45088499 від 05.08.2024. Не погоджується з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням та вказує, що відповідно до п.89 підрозд.2 розд. ХХ ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику – протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). Розрахунки коригування до податкових накладних № 1,2 були складені продавцем 21.03.2024 (ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ УЗКИМЕИМПЄКС-Україна») 21.02.2024 та в подальшому направлені та отримані покупцем (ТОВ «СПАРРОУ МІНЕРАЛС») 28.03.2024 засобами електронного документообігу. У зв`язку з отриманнямним розрахунків коригування до податкових накладних 28.03.2024, граничний термін реєстрації зазначених розрахунків коригування до податкових накладних відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України та п.89 підрозд.2 розд. ХХ ПК України припадав на 15.04.2024. На виконання положень п.201.10 ст.201 ПК України та п.89 підрозд.2 розд. ХХ ПК України 11.04.2024 відправлено розрахунки коригування до контролюючого органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, відтак своєчасно здійснено їх реєстрацію.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 05.08.2024 №34023/13-01-04-07/45088499.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що податковий орган безпідставно дійшов висновку про порушення позивачем строків реєстрації розрахунків коригування та неправомірно застосував штрафні санкції. Суд першої інстанції встановив, що спірні розрахунки коригування були складені на отримувача-платника ПДВ та передбачали зменшення суми компенсації, тому до них підлягали застосуванню спеціальні правила пункту 89 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, які на період воєнного стану встановлюють строк їх реєстрації протягом 18 календарних днів з дня отримання покупцем. З наданих позивачем протоколів руху документів слідує, що розрахунки коригування № 1 та № 2 від 21.03.2024 були отримані ним 28.03.2024 та зареєстровані 11.04.2024, тобто в межах встановленого 18-денного строку. При цьому податковий орган під час камеральної перевірки не дослідив дату фактичного отримання розрахунків коригування покупцем, а визначив порушення виключно на підставі дати їх складання. Суд першої інстанції зазначив, що ні акт перевірки, ні розрахунок до податкового повідомлення-рішення не містять відомостей про дату отримання розрахунків коригування, а відповідач не спростував надані позивачем докази та не довів правомірності своїх висновків, хоча обов`язок доказування законності рішення покладається саме на суб`єкта владних повноважень. Крім того, суд першої інстанції врахував практику Верховного Суду, відповідно до якої відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних чи розрахунків коригування можлива лише за наявності вини платника податків. Оскільки позивач дотримався встановлених законодавством строків реєстрації, його вина у вчиненні податкового правопорушення відсутня.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Головне управління ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що за результатами проведеної камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних, встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених пп. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України. Вказує, що заява щодо неможливості виконання податкових зобов`язань відповідно до Головного управління ДПС у Львівській області не подавалась. Допущення платником податку податкового правопорушення щодо невчасної реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН має наслідком застосування відповідальності у вигляді штрафу. Оскільки, позивач допустив порушення строків реєстрації податкових накладних, перелік яких наведено в акті перевірки 02.07.2024 № 27912/13-01-04-07/45088499, то оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 05.08.2024 № 34023/13-01-04-07/45088499, на основі якого до ТОВ «СПАРРОУ МІНЕРАЛС» застосовано санкцію, відповідає вимогам чинного законодавства, відтак відсутні підстави для визнання його протиправним та скасування.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) (п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ «СПАРРОУ МІНЕРАЛС» зареєстроване як юридична особа, за адресою: 79048, м. Львів, вул. Кам`янецька,33, код ЄДРПОУ 45088499.

02.07.2024 на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 75.1 статті 75 розділу ІІ Податкового кодексу України, у порядку визначеному пунктом 76.2 статті 76 розділу ІІ Податкового кодексу України, ГУ ДПС у Львівській області проведено камеральну перевірку щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «СПАРРОУ МІНЕРАЛС» (ЄДРПОУ 45088499), за результатами якої складено акт перевірки № 27912/13-01-04-07/45088499 від 02.07.2024.

За висновками наведеного акту встановлено, що ТОВ «СПАРРОУ МІНЕРАЛС» порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунків коригування до податкових накладних за березень 2024 року:

Дата складання РК № 1 від 21.03.2024, дата реєстрації 11.04.2024; № 2 від 21.03.2024, дата реєстрації 11.04.2024.

Позивач не погодився з правомірністю висновків акту перевірки від 02.07.2024 № 27912/13-01-04-07/45088499 та подав заперечення на акт, однак за результатами їх розгляду Головне управління ДПС у Львівській області висновки акту перевірки залишило без змін.

На підставі акту № 27912/13-01-04-07/45088499 від 02.07.2024 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення форми «Н» № 34023/13-01-04-07/45088499 від 05.08.2024 року, яким Товариство з обмеженою відповідальністю «СПАРРОУ МІНЕРАЛС» зобов`язано сплатити штраф у розмірі 2% на суму 33 333,34 грн.

ТОВ «СПАРРОУ МІНЕРАЛС» скористалось правом на адміністративне оскарження та за результатами розгляду скарги, рішенням № 30060/6/99-00-06-03-01-06 від 04.10.2024 скарга позивача була залишена без задоволення, а ППР без змін.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі – ПК України).

Відповідно до абз. 2 пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України, предметом камеральної перевірки також може бути, зокрема, своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Згідно абзацу 14 пункту 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Статтею 120-1 ПК України визначена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної. Тобто, законодавець передбачив для платників податків відповідальність за порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України.

Так, згідно із пунктом 120-1.1 статті 120 ПК України платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Таким чином, враховуючи наведені вище положення, на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної та розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунків коригування у строк, встановлений податковим законодавством, а саме для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Разом із тим, Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу XX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (набрав чинності 08 лютого 2023 року) (далі – Закон № 2876-IX) підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшені строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення.

Відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Тобто, саме з моменту отримання розрахунків коригування складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, у платника податків отримувача виникає обов`язок протягом 18 календарних днів зареєструвати такі розрахунки.

Відповідно до пункту 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:

- 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних.

Як визначено пунктом 5 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, а також з урахуванням Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообігу» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктами 12-15 вказаного Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообігу» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Отже, як Податковим кодексом України, так і Порядком № 1246 передбачено, що у разі отримання контролюючим органом податкової накладної від платника податку, за результатами проведення перевірки яких, платнику податку надсилається квитанція про прийняття, неприйняття або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

В розрахунку до оскаржуваного ППР контролюючий орган зазначає, що ПК/РК: № 1 від 21.03.2024, дата реєстрації – 11.04.2024, № 2 від 21.03.2024, дата реєстрації – 11.04.2024 , кількість днів порушення 4.

З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що:

розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 1 від 21.03.2024 отриманий ТОВ «СПАРРОУ МІНЕРАЛС» від постачальника ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ УЗКИМЕИМПЄКС-Україна» з застосуванням обміну SWinED ДПС – 28.03.2024, фактична реєстрація розрахунку коригування – 11.04.2024;

розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 2 від 21.03.2024 отриманий ТОВ «СПАРРОУ МІНЕРАЛС» від постачальника ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ УЗКИМЕИМПЄКС-Україна» з застосуванням обміну SWinED ДПС – 28.03.2024, фактична реєстрація розрахунку коригування – 11.04.2024.

Судом першої інстанції встановлено, що зазначені розрахунки коригування складені на позивача, як на отримувача – платника податку, і у них передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми абзацу 4 пункту 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

Зважаючи на це, судом першої інстанції не встановлено, з чим погоджується і колегія суддів суду апеляційної інстанції, порушення позивачем граничних термінів реєстрації розрахунків коригування, оскільки терміни реєстрації з дня їх отримання від постачальника не перевищували 18 календарних днів.

Як встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, ні акт перевірки, ні розрахунок до податкового повідомлення-рішення не містять інформації про дату отримання розрахунків коригування до податкових накладних покупцем, отже відповідачем не перевірялась дата отримання цих розрахунків, а порушення строків реєстрації таких розрахунків, всупереч наведеним вище нормам, були встановлені з огляду на аналіз дати виписки податкових накладних/розрахунків коригування.

При цьому, колегія суддів вважає належними та достовірними доказами протоколи руху документа/звіта, які також подавалися відповідачу під час оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку, із зазначенням дат отримання позивачем (покупцем) від постачальника товарів/послуг складених розрахунків коригування до податкових накладних.

Особливістю адміністративного судочинства, порівняно з іншими видами судочинства, є обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Однак у ході судового розгляду справи відповідачем як суб`єктом владних повноважень на підставі належних, достовірних та достатніх доказів не спростовано доводів позову щодо дат отримання позивачем розрахунків коригування та, відповідно, ним не доведено обґрунтованості висновків камеральної перевірки про порушення позивачем граничних строків реєстрації таких розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові від 30.01.2018 у справі № 815/2745/17, від 03.05.2018 у справі № 818/1070/17, від 26.06.2018 у справі № 808/2127/17, від 29.04.2021 у справі № 640/18870/19, від 06.12.2021 у справі № 200/2099/20-а, від 20.07.2023 у справі № 500/1322/20 платник податків може нести відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних лише якщо така несвоєчасна реєстрація зумовлена його винними діями.

При розгляді справ щодо накладення податковими органами штрафних санкцій на платника податків суд повинен встановити наявність чи відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення.

З огляду на викладене, враховуючи обґрунтованість доводів про дотримання позивачем граничних строків реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування, які були предметом камеральної перевірки, що фактично свідчить про відсутність вини позивача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність застосування відповідачем до позивача штрафу згідно пункту 120-1.1 статті 120-1 розділу II та пункту 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

Таким чином, оскаржуване податкове-повідомлення рішення є протиправним і підлягає скасуванню.

Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд –

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року у справі № 380/22214/24 – без змін.

Постанову разом із паперовими матеріалами справи надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. Б. Заверуха

судді О. П. Мандзій

Т. В. Онишкевич