Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №240/20897/24 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/20897/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Приходько Оксана Григорівна

Суддя-доповідач - Залімський І. Г.

24 червня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради про визнання дій протиправними, стягнення моральної шкоди.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви.

Не погоджуючись з цією ухвалою суду першої інстанції, позивач звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2025 року апеляційну скаргу позивача залишено без руху на підставі частини п`ятої статті 296 КАС України, оскільки ним не додано до апеляційної скарги доказів сплати судового збору за її подання. Позивачу надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду доказів сплати судового збору в належному розмірі та за належними реквізитами.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року повернуто особі, яка її подала на підставі частини другої статті 298 КАС України.

Вказану ухвалу позивач оскаржив у касаційному порядку.

Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 березня 2026 року скасовано ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року у справі №240/20897/24, а справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції – Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року. Призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в приміщенні Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно із приписами якої, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Встановлено, що ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали шляхом надання до суду:

- нової (уточненої) позовної заяви, оформленої з додержанням вимог частини п`ятої статті 160 КАС України, із формулюванням конкретизованих позовних вимог до відповідача відповідно до статті 5 КАС України, а також належного обґрунтування позовних вимог на підтвердження виникнення юридичного конфлікту саме у сфері публічно-правових відносин;

- примірників нової (уточненої) позовної заяви з додатками, які належним чином засвідчені, в порядку передбаченому частиною п`ятою статті 94 КАС України, відповідно до кількості відповідачів у справі.

Так, відповідно до пунктів 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

У постанові від 26 вересня 2024 року у справі № 990/220/24 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що із законодавчих положень пунктів 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України в поєднанні з вимогами статей 5, 77 цього Кодексу випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві хто, котрий саме суб`єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.

Велика Палата зазначила, що зміст та обсяг порушеного права і виклад обставин, якими воно підтверджується, у кожному конкретному випадку можуть бути різними, але разом із цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних з визнанням позовної заяви прийнятною / неприйнятною (ця позиція неодноразово була висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема, у справах № 640/7310/19, 9901/393/19).

За змістом поданої позовної заяви ОСОБА_1 висловлює незгоду з діями Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради проте зі сформованого викладу вимог поданої заяви не видається можливим встановити ані наявність публічно-правового спору, ані які саме вимоги позивач висуває до відповідача - Комунального підприємство "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради, як і з`ясувати наявність порушеного права саме у сфері публічно-правових відносин.

Зміст позовної заяви не дозволяє з`ясувати які саме дії відповідача оскаржує позивач та яким чином порушено права ОСОБА_1 у сфері публічно-правових відносин в аспекті віднесення вирішення заявлених вимог до юрисдикції адміністративного суду.

З урахуванням наведеного колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції обґрунтовано вказав на невідповідність позовної заяви вимогам частини п`ятої статті 160 КАС України та залишив позовну заяву без руху з цієї підстави.

Оскільки позивач не привів позовну заяву у відповідність із вимогами частини п`ятої статті 160 КАС України, суд першої інстанції правильно повернув позовну заяву.

Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач не додав до позовної заяви документа про сплату судового збору, при цьому у позовній заяві заявив клопотання про звільнення його від сплати судового збору як "учасника бойових за подання позовної заяви про судовий захист порушених прав та прав споживачів щодо відшкодування моральної шкоди".

За змістом Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (Закон № 3674-VI) вид та розмір судового збору, підстави звільнення від сплати судового збору різняться в залежності від суб`єкта звернення, а також, виходячи з характеру позовних вимог (правової природи), з якими особа звертається до суду.

У постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 березня 2026 року також наголошено, що передумовою для вирішення питання про звільнення особи від сплати судового збору, насамперед є визначення характеру спірних правовідносин (предмет та підстави позову), тобто з`ясування суті спору.

Водночас, наведені недоліки позовної заяви у частині її невідповідності вимогам частини п`ятої статті 160 КАС України унеможливили достеменне з`ясування суті спору та, як наслідок, вирішення питання чи зобов`язаний позивач сплачувати судовий збір, якщо так, то у якій сумі.

Однак, суд першої інстанції не дослідив дійсного змісту спірних правовідносин та передчасно вказав на відсутність доказів сплати судового збору.

Разом з цим, апеляційний суд зазначає, що неприведення позивачем позовної заяви у відповідність із вимогам частини п`ятої статті 160 КАС України за змістом пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України є неусуненням недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, тобто самостійною підставою для повернення позовної заяви, незважаючи на передчасність висновків суду першої інстанції щодо відсутності доказів сплати судового збору.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про повернення позовної заяви, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.