Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №727/6713/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 22 червня 2026 р.

Справа: №727/6713/26

Суддя: Боровицький О. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 727/6713/26

Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова О.Г.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

23 червня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Курка О. П. Ватаманюка Р.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Чернівці з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21 травня 2026 року в задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_2 адвоката Мазура Олега Леонідовича про поновлення процесуального строку позовної заяви - відмовлено.

Адміністративний позов представника позивача ОСОБА_2 адвоката Мазура Олега Леонідовича, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - вважати неподаним та повернуто позивачу.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили, хоча про час та дату розгляду справи повідомлялись належним чином.

Відповідно до ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Виходячи з приписів п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 25 КАС України передбачено, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 168 КАС України, позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КАС України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до ч.2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). У разі пропуску цього строку суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

При вирішенні питання про поновлення строку суд виходить з того, що чинним законодавством не встановлено переліку поважних причин для пропуску строку, тому їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Вирішальним у визначенні строків звернення до адміністративного суду є встановлення фактів, коли та за яких обставин позивач дізнався про порушення своїх прав та зміг вчинити дії, направлені на їх відновлення.

Звернення до суду з позовом є способом реалізації права на захист порушених прав і свобод особи, які така особа вважає порушеними у зв`язку з виникненням певних обставин, що впливають на її права. Отже, початок перебігу строку звернення до суду пов`язується саме з виникненням оспорюваних правовідносин, тобто предметом позовних вимог, та часом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про такі обставини, адже наслідки для особи настають незалежно від підстав, за яких прийнято оскаржуваний акт індивідуальної дії, а з моменту прийняття такого рішення.

Звернення до суду за межами строків, визначених у статі 122 КАС України, є підставою для повернення (залишення без розгляду) позовної заяви, якщо суд не дійде висновку, що вказаний строк позивачем був пропущений з поважних причин.

Звернення до суду з пропуском цього строку за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту в судовому порядку.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

З матеріалів справи встановлено, що 06.05.2026 відносно позивача складено протокол №472/1 про вчинення останнім адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Надалі начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 прийнято постанову № 472 від 17.05.2025 року.

Зі змісту постанови вбачається, що позивач не прибув на розгляд справи, у зв`язку з чим вирішено розглядати справу за його відсутності.

Крім того, представником позивача зазначено, та із відповіді на адвокатський запит вбачається, що 25.03.2026 року позивач дізнався про протокол №472/1 та постанову №472 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

Із поданого до суду договору про надання правничої допомоги між адвокатом Мазуром О.Л. та клієнтом ОСОБА_2 , підписаного сторонами, вбачається, що договір було укладено 11 березня 2026 року.

Відповідь на адвокатський запит із ІНФОРМАЦІЯ_3 отримано 25.03.2026 року, що підтверджується наданим клопотанням про поновлення строку.

Десять днів для позивача для оскарження постанови №472 від 17.05.2025, згідно з отриманою відповіддю на адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно спливає 03.04.2026 року.

Однак, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що позивач першочергово звернувся до Шевченківського районного суду м. Чернівці з адміністративним позовом 01 квітня 2026 року, тобто в межах строку звернення до суду.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30 квітня 2026 року у справі №727/4476/26 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, вважати неподаною і повернуто позивачу.

Відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України роз`яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

В подальшому після отримання вказаної ухвали про повернення позовної заяви, позивач 11 травня 2026 року повторно звернувся до Шевченківського районного суду м. Чернівці з позовною заявою, позивачем було подано позовну заяву в строк визначений ч.2 ст.286 КАС України, а тому висновки суду першої інстанції про пропуск строку позивачем із зверненням до суду являється передчасним та необґрунтованим.

За змістом частини першої статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи наведені вище правові норми та фактичні обставини справи, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції не врахував усі обставини, що мають значення для справи та не надав їм належної правової оцінки, а тому дійшов помилкового висновку про наявність підстав для закриття провадження в адміністративній справі, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала, як така, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, скасуванню, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП скасувати.

Справу направити до Шевченківського районного суду м. Чернівці для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Боровицький О. А.

Судді Курко О. П. Ватаманюк Р.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua