Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №240/9624/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 22 червня 2026 р.

Справа: №240/9624/25

Суддя: Слободонюк М.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/9624/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Приходько О.Г.

Суддя-доповідач - Слободонюк М.В.

23 червня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Слободонюка М.В.

суддів: Кузьмишина В.М. Канигіної Т.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 за вимогами якого просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за період з 22.03.2017 по 28.09.2017 в повному обсязі;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 22.03.2017 по 28.09.2017 включно із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.10.2017 по 15.03.2020 в повному обсязі;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.10.2017 по 28.02.2018 включно із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 15.03.2020 включно з урахуванням абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078, із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року.

07.05.2026 до окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про заміну позивача на його правонаступника, яка мотивована тим, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а спадкоємцем усіх його прав є ОСОБА_1

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 13.05.2026 провадження у даній справі було закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 238 КАС України у зв`язку зі смертю позивача та недопущення правонаступництва у спірних правовідносинах.

Не погодившись із постановленою ухвалою особа, яка не брала участі у справі, однак вважає, що прийняте рішення має вплив на її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки - ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таку ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що заявниця є спадкоємницею померлого позивача ОСОБА_2 , а спірні у цій справі правовідносини допускають правонаступництво.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

У своїх відзивах відповідачі просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Пунктом 5 частини 1 статті 238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі, зокрема, у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Питання процесуального правонаступництва врегульовано статтею 52 КАС України, норми якої дійсно допускають на будь-якій стадії судового процесу заміну особи у відносинах, щодо яких виник спір, її правонаступником. Проте, заміна відповідної сторони можлива лише тоді, коли спірні правовідносини допускають правонаступництво.

Досліджуючи питання про те, що можливе у спірній ситуації процесуальне правонаступництво позивача колегія суддів зважає на таке.

Згідно зі статтею 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статей 1218, 1219 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Статтею 1227 Цивільного кодексу України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Виходячи з аналізу вищезазначених правових норм, предметом спадкування можуть бути лише конкретні суми виплат, які належали спадкодавцеві за життя і залишилися недоотриманими у зв`язку з його смертю.

Разом з тим, предметом спору у цій справі є правильність нарахування та виплата позивачу індексації грошового забезпечення за спірні періоди проходження військової служби. Тобто, саме за наслідками розгляду цієї справи суд мав обов`язок зробити висновок про те, чи мав позивач право на отримання відповідних грошових сум індексації грошового забезпечення та, як наслідок (у випадку задоволення позову), покласти на відповідачів обов`язок нарахувати та виплатити позивачу відповідні суми.

Втім, як свідчать матеріали справи, під час розгляду цієї справи позивач помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тобто, за життя позивача не було ухвалено рішення, яке набрало законної сили, про присудження йому грошових коштів, а тому право на перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за спірні періоди проходження військової служби ОСОБА_2 не набув.

Тобто суми індексації грошового забезпечення, які не були навіть нараховані позивачу, не можуть вважатися недоотриманою сумою заробітної плати і не підлягають виплаті та не входить до складу спадщини, оскільки така в силу положень статі 1219 Цивільного кодексу України нерозривно пов`язана з особою спадкодавця та не може бути передана іншим особам, а тому спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Про те, що предметом спадкування можуть бути лише конкретні суми виплат, які належали спадкодавцеві за життя і залишилися недоотриманими у зв`язку з його смертю підтверджується усталеною правовою позицією, що висловлена Верховним Судом у постановах від 14.05.2021 у справі № 1.380.2019.002606, від 15.07.2021 у справі № 2-а-2691/2009, від 15.06.2022 у справі № 640/5942/21.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для закриття провадження у справі відповідно до пункту 5 частини першої статті 238 КАС України, оскільки спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Таким чином, оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановлені оскаржуваної ухвали не допустив порушень норм процесуального права, а тому підстави для скасування ухвали суду від 13.05.2026 відсутні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст.ст. 328, 329 КАС України.

Головуючий Слободонюк М.В.

Судді Кузьмишин В.М. Канигіна Т.С.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua