Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №560/20093/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: зупинення, відмова в реєстрації податкових накладних

Дата: 23 червня 2026 р.

Справа: №560/20093/25

Суддя: Мацький Є.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/20093/25

Головуючий у 1-й інстанції: Матущак В.В.

Суддя-доповідач: Мацький Є.М.

24 червня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мацького Є.М.

суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛЕК ОІЛ ТРЕЙД», Головного управління ДПС у Хмельницькій області, на додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛЕК ОІЛ ТРЕЙД» до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.04.2026 вирішено позов товариства з обмеженою відповідальністю "БЛЕК ОІЛ ТРЕЙД" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України задовольнити. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління від 22.05.2025 №12892916/45111522, №12892915/45111522, №12892920/45111522, №12892919/45111522, від 23.05.2025 №12898716/45111522, №12898714/45111522, №12898713/45111522, №12898712/45111522, №12898711/45111522, №12898715/45111522, №12898708/45111522, №12898710/45111522, №12898705/45111522, №12898703/45111522 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 21.05.2024 №214, від 21.05.2024 №168, від 22.05.2024 №256, від 24.05.2024 №257, від 22.05.2024 №27, від 22.05.2024 №268, від 22.05.2024 №276, від 22.05.2024 №26, від 22.05.2024 №267, від 23.05.2024 №277, від 22.05.2024 №283, від 22.05.2024 №287, від 22.05.2024 №177, від 22.05.2024 №167 датою їх фактичного подання до реєстрації. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛЕК ОІЛ ТРЕЙД"» судовий збір у розмірі 33913 (тридцять три тисячі дев`ятсот тринадцять) грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області. Встановлено позивачу строк для надання доказів розміру судових витрат на професійну правничу допомогу - 5 днів з дня ухвалення рішення по справі.".

До Хмельницького окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача - адвоката І.Р.Керницької про ухвалення у справі додаткового рішення про розподіл судових витрат та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань 70000,00 грн. витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги.

Головне управління ДПС у Хмельницькій області подало до суду заперечення на заяву, в якому просить відмовити в задоволенні такої заяви. Вказує, що позивачем надано до суду платіжну інструкцію у призначені платежу якої зазначено, що оплата здійснювалася за надання правничої допомоги у справі №560/19695/25, однак прохання про стягнення витрат на правничу допомогу заявлено по справі №560/20093/25. Тому можна зробити висновок, що надана платіжна інструкція №187 не підтверджує факт оплати гонорару адвокату.

Додатковим рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.05.2026 заяву товариства з обмеженою відповідальністю БЛЕК ОІЛ ТРЕЙД про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛЕК ОІЛ ТРЕЙД» за рахунок бюджетних асигнувань до Головного управління ДПС у Хмельницькій області судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 (сім тисяч) грн. 00 коп.

В задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Не погоджуючись з додатковим рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про винесення додаткового рішення, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм права.

Також, не погоджуючись з додатковим рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про винесення додаткового рішення в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм права.

Згідно з ч.4 ст.252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції без змін, з огляду на наступне.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що на підтвердження витрат на правову допомогу позивач надав:

1. Договір про надання правничої допомоги від 10.10.2024 №386;

2. Договір про внесення змін від 30.12.2025 до Договору про надання правничої допомоги від 10.10.2024 №386;

3. Додаток від 23.04.2025 до Договору про надання правничої допомоги від 10.10.2024 №386;

4. Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 23.04.2026 до Договору про надання правничої допомоги від 10.10.2024 №386;

Відповідно до Акту Виконавець виконав та передав, а Клієнт прийняв виконання правової допомоги (юридичних послуг): Підготовка та подання позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області, зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю «БЛЕК ОІЛ ТРЕЙД» датою її подання на реєстрацію. Підготовка та подання додаткових письмових пояснень у справі.

Загальний розмір послуг складає 70000,00 грн.

Суд першої інстанції врахував, що предмет спору відноситься до справ незначної складності та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо підготовки позовної заяви. Справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Крім того, предмет спору в цій справі не є значно складним та не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними. Позивач та його представник не надали обґрунтованих доказів того, що підготовка позовної заяви у справі №560/20093/25 вимагала значного обсягу часу та за своїми характеристиками була віднесена до обсягу складних справ.

Відповідно до частини другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За змістом частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У ситуації, що розглядається, колегія суддів звертає увагу на той факт, що матеріали справи містять виключно платіжну інструкцію №187 у призначені платежу якої зазначено, що оплата здійснювалася за надання правничої допомоги у справі №560/19695/25, однак прохання про стягнення витрат на правничу допомогу заявлено по справі №560/20093/25. Платіжної інструкцію, яка підтверджувала б оплату гонорару по справі №560/20093/25 представником позивача суду не було надано. Відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛЕК ОІЛ ТРЕЙД» на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області жодних пояснень з цього приводу не містить.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження реальності витрат на правову допомогу (квитанції до прибуткового касового ордера, платіжного доручення з відміткою банку або інший банківський документ тощо) у справі №560/20093/25.

Частково задовольняючи заяву про стягнення витрат на правничу допомогу суд першої інстанції не звернув увагу на зазначені обставини, лише обмежившись посиланням на акт прийому-передачі наданої правової допомоги, де сторони підтвердили надані послуги та платіжну інструкцію, яка стосується іншої справи.

З огляду на викладене, апеляційний суд доходить висновку про те, що в матеріалах справи відсутнє документальне підтвердження оплати правової допомоги що у свою чергу є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 02.06.2022 № 380/3142/20, постанові Верховного Суду від 12.08.2023 № 380/7394/21.

Враховуючи те, що наданими документами обґрунтованість та фактичний обсяг витрат на правничу допомогу у конкретній адміністративній справі не підтверджено належними та допустимими доказами, колегія суддів вважає, що вимога щодо стягнення витрат на правничу допомогу задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене апеляційна скарга Головного управління ДПС у Хмельницькій області, підлягає задоволенню, а додаткове рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

В той же час підстави для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛЕК ОІЛ ТРЕЙД» відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛЕК ОІЛ ТРЕЙД» залишити без задоволення.

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області, задовольнити повністю.

Додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 року скасувати та прийняти нову постанову якою у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Мацький Є.М.

Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua