Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №240/2848/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 23 червня 2026 р.

Справа: №240/2848/26

Суддя: Мацький Є.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/2848/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лавренчук Ольга Володимирівна

Суддя-доповідач - Мацький Є.М.

24 червня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мацького Є.М.

суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

2. В обґрунтування позовних вимог вказав, що 27.12.2025 на його банківський рахунок надійшла сума коштів у розмірі 64391,43 грн на виконання рішення суду. Позивач звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 з заявою про нарахування та виплату компенсації ПДФО, виплату середнього заробітку, компенсацію втрати частини доходів, а також просив нарахувати та виплатити грошову допомогу для оздоровлення за 2016-2018 роки, а також щомісячну додаткову грошову допомогу, передбачену постановою КМУ від 22.09.2010 №889 за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 з врахуванням індексації, однак отримав відмову, яку вважає протиправною.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

3. 5 травня 2026 року рішенням Житомирського окружного адміністративного суду позовні вимоги задоволено частково.

4. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення компенсації податку на доходи фізичних осіб з суми виплаченої ОСОБА_1 , на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 у справі №240/25790/23, індексації грошового забезпечення.

5. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004, яка утримана при виплаті, на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 у справі №240/25790/23, індексації грошового забезпечення.

6. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 , компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 №2050-ІІІ, починаючи з 01.01.2016 по день фактичної виплати, тобто 27.12.2025.

7. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 №2050-ІІІ, починаючи з 01.01.2016 по день фактичної виплати, тобто 27.12.2025.

8. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2016-2018 роки, щомісячної додаткової грошової допомоги, передбаченої постановою КМУ від 22.09.2010 №889 за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 з врахуванням індексації грошового забезпечення, нарахованого на виконання рішення суду у справі №240/25790/23.

9. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення за 2016-2018 роки та щомісячну додаткову грошову допомогу, передбачену постановою КМУ від 22.09.2010 №889 за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 з врахуванням індексації грошового забезпечення, нарахованого на виконання рішення суду у справі №240/25790/23, з урахуванням виплачених сум.

10. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2016-2018 роки з врахуванням щомісячної додаткової допомоги, встановленої постановою КМУ № 889 від 22.09.2010.

11. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити мені, ОСОБА_1 , грошову допомогу на оздоровлення за 2016-2018 роки з врахуванням щомісячної додаткової допомоги, встановленої постановою КМУ № 889 від 22.09.2010, з врахуванням вже виплачених сум.

12. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 в період з 01.03.2018 по 27.04.2018 індексації грошового забезпечення у повному обсязі відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17 липня 2003 року № 1078.

13. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення в період з 01.03.2018 по 27.04.2018, відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням вже виплачених сум.

14. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

15. Апелянт військова частина НОМЕР_1 , не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог .

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

16. Наказом командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (по особовому складу) від 10.04.2018 №13-РС старшого солдата ОСОБА_1 призначено на посаду старшого водія автомобільної роти військової частини НОМЕР_3 .

17. Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.04.2018 №108, ОСОБА_1 із 27.04.2018 виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення.

18. У наказі від 27.04.2018 №108 міститься інформація про виплату ОСОБА_1 : надбавки за особливості проходження служби; щомісячної грошової премії за особистий внесок у загальні результати служби.

19. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року у справі №240/25790/23 зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018, із застосуванням для її обчислення місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січня 2008 року.

20. На картковий рахунок позивача 27.12.2025 надійшли кошти в розмірі 64391,43 грн.

21. ОСОБА_1 звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із заявою від 29.12.2025 у якій просив нарахувати та виплатити:

компенсації податку на доходи фізичних осіб з суми виплаченої на виконання рішення суду у справі №240/25790/23, індексації грошового забезпечення на виконання;

середні заробіток за затримку розрахунку при звільненні на суму сплаченої у розмірі 64391,43 грн індексації;

компенсацію втрати частини доходів на суму невиплаченої у розмірі 64391,43 грн індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 01.01.2016 по день фактичного здійснення виплати - 27.12.2025;

грошову допомогу для оздоровлення за 2016-2018 роки, щомісячну додаткову грошову допомогу, передбачену постановою КМУ від 22.09.2010 №889 за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 з врахуванням індексації грошового забезпечення;

грошову допомогу для оздоровлення за 2016-2018 роки з врахуванням щомісячної додаткової допомоги, встановленої постановою КМУ № 889 від 22.09.2010;

індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 27.04.2018 у повному обсязі відповідно до абзаців 3, 4, 6, п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17 липня 2003 року № 1078.

22. Листом від 20.01.2026 №429 Військова частина НОМЕР_1 повідомила про відсутність підстав для нарахування та виплати спірних коштів.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА, АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

23 . Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, Апеляційний Суд виходить з наступного.

24. Щодо компенсації сум податку з доходів фізичних осіб.

25. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року у справі №240/25790/23 постановлено зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018, із застосуванням для її обчислення місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січня 2008 року.

26. На картковий рахунок позивача 27.12.2025 надійшли кошти в розмірі 64391,43 грн.

27. Військова частина НОМЕР_1 у листі від 20.01.2026 №429 зазначає, що оскільки дохід виплачено не під час проходження військової служби, а на виконання рішення суду, то сума такого доходу оподатковується податком на доходи фізичних осіб.

28. Відповідно до пункту 3 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".

29. Пункти 4 та 5 Порядку № 44 визначають, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

30. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

31. Відповідно до п. 168.5 ст. 168 Податкового кодексу України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв`язку з виконанням обов`язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

32. Доводи апелянта щодо відсутності підстав для виплати позивачу грошової компенсації з податку на доходи фізичних осіб з посиланням на те, що такі виплати відбулись на виконання рішення суду, отже такий дохід не пов`язаний з виконанням обов`язків несення служби, суд вважає безпідставними. Адже несвоєчасна виплата належних позивачу коштів сталась з вини відповідача, що встановлено рішенням суду, і так як відповідач не довів правомірності дій/бездіяльності і доводи позивача належними доказами не спростував.

33. Щодо компенсації втрати частини доходів.

34. Згідно зі статтями 1- 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон №2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

35. Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

36. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення.

37. Компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року (пункт 2 Порядку №159).

38. Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

39. При цьому, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1 - 3 Закону №2050-ІІІ, окремих положень Порядку №159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми попередньо нараховані, але не виплачені.

40. Суд зазначає, що у разі несвоєчасної виплати сум грошових доходів громадян, в тому числі грошового забезпечення, провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.

41. Таким чином, суд першої інстанції правильно зобов`язав апелянта нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення.

42. Щодо нарахування та виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 з урахування індексації грошового забезпечення.

43. Апелянтом не заперечується, що у спірний період позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 та до 01.03.2018 йому виплачувалась грошова допомога для оздоровлення та щомісячна додаткова грошова допомога, передбачена постановою КМУ від 22.09.2010 №889.

44. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

45. До складу грошового забезпечення згідно з положеннями частини другої згаданої статті входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

46. Згідно з пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (чинної у період спірних правовідносин) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

47. Отже, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

48. Відповідно до пункту 1 статті 10-1 Закону № 2011-XII, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

49. Розмір щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 розраховувався у відсотковому співвідношенні до розміру місячного грошового забезпечення, зокрема для військовослужбовців (крім зазначених у підпункті 1 цього пункту) - до 60 відсотків місячного грошового забезпечення.

50. До місячного грошового забезпечення, з якого визначалася винагорода, включалися посадовий оклад, оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення і премія (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які позивач мав право за займаною ним штатною посадою.

51. Винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби; начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (п. 6 Інструкції № 73).

52. Таким чином, суд висновує про те, що грошова допомога на оздоровлення за 2016-2018 роки та щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 року по лютий 2018 року є складовими грошового забезпечення, розмір яких залежить від місячного грошового забезпечення.

53. Сторони визнають, що нарахування та виплата позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2018 роки та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 року по лютий 2018 року здійснювалася без урахування індексації грошового забезпечення.

54. У свою чергу, як правильно зазначив суд першої інстанції, субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку грошової допомоги на оздоровлення та щомісячної додаткової грошової винагороди.

55. Такі висновки суду першої інстанції відповідають правовій позиції, висловленої Верховним Судом в постанові від 03 квітня 2019 року справа №638/9697/17 (провадження №К/9901/30616/18) від 11 грудня 2019 у справі №638/5794/17 (провадження №К/9901/22230/18), від 27 грудня 2019 у справі №643/11749/17 (провадження №К 9901/24713/18).

56. Таким чином, індексація грошового забезпечення входить до складу місячного грошового забезпечення, з якого здійснюється розрахунок грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2018 роки та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 року по лютий 2018 року.

57. Щодо врахування до складу грошового забезпечення, з якого нараховано грошову допомогу на оздоровлення у 2016-2018 роках, щомісячної додаткової грошову винагороди, передбаченої Постановою №889.

58. Так, спірним питанням в даній справі є склад грошового забезпечення позивача, яке повинно включатися при обрахунку розміру грошової допомоги на оздоровлення.

59. Відповідачем не заперечується, що при нарахуванні та виплаті позивачу грошової допомоги на оздоровлення у 2016-2018 роках, до складу грошового забезпечення, з якого обчислювалася така допомога, не враховано щомісячної додаткової винагороди, яка виплачувалась позивачу щомісячно відповідно до Постанови №889.

60. Питання складу грошового забезпечення військовослужбовців було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі №522/2738/17, постановою від 06.02.2019 у якій, Велика Палата Верховного Суду дійшла наступних висновків.

61. Згідно ч.ч.2,3 ст.9 Закону №2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

62. Тобто, до грошового забезпечення військовослужбовців, як обрахункової величини, не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

63. Оскільки додаткова грошова винагорода на підставі Постанови №889 нараховувалась та виплачувалась позивачу щомісяця, підстави вважати таку винагороду одноразовим видом грошового забезпечення відсутні.

64. Крім того, у подібних правовідносинах, Верховний Суд у постанові від 21.04.2021 у справі №380/2427/20 зазначив, що щомісячна додаткова грошова винагорода входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого обчислюється грошова допомога на оздоровлення.

65. Таким чином, при визначенні розміру грошового забезпечення позивача для обчислення розміру одноразової грошової допомоги у зв`язку із звільненням зі служби, застосуванню підлягає саме Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а не Інструкція №425, як підзаконний акт, яка звужує поняття грошового забезпечення та суперечить вимогам зазначеного Закону.

66. Велика Палата Верховного Суду у постановах від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17 та від 10.11.2021 у справі № 825/997/17, а також Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 у справі № 620/2878/20, виходили з того, що щомісячна додаткова грошова винагорода за Постановою № 889 є складовою частиною грошового забезпечення, з якого обчислюються, зокрема, одноразові виплати, що визначаються в розмірі місячного грошового забезпечення.

67. На підставі наведеного, відповідач протиправно не врахував до складу грошового забезпечення позивача, з якого нараховано грошову допомогу на оздоровлення у 2016-2018 роках, щомісячну додаткову грошову винагороду, передбаченою Постановою №889.

68. Щодо індексації грошового забезпечення відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

69. Питання врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, досліджувалось Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, зокрема, у постановах від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 06.07.2023 у справі №240/23550/21.

70. У вказаних постановах Верховний Суд зауважив, що Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, “поточної” та “індексації-різниці”. Також дійшов висновку, що системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку №1078 дають суду підстави зробити висновок, що у березні 2018 року як місяці підвищення доходу позивача відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання індексації-різниці, а якщо так, то у якій сумі.

71. Розмір грошового забезпечення, який припадав на місяць підвищення посадових окладів військовослужбовців (березень 2018 року) неодноразово досліджувався судами, зокрема, постановою Верховного Суду від 21.01.2022 у справі №440/9802/21 встановлено, що відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року становить 4463,15 гривень (1762 гривень (прожитковий мінімум 2018 року) х 253,3% (величина приросту індексу споживчих цін) /100%).

72. Відтак, відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума можливої індексації за березень 2018 року становить - 4463,15 гривень.

73. Оскільки в березні 2018 року відбулося підвищення посадових окладів, то відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації з березня 2018 року повинна розраховуватись, як різниця між сумою індексації та розміром підвищеного доходу. Тобто, з березня 2018 року підлягає до виплати сума індексації грошового забезпечення, визначена на підставі вищевказаних положень Порядку №1078, а у разі коли величина індексу споживчих цін перевищить поріг у розмірі 103 відсотка, то в підвищеному розмірі, аж до наступного підвищення тарифної ставки (окладу), при якому сума збільшення грошового забезпечення (заробітної плати) перевищить таку суму індексації.

74. Як встановлено колегією суддів, відповідно до Довідки відповідача грошове забезпечення позивача (грошовий дохід) у лютому 2018 року становило 7671,84 грн, а у березні 2018 року - 8053,44 грн

75. Оскільки підвищення доходу позивача в березні 2018 року з зв`язку із підвищенням на законодавчому рівні посадових окладів у березні 2018 року військовослужбовцям згідно постанови КМУ № 704 від 30.08.2017 не перевищило суму індексації, то суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що відповідач протиправно оминув вимоги абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, що не спростовано доводами апеляційної скарги.

76. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

ІV. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

77 . Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

78 . Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

79 . Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

80. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

81 . Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

82 . Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Мацький Є.М.

Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua