Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №320/15826/23 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/15826/23

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Штульман І.В.

суддів: Вівдиченко Т.Р.,

Черпака Ю.К.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестмонд" про ухвалення додаткового рішення у справі №320/15826/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестмонд" до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

04 травня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Вестмонд" (далі - позивач) звернулося в Київський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС (далі - ГУ ДПС) у місті Києві (далі - відповідач-1), ДПС України (далі - відповідач-2) про:

визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС у місті Києві про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) від 25 січня 2023 року №8147461/44086155 про відмову в реєстрації податкової накладної №19 від 30 грудня 2022 року;

зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №19 від 30 грудня 2022 року датою її фактичного подання.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року адміністративний позов ТОВ "Вестмонд" задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії ГУ ДПС у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН від 25 січня 2023 року №8147461/44086155 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ "Вестмонд" №19 від 30 грудня 2022 року. Зобов`язано ДПС України зареєструвати податкову накладну ТОВ "Вестмонд" №19 від 30 грудня 2022 року в ЄРПН, датою її фактичного подання 30 грудня 2022 року. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України на користь ТОВ "Вестмонд" судовий збір у розмірі 2684 гривень. Стягнуто на користь ТОВ "Вестмонд" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 гривень за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - ГУ ДПС у м. Києві.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишено без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року у справі №320/15826/23 - залишено без змін (а.с.163-168).

Товариством з обмеженою відповідальністю "Вестмонд" 16 жовтня 2025 року подано до апеляційного суду заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якій представник позивача просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестмонд" понесені судові витрати - витрати на представництво адвокатом інтересів позивача в суді апеляційної інстанції в сумі 3000 грн.

Розглянувши подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Вестмонд" заяву, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

З матеріалів справи вбачається, що судом апеляційної інстанції при прийнятті постанови від 15 жовтня 2025 року не було вирішено питання про розподіл судових витрат, витрат на представництво адвокатом інтересів позивача в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами частин першої, другої статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат належать:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити обґрунтованість рівня витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

За приписами статті 30 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон №5076-VI), гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У підтвердження здійсненої правової допомоги необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Як вказано у Рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, 14 березня 2023 року між ТОВ "Вестмонд" (далі - клієнт) та адвокатським об`єднанням «Лігал Вереті», укладено договір про надання професійної правової допомоги №14/03/23-01.

На підтвердження витрат на представництво інтересів позивача в суді апеляційної інстанції в сумі 3000 грн надано наступний перелік документів: договір про надання правової допомоги від 14 березня 2023 року №14/03/23-01; додаткову угоду №31/12/24-01 від 31 грудня 2024 року; акт здачі-приймання послуг з правової допомоги №15826 від 16 жовтня 2025 року; рахунок на оплату №15826 від 16 жовтня 2025 року на 3000грн.

Судова колегія Шостого апеляційного адміністративного суду, з урахуванням правової позиції Верховного Суду викладеної, зокрема, у постанові від 19 вересня 2019 року у справі №810/2760/17, вважає за необхідне звернути увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Перевіряючи обґрунтованість заявлених до відшкодування витрат у розрізі видів наданих послуг, з урахуванням заперечень відповідача, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

У постанові від 03 листопада 2021 року у справі №320/5284/19 Верховний Суд підкреслив, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Cуд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 13 грудня 2023 року по справі №160/17139/20 зауважив, що у будь-якому випадку надання правової допомоги з приводу вирішення навіть певної (усієї) сукупності процесуальних питань у апеляційному порядку не може бути об`єктивно оцінено у більшому або такому ж розмірі, як надання первинної правничої допомоги, необхідної для звернення особи до суду з адміністративним позовом. Первинна - більш складна, об`ємна і потребує повного аналізу обставин справи та нормативно-правової бази. В свою чергу, процедурні питання є типовими, виконання яких потребує більш технічного підходу та не залежить від ціни позову та/або професійного досвіду виконавця.

Відтак, оскільки процесуальний закон наділяє суд повноваженнями з урахуванням клопотання іншої сторони зменшити належну до стягнення суму правничої допомоги, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що витрати у розмірі 3000 грн є співрозмірними з виконаним адвокатським об`єднанням об`ємом роботи для представництва інтересів ТОВ "Вестмонд" в суді апеляційної інстанції (підготовки відзиву на апеляційну скаргу та подання його через «Електронний суд», проведення консультації, вивчення та аналіз матеріалів справи) та обсягом витраченого адвокатом часу (2 години).

Отже, враховуючи вищевикладене, а також фактичний об`єм виконаної роботи та її складність, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві в розмірі 3000 грн. Вказаний розмір витрат обумовлений об`єктивною тривалістю часу та обсягом роботи, який адвокат виконав для надання правничої допомоги ТОВ "Вестмонд" в суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 132, 134, 139, 241, 242, 252, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестмонд" про ухвалення додаткового рішення у справі №320/15826/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестмонд" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Прийняти додаткову постанову, якою стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011, 04116 м. Київ, вул. Шолуденка, буд.33/19) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестмонд" (ЄДРПОУ 44086155, адреса: 01103, м. Київ, вул. Менделєєва, буд.12, офіс 94/1) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) гривень.

Постанова набирає законної сили з дати її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Штульман

Судді: Т.Р. Вівдиченко

Ю.К. Черпак