Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №620/4266/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/4266/25 Суддя (судді) першої інстанції: Житняк Л.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Компанієць І.Д.,

суддів: Епель О.В.,

Карпушової О.В.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Рябініна Дениса Дмитровича, що діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року у справі №620/4266/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, скасування наказів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, просив:

визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 114 від 16 травня 2022 року в частині «вважати з 15 травня 2022 року самовільно залишив військову частину та з 15 травня 2022 року призупинити виплату грошового забезпечення молодшого сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_1 »;

-визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 10 від 09 січня 2023 року в частині «молодшому сержанту військової служби за контрактом ОСОБА_1 , колишньому гранатометнику 2 відділення охорони 1 взводу охорони 1 роти охорони, який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) №140-РС від 28 грудня 2022 року призупинити дію контракту та військову службу відповідно до частини другої статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з 12 квітня 2022 року. З 09 січня 2023 року виключити із списків особового складу частини, з усіх видів забезпечення частини»;

-зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити молодшому сержанту військової служби за контрактом ОСОБА_1 грошового, продовольчого, речового та інших видів забезпечення за 01 грудня 2021 року по 01 березня 2025 року;

-визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування і невиплати додаткової винагороди в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, у зв`язку з захворюванням молодшому сержанту військової служби за контрактом ОСОБА_1 , за період з 12.04.2022 року по 12.05.2022 року;

-зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити додаткової винагороди в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, у зв`язку з захворюванням молодшому сержанту військової служби за контрактом ОСОБА_1 , за період з 12.04.2022 року по 12.05.2022 року;

-визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невключення до складу грошового забезпечення молодшому сержанту військової служби за контрактом ОСОБА_1 , з якого обчислена одноразова грошова допомога на оздоровлення за періоди 2022 рік, 2023 рік та 2024 рік, індексації грошового забезпечення;

-зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити молодшому сержанту військової служби за контрактом ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги на оздоровлення за періоди 2022 рік, 2023 рік та 2024 рік з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум;

-визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування і невиплати молодшому сержанту військової служби за контрактом ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань за періоди 2022 рік, 2023 рік та 2024 рік у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення;

-зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити молодшому сержанту військової служби за контрактом ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за періоди 2022 рік, 2023 рік та 2024 рік у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення;

-визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування і невиплати молодшому сержанту військової служби за контрактом ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 30000 грн щомісячно, що передбачена Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року за періоди з 01.04.2022 року по 01.03.2025 року;

-зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити молодшому сержанту військової служби за контрактом ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 30000 гри. щомісячно, що передбачена Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року за період 01.04.2023 року по 01.03.2025 року.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів із зазначенням поважних причин пропуску строку.

Позивачем надано заяву, в якій він просив визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовом та поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу на підставі ч.2 ст.123 КАС України, пп.1, 9 ч.4 ст.169 КАС України.

Не погодившись з ухвалою, представник позивача звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Суд першої інстанції не дослідив, що в матеріалах справи відсутні докази дати отримання та ознайомлення позивачем зі змістом наказів, що оскаржуються, та одержання позивачем письмового повідомлення про суми грошового забезпечення, нараховані та виплачені відповідачем.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2025 року відкрито провадження у справі, витребувано матеріали справи №620/4266/25 з Чернігівського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року призначено розгляд справи в порядку письмового провадження, строк розгляду справи продовжено.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2026 року справу №620/9688/25 прийнято до провадження судді-доповідача Компанієць І.Д., та призначено до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.2 ст.312, п.3 ч.1 ст.294 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Встановлені обставини справи.

15.04.2025 позивач звернувся до суду з цим позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 114 від 16 травня 2022 року в частині «вважати з 15 травня 2022 року самовільно залишив військову частину та з 15 травня 2022 року призупинити виплату грошового забезпечення молодшого сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_1 ; наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 10 від 09 січня 2023 року в частині «молодшому сержанту військової служби за контрактом ОСОБА_1 , колишньому гранатометнику 2 відділення охорони 1 взводу охорони 1 роти охорони, який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) №140-РС від 28 грудня 2022 року призупинити дію контракту та військову службу відповідно до частини другої статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з 12 квітня 2022 року. З 09 січня 2023 року виключити із списків особового складу частини, з усіх видів забезпечення частини»;

-визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати відповідача виплатити позивачу різні види грошового забезпечення за періоди з 01 грудня 2021 року по 01 березня 2025 року: додаткову винагороду за період з 12.04.2022 року по 12.05.2022 року; одноразові грошові допомоги на оздоровлення за періоди 2022 рік, 2023 рік та 2024 рік; матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за періоди 2022 рік, 2023 рік та 2024 рік; додаткову винагороду в розмірі 30000 грн, передбачену постановою КМУ №168 за період 01.04.2023 року по 01.03.2025 року.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів із зазначенням поважних причин пропуску строку.

На виконання ухвали суду від представника позивача надійшла заява про поновлення строків звернення до суду з цим позовом.

В обґрунтування зазначено, що відсутня інформація від відповідача про дату отримання та ознайомлення зі змістом позивачем оскаржуваних наказів, а також не надав належним чином завірені копії позивачу цих наказів. Крім того, відповідачем протиправно не надано позивачу достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, шляхом вручення грошового атестата військовослужбовцю (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу).

Суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, виходив з того, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом, поважні причини пропуску строку відсутні, що є підставою для його повернення відповідно до ч.2 ст.123 КАС України, п.9 ч.4 ст.169 КАС України.

Оцінка суду.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною другою статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

За правилами статей 123 та 169 КАС України суд зобов`язаний перевірити дотримання позивачем строків звернення до суду, які передбачені статтею 122 КАС України.

Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За приписами частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, норми КАС України передбачають можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Відповідно до статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Отже, при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".

Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Таким чином, при вирішенні питання чи пропущений позивачем строк звернення до суду з позовом, суд першої інстанції повинен встановити дату (час), коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права; встановити дату (час), коли особа звернулася до суду (подала позов); з`ясувати, чи в межах передбаченого законодавством строку особа звернулася до суду; якщо строк звернення порушено, з`ясувати причини пропуску цього строку та визначити, чи є ці причини поважними.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постановах від 26.06.2018 у справі №473/653/17, від 18.01.2019 в справі № 576/1434/17, при вирішенні питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд повинен звертати увагу на усі доводи позивача; на тривалість строку, який пропущено; на поведінку позивача протягом цього строку; на дії, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності. Суди повинні гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин.

Підсумовуючи зазначене, реалізувати своє право на захист в порядку адміністративного судочинства, потрібно вчасно, а поновити пропущений строк суд може, якщо для цього є поважні і об`єктивні причини.

Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Як свідчать матеріали справи предметом позову, зокрема, є накази командира військової частини НОМЕР_1 від 16 травня 2022 року № 114, яким призупинено виплату позивачу грошового забезпечення, та від 09 січня 2023 року № 10, яким позивача виключено зі списків особового складу частини та знято з усіх видів грошового забезпечення.

Як встановлено судом, до суду першої інстанції з цією позовною заявою позивач звернувся 15 квітня 2025 року.

Суд першої інстанції не прийняв до уваги доводи представника позивача про відсутність інформації про дату отримання та ознайомлення позивача зі спірними наказами, зазначивши, що в матеріалах справи наявні сканкопії спірних наказів, що свідчить про обізнаність позивача як з фактом прийняття наказів, так і з їх змістом.

Суд наголошує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Проте, повертаючи позовну заяву судом першої інстанції не було встановлено час, коли позивач дізнався про наявність наказів командира військової частини НОМЕР_1 від 16 травня 2022 року № 114 та від 09 січня 2023 року № 10, тобто набув достовірної інформації про зміст цих наказів. Сканкопії цих наказів, що наявні в матеріалах справи, не містять інформації про дату ознайомлення позивачем з цими наказами.

Також суд звертає увагу, що інша частина позовних вимог ОСОБА_1 стосується різних видів грошового забезпечення, виплата яких, на думку позивача, протиправно припинена військової частиною на підставі оскаржуваних наказів. В даному спорі, позовна вимога про виплату спірних сум грошового забезпечення є похідною від вимоги про скасування наказів командира військової частини НОМЕР_1 від 16 травня 2022 року № 114 та від 09 січня 2023 року № 10, отже строк звернення до суду з вимогами про виплату спірних сум грошового забезпечення залежить від дати, коли позивач дізнався про існування спірних наказів та ознайомився з ними.

Відтак, висновок суду першої інстанції про те, що позивачем пропущений строк звернення до суду з позовними вимогами про визнання протиправними та скасування наказів командира військової частини НОМЕР_1 від 16 травня 2022 року № 114 та від 09 січня 2023 року № 10, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання нарахувати і виплатити різні види грошового забезпечення, починаючи з 12.04.2022 року, - є передчасним.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що обумовлює задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з частиною третьою статті 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Керуючись статтями 294, 308, 311, 315, 320, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Рябініна Дениса Дмитровича, що діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року у справі №620/4266/25 - задовольнити.

Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року у справі №620/4266/25 - скасувати.

Справу №620/4266/25 направити для продовження розгляду до Чернігівського окружного адміністративного суду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення 24 червня 2026 року та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягає касаційному оскарженню.

Повне судове рішення складено та підписано 24 червня 2026 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді О.В. Епель

О.В. Карпушова