Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №420/34103/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/34103/25

Перша інстанція: суддя Бойко О.Я.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача-Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г. В., Федусика А.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2026 у справі № 420/34103/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання повторно розглянути заяви, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом у якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 11.09.2025 протокол № 86 в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні частки одноразової грошової допомоги, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 .

- зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяви ОСОБА_3 , подані в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , із документами про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 , як члену сім`ї загиблого військовослужбовця, внаслідок загибелі (смерті) батька ОСОБА_4 , пов`язаної із захистом Батьківщини, з урахуванням висновків рішення суду, ухваленого за результатами розгляду даної позовної заяви

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відмова відповідача у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 , яка народилась після смерті ОСОБА_4 є протиправною, оскільки такий підхід до тлумачення законодавства не відповідає положенням Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а також основним принципам охорони дитинства, а саме, рівності прав і свобод дітей, які визначені нормативно-правовими актами, незалежно від народження, або будь-яких інших обставин, а також міжнародним зобов`язанням держави згідно зі статтею 2 Конвенції про права дитини поважати і забезпечувати всі права, передбачені цією Конвенцією, за кожною дитиною, без будь-якої дискримінації. Дитина загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 - ОСОБА_2 , у розумінні статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", належить до кола осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця.

07.11.2025 представником позивача надано відповідь на відзив, в якій вказано, що посилання у спірному рішенні відповідача на п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги" № 3515-IX від 09.12.2023- суперечить положенням частини першої статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ, яким чітко визначено, що виплата одноразової грошової допомоги особам, які мають право на її призначення та отримання, здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з інших осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону. Застосоване відповідачем тлумачення п. 2 розділу II. Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги від 09.12.2023 № 3515-IX, звужує право дитини у правовідносинах, що виникли до набрання чинності цією нормою, що відповідно до приписів ст. 22 Конституції України, не допускається при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.

06.11.2025 до суду від відповідача, в якому він просить відмовити у задоволенні вимог позовної заяви у повному обсязі.

Відповідачем зазначено, що згідно до Стаття 16-1 Закону №2011-XII, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). При цьому Статтею 16-1 Закону №2011-XII в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги" № 3515-IX від 09.12.2023, яка набрала чинності 29.03.2024, визначені особи, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, зокрема до цих осіб належать діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав. Однак, пунктом 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги" № 3515-IX від 09.12.2023, визначено, що цей Закон застосовується до правовідносин, які виникли до набрання ним чинності та пов`язані з призначенням та отриманням одноразової грошової допомоги для дітей загиблої (померлої) особи, зачатих за життя загиблої (померлої) особи та народжених після її смерті, за умови що одноразова грошова допомога не призначалася жодній із осіб, які мали право на отримання такої допомоги. Тобто законодавець чітко встановив, що діти загиблої (померлої) особи, зачати за життя загиблої (померлої) особи та народжених після її смерті, мають право на отримання одноразової грошової допомоги, за умови, що одноразова грошова допомога не призначалася жодній із осіб, які мали право на отримання такої допомоги.

Короткий зміст рішення та мотиви суду першої інстанції.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 31.03.2026 у справі № 420/34103/25 адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнив.

Визнав протиправним та скасував рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 11.09.2025 протокол № 86 в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні частки одноразової грошової допомоги, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 .

Зобов`язав Міністерство оборони України повторно розглянути заяви ОСОБА_3 , подані в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , із документами про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 , як члену сім`ї загиблого військовослужбовця, внаслідок загибелі (смерті) батька ОСОБА_4 , пов`язаної із захистом Батьківщини, з урахуванням висновків рішення суду, ухваленого за результатами розгляду даної позовної заяви.

Стягнув з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правову допомогу у сумі 5 000(п`ять тисяч), 00 грн

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції з урахуванням висновків Верховного Суду у постанові від 08.07.2025 у справі № 280/2822/23, наголосив на тому, що дитина військовослужбовця, яка народилась після загибелі батька військовослужбовця та зачата за життя загиблої (померлої) особи, має право на отримання одноразової грошової допомоги і не повинна нести тягар неможливості перерозподілу цієї допомоги уповноваженим органом або наявності спору щодо перерозподілу цих коштів або повернення неправомірно отриманих коштів з інших осіб. З огляду на положення Конституції України та правових норм, наведених вище, Держава повинна гарантувати виплату одноразової грошової допомоги особам, які мають на неї право.

За таких обставин, суд виснував, що рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, яке оформлено протоколом від 11.09.2025 №86/в, протиправно відмовлено ОСОБА_1 у призначенні частки одноразової грошової допомоги, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 .

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду представник Міністерства оборони України подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- суд першої інстанції не врахував, що законодавець чітко встановив, що діти загиблої (померлої) особи, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжених після її смерті, мають право на отримання одноразової грошової допомоги, за умови, що одноразова грошова допомога не призначалася жодній із осіб, які мали право на отримання такої допомоги;

- інші доводи апеляційної скарги відтворюють зміст відзиву на позовну заяву.

Обставини справи.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 була дружиною ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 04.02.2022.

ОСОБА_4 , старший лейтенант, командир розвідувальної роти в/ч НОМЕР_2 , загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 виконуючи бойове завдання по захисту Батьківщини під час ворожого обстрілу в районі населеного пункту Петрівка Херсонської області, що підтверджується сповіщенням про смерть № 32 від 01.09.2022, лікарським свідоцтвом про смерть № 200 від 31.08.2022, довідкою про причини смерті № 200 від 31.08.2022, витягом з протоколу засідання ІНФОРМАЦІЯ_6 від 11.11.2022 № 1465, свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 02.09.2022.

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_2 , яка є донькою загиблого під час захисту Батьківщини старшого лейтенанта ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 23.02.2023 року.

22.02.2023 комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийнято рішення про призначення одноразової грошової допомоги батьку, матері та дружині загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 у період дії воєнного стану старшого лейтенанта ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 від 02.09.2022 та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 23.12.2022 № 321/КЦ/17959 - в сумі 15000000 (П`ятнадцять мільйонів) грн. 00 коп. у рівних частках кожному.

13.03.2025 ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 через ІНФОРМАЦІЯ_4 подано заяву про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.

Листом від 08.05.2025 № 981/9/1/1781/с ІНФОРМАЦІЯ_4 направлено до Міністерства оборони України заяву від 13.03.2025 року.

23.05.2025 ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку направлено до ІНФОРМАЦІЯ_5 заяву про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.

Листом від 05.06.2025 № 981/9/1/8533 ІНФОРМАЦІЯ_4 направлено до Міністерства оборони України заяву від 23.05.2025.

27.06.2025 ІНФОРМАЦІЯ_4 складено висновок № 981/9/1/2240, відповідно до якого ОСОБА_2 не має права на одержання частки одноразової грошової допомоги.

18.07.2025 ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 повторно засобами поштового зв`язку направлено до ІНФОРМАЦІЯ_5 заяву про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.

Висновок № 981/9/1/2240 від 27.06.2025 разом із відповідними документами направлений директору Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України та згідно з витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 11.09.2025 №86/в ОСОБА_1 у призначенні частки одноразової грошової допомоги, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , відмовлено.

Згідно вказаного витягу з протоколу засідання комісії , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народилася після загибелі старшого лейтенанта ОСОБА_5 (дата загибелі ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Відповідно до частини четвертої статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" із змінами внесеними Законом України від 09.12.2023 № 3515-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги" (далі - Закон № 3515-IX), який набрав чинності 29.03.2024, визначено осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, зокрема, до цих осіб належать діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав. Разом з цим, пунктом 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3515-IX визначено, що цей Закон застосовується до правовідносин, які виникли до набрання ним чинності та пов`язані з призначенням та отриманням одноразової грошової допомоги для дітей загиблої (померлої) особи, зачатих за життя загиблої (померлої) особи та народжених після її смерті, за умови що одноразова грошова допомога не призначалася жодній із осіб, які мали право на отримання такої допомоги. Одноразову грошову допомогу у зв`язку із загибеллю ОСОБА_4 вже призначено іншим особам, які мали право на її отримання, а саме: батьку, матері та дружині загиблого (протокол від 22.02.2023 № 40/168 (2023). Окрім, цього пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", передбачено, якщо після призначення одноразової грошової допомоги за її одержанням звертаються інші особи, питання щодо розподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою або в судовому порядку між такими особами.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Згідно із частинами 1, 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби.

Статтею 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час смерті військовослужбовця) передбачено, у у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).

Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Відповідно до частини третьої статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно із частинами 1, 8, 9 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання Указів Президента України № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято Постанову № 168.

Пунктом 2 Постанови № 168 установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Абзацами 2-4 пункту 2 Постанови № 168 передбачено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.

Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

На виконання вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013, затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (Порядок № 975).

Згідно із пунктом 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста.

Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.

Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку.

Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Пунктом 10 Порядку № 975 передбачено, що члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи: заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги; витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу); витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

До заяви додаються копії: документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста; свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого); свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім`ї, з даними про прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені); свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, копію сторінки паспорта з такою відміткою); рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста); рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім`ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні); постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання.

У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому-шістнадцятому згаданого пункту, та копію відповідного рішення суду.

Статтею 3 Сімейного кодексу України визначено, що сім`я є первинним та основним осередком суспільства.

Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Права члена сім`ї має одинока особа.

Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до частини сьомої статті 7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною першою статті 122 Сімейного кодексу України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.

Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

У Преамбулі Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (у редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яку ратифіковано постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, зазначено, що дитина, внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.

Статтею 2 Конвенції ООН про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають і забезпечують всі права, передбачені цією Конвенцією, за кожною дитиною, яка перебуває в межах їх юрисдикції, без будь-якої дискримінації незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров`я і народження дитини, її батьків чи законних опікунів або яких-небудь інших обставин.

Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини встановлено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про охорону дитинства", яка закріплює основні принципи охорони дитинства, визначено, що всі діти на території України, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров`я та народження дітей і їх батьків (чи осіб, які їх замінюють) або будь-яких інших обставин, мають рівні права і свободи, визначені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частин першої, другої статті 25 Цивільного кодексу України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження.

У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини.

Коло осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця, визначене статтею 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а саме: батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого) (в редакції статті 16-1, чинній на момент звернення позивача із заявою та прийняття спірного рішення відповідача).

Держава має забезпечити рівні та справедливі соціально-правові гарантії для усіх членів сімей військовослужбовців, що загинули (померли) через виконання ними обов`язків військової служби.

За своєю природою одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця має компенсаторний характер, яка спрямована матеріально підтримати, наскільки це можливо, членів сім`ї (батьків, дітей, дружину) та утриманців загиблого військовослужбовця після втрати близької людини (годувальника), а тому виключення із кола осіб, які мають право на отримання допомоги, дитини військовослужбовця з підстав дати її народження не відповідає змісту і меті закону.

Підхід Міністерства оборони України щодо відмови в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 Постанови № 168 дитині, зачатій за життя загиблої (померлої) особи та народженій після її смерті є дискримінаційним.

На сьогодні статус ненародженої дитини як суб`єкта цивільних правовідносин передбачено у спадкових правовідносинах. Такий підхід може бути використаний і у правовідносинах, пов`язаних із правом дитини, народженої після загибелі (смерті) особи, на отримання одноразової грошової допомоги.

Висновок про те, що дитина загиблого військовослужбовця народилася після його смерті, а тому ця дитина не набула прав на отримання частки одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця, є помилковим, оскільки такий підхід до тлумачення законодавства не відповідатиме положенням Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а також основним принципам охорони дитинства, а саме, рівності прав і свобод дітей, які визначені нормативно-правовими актами, незалежно від народження, або будь-яких інших обставин, а також міжнародним зобов`язанням держави згідно зі статтею 2 Конвенції про права дитини поважати і забезпечувати всі права, передбачені цією Конвенцією, за кожною дитиною, без будь-якої дискримінації.

Дитина загиблого військовослужбовця у розумінні статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", належить до кола осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця.

Разом з тим, 29.03.2024 набрав чинності Закон України від 09 грудня 2023 року № 3515-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги", яким внесені зміни до статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», зокрема, передбачено, що до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3515-IX цей Закон застосовується до правовідносин, які виникли до набрання ним чинності та пов`язані з призначенням та отриманням одноразової грошової допомоги для дітей загиблої (померлої) особи, зачатих за життя загиблої (померлої) особи та народжених після її смерті, за умови що одноразова грошова допомога не призначалася жодній із осіб, які мали право на отримання такої допомоги.

Отже, станом на час прийняття оскаржуваного рішення Міністерства оборони України від 11.09.2025 протокол № 86 в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні частки одноразової грошової допомоги, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , Закон № 3515-IX набрав чинності.

Таким чином, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, яке оформлено протоколом від 11.09.2025 №86/в, протиправно відмовлено ОСОБА_1 у призначенні частки одноразової грошової допомоги, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 .

З огляду на викладене, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі відповідач стверджує, що законодавець чітко встановив, що діти загиблої (померлої) особи, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжених після її смерті, мають право на отримання одноразової грошової допомоги, за умови, що одноразова грошова допомога не призначалася жодній із осіб, які мали право на отримання такої допомоги.

Надаючи оцінку означеним доводам, апеляційний суд враховує правову позицію Верховного Суду у постанові від 08.07.2025 у справі № 280/2822/23, згідно з якою дитина військовослужбовця, яка народилась після загибелі батька військовослужбовця та зачата за життя загиблої (померлої) особи, має право на отримання одноразової грошової допомоги і не повинна нести тягар неможливості перерозподілу цієї допомоги уповноваженим органом або наявності спору щодо перерозподілу цих коштів або повернення неправомірно отриманих коштів з інших осіб. З огляду на положення Конституції України та правових норм, наведених вище, Держава повинна гарантувати виплату одноразової грошової допомоги особам, які мають на неї право.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, Верховний Суд у згаданій вище постанові від 08.07.2025 у справі № 280/2822/23 вказав, що питання зобов`язання відповідача прийняти рішення про призначення дитині загиблого військовослужбовця одноразової грошової допомоги є передчасним, оскільки цю допомогу вже було розподілено між іншими особами. Натомість належним способом захисту права позивачки є зобов`язання відповідачів повторно розглянути заяву позивача як законного представника доньки загиблого, виходячи із наявності у неї права на отримання цієї одноразової грошової допомоги.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що вказані доводи апелянти не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду.

Викладені в цій постанові мотиви та аргументи дають відповідь на всі суттєві доводи апеляційної скарги.

Інші доводи апеляційної скарги, яким надано оцінку в мотивувальній частині постанови, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Апеляційний суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (див. п.п. 29 - 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, від 09.12.1994.

При цьому, право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (див. пункт 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99, від 27.09.2001.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного від 31.03.2026 у справі № 420/34103/25 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький

Судді А.Г. Федусик Г.В. Семенюк