Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №484/1402/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 484/1402/26

Перша інстанція суддя Максютенко О.А.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Яковлєва О.В.,

суддів Дегтярьової С.В., Крусяна А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області з позовом, у якому заявлено вимоги ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними та скасування постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_2 від 15 вересня 2025 року № 1401, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 квітня 2026 року відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу, з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовано тим, що є помилковим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог у даній справі, так як згідно військово-облікового документу № 02112022680883100007 позивач пройшов ВЛК та був визнаний придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, а як наслідок не мав обов`язку повторного проходження ВЛК до визначеного терміну проходження повторного огляду – 01 серпня 2029 року.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 05 вересня 2025 року начальником територіального центру комплектування та соціальної підтримки полковником ОСОБА_2 винесено постанову № 1401 від 15 вересня 2025 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно до змісту мотивувальної частини вказаної постанови, ОСОБА_1 винний у вчиненні адміністративного правопорушення та підлягає адміністративній відповідальності, передбаченій ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме: 20 серпня 2025 року о 09 годині 45 хвилин під час дій особливого періоду та під час здійснення заходів мобілізації до ІНФОРМАЦІЯ_3 співробітниками поліції був доставлений позивач, під час проведення звірки облікових даних виявлено ним вчинене адміністративне правопорушення, а саме, позивач не пройшов медичний огляд на визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного ІНФОРМАЦІЯ_3 , не виконував правила військового обліку, встановлені законодавством, чим порушив вимоги п.3 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідно до Закону України військовозобов`язані та резервісти зобов`язані проходити медичний огляд (ВЛК) під час мобілізації. До позивача застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн.

В свою чергу, не погоджуючись з постановою № 1401 від 15 вересня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

За наслідком з`ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , так як останній порушив вимоги ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з чим не погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Так, Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Згідно ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані:

- з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

- надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;

- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста.

Між тим, 04 травня 2024 року набрав чинності Закон України № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист».

Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», встановлено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев`яти місяців з дня набрання чинності цим Законом підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.

При цьому, 15 лютого 2025 року набрав чинності Закон України № 4235-IX «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», яким викладено п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» у наступній редакції:

«Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 05 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.».

Згідно ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію у вигляді накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення такого порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі п`ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення таких дій в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 , відповідно до інформації з військово-облікового документу № 021120220680883100007, перебуває з 17 грудня 1999 року на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Між тим, як вбачається з аналізу вищевикладених норм матеріального права, громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Крім того, за наслідком набрання 04 травня 2024 року чинності Закон України № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев`яти місяців з дня набрання чинності цим Законом отримали обов`язок проходження повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби.

В свою чергу, відповідно до інформації з військово-облікового документу № 021120220680883100007, 01 серпня 2024 року ОСОБА_1 пройшов медичний огляд та визнаний рішенням ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

Датою проходження повторного медичного огляду визначено 01 серпня 2029 року.

Вказані обставини свідчать про те, що позивачем було виконано вимоги п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» у межах встановленого 9-місячного строку.

З іншого боку, колегія суддів зазначає, що набрання чинності 15 лютого 2025 року Закону України № 4235-IX «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» не створило для позивача нового обов`язку щодо проходження повторного медичного огляд з метою визначення придатності до військової служби, оскільки позивач вже пройшов медичний огляд 01 серпня 2024 року та не мав статусу обмежено придатного до військової служби.

Між тим, як зазначено вище, ІНФОРМАЦІЯ_5 прийнято постанову від 15 вересня 2025 року № 1401, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, згідно ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Фактичною підставою притягнення позивача до адміністративної відповідальності став виявлений факт непроходження позивачем повторного медичного огляд з метою визначення придатності до військової служби та невиконання правил військового обліку, що є порушенням вимог п. 3 ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

В свою чергу, колегія суддів, з урахуванням вищевикладених висновків щодо виконання позивачем вимог Закону України № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», а також за умови відсутності в оскаржуваній постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності висновків про те, чому проходження позивачем військово-лікарської комісії 01 серпня 2024 року не свідчить про виконання позивачем вимог ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вважає необґрунтованою, а як наслідок протиправною оскаржувану постанову.

З іншого боку, судом першої інстанції невірно застосовано норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносин, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Тому, керуючись ст.ст. 139, 286, 308, 311, 315, 317 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_1 .

Скасувати рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 квітня 2026 року, з ухваленням у справі нового рішення про задоволення позову ОСОБА_1 .

Визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 по справі про адміністративне правопорушення № 1401 від 15 вересня 2025 року.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору, загальним розміром 1464 (одна тисяча чотириста шістдесят чотири) гривні 32 копійки.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В. Яковлєв

Судді С.В. Дегтярьова А.В. Крусян