Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №420/18738/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/18738/25

Перша інстанція: суддя Бутенко А.В.,

повний текст судового рішення

складено 19.05.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді –Кравченка К.В.,

судді –Вербицької Н.В.,

судді –Джабурія О.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

11.05.2026 ОСОБА_1 (надалі позивач) звернулася до Одеського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю, в якій просила суд:

- встановити судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року у справі №420/18738/25;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року у справі №420/18738/25;

- встановити Військовій частині НОМЕР_1 30-денний строк для подання звіту про виконання судового рішення.

В обґрунтування заяви позивач посилалась на те, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року у справі №420/18738/25 набрало законної сили 05.11.2025, та 16.04.2026 вона звернулась до військової частини із заявою щодо добровільного виконання судового рішення, проте станом на 05.05.2026 судове рішення залишається невиконаним.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19.05.2026 постановленою в порядку письмового провадження, відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2026 року у справі №420/18738/25 скасувати і направити справу для нового розгляду до Одеського окружного адміністративного суду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає військова частина НОМЕР_1 25.10.2025 відправила на перевірку до військової частини НОМЕР_2 розрахунки на виконання рішення суду по справі №420/18738/25 та майже 7 місяців не було надано до забезпечуючого фінансового органу заявку на витребування коштів для виконання рішення суду. Проте відповідно до рішення Директора Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України №423/132 від 29.06.2022 визначена форма заявки-розрахунку, які подаються щомісячно та в яких вказується інформація про необхідну суму коштів для виконання рішення суду.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу посилаючись на доводи, що узгоджуються з висновками, викладеними в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

При цьому відповідач звертає увагу суду апеляційної інстанції, що він є лише розпорядниками коштів нижчого рівня, у межах повноважень та можливостей добровільно вчиняє послідовні дії, спрямовані на виконання судового рішення, що підтверджено проведенням нарахування грошового забезпечення (відповідно до резолютивної частини рішення суду), натомість виплата заборгованості за рахунок Державного бюджету України можлива виключно після надходження коштів від головного розпорядника.

Також відповідач вказує, що дійсно майже 7 місяців вищий штаб розглядав клопотання відповідача про необхідність невідкладного виконання рішення суду по справі №420/18738/25 та вже 25 травня 2026 року відповідачем отриманий дозвіл на замовлення фінансування рішення суду, яке невідкладно направлено до забезпечуючого фінансового органу згідно положень рішення Директора Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України №423/132 від 29 червня 2022 року.

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.08.2026 у справі №420/18738/25, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2025, був частково задоволений адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 .

Так, окрім іншого, Військова частина НОМЕР_1 була зобов`язана:

- нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;

- здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 31.12.2022, виходячи з фіксованої величини 3844,40 грн. в загальній сумі 222975,20 грн., що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;

- здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 по 12.05.2025, виходячи з фіксованої величини 3844,40 грн., що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;

- нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення за період з 01.01.2016 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 12.05.2025, передбачену пунктом 1 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII з урахуванням індексації грошового забезпечення та раніше виплачених сум.

Відповідно до копії довідки-розрахунку від 27.11.2025 №1262/312/40/4425/пс індексації грошового забезпечення колишнього військовослужбовця військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 до 28.02.2018 включно iз зарахуванням базового місяця - січень 2008 року, згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 по справі №420/18738/25, позивачу нараховано 83625,23 грн.

Відповідно до копії довідки-розрахунку від 27.11.2025 №1262/312/40/4424/пс суми індексації-різниці грошового забезпечення колишнього військовослужбовця військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 по l2.05.2025 року, згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 по справі №420/18738/25, позивачу нараховано 62223,40 грн.

Відповідно до копії довідки-перерахунку від 27.11.2025 №1262/312/40/4426/пс грошової допомоги на оздоровлення колишньому військовослужбовцю військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 до 31.12.2016 та з 01.01.2024 до 12.05.2025 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 по справі №420/18738/25, позивачу обрахована різниця грошової допомоги на оздоровлення між фактично нарахованою та виплаченою допомогою та допомогою, обрахованою з урахуванням індексації грошового забезпечення проведеної на виконання рішення у справі №420/18738/25, сума якої становить 32437,79 грн

Після складання зазначених довідок, військовою частиною НОМЕР_1 був надісланий лист за вих №1262/312/40/4427/пс на адресу командиру Військової частини НОМЕР_2 із проханням надати лист-погодження для виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 у справі №420/18738/25, яке залишене без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2025. До вказаного листа були додані судові рішення суду першої та апеляційної інстанції в цій справі, довідки розрахунки від 27.11.2025 та рапорт тво юрисконсульта військової частини НОМЕР_1 від 11.11.2025 за вих №43/2210 про необхідність виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Також, відповідно до матеріалів справи, позивач 16.04.2026 подала до військової частини НОМЕР_1 заяву в якій просила виконати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 у справі №420/18738/25 та від 05.12.2025 у справі №420/18745/25, шляхом проведення нарахування присуджених рішенням сум та перерахувати належні їй кошти на банківський рахунок в АТ «КБ «ПриватБанк», IBAN НОМЕР_5 , а також надати довідки про суми, нараховані на виконання рішень Одеського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 у справі №420/18738/25 та від 05.12.2025 у справі №420/18745/25 та інформацію про дату виплати зазначених сум.

Вказана заява надійшла до Військової частини НОМЕР_1 28.04.2026 та 29.04.2026 позивачу була надана відповідь листом за вих.№1262/312/40/1478/пс.

Так, позивач була повідомлена про те, що військова частина НОМЕР_6 не є розпорядником коштів першого рівня, тому не має повноважень самостійно визначати напрямки використання бюджетних ресурсів. Порядком та кошторисом військової частини НОМЕР_1 не передбачений механізм виплати індексації та здійснення виплати грошового забезпечення за минулі роки, перебуваючи в прямій залежності від фінансових ресурсів відповідних бюджетів не може виходити за їх межі.

Повідомлено, що військова частина НОМЕР_7 відповідно до алгоритму дій щодо виділення необхідного фінансового ресурсу на виконання рішень судів направила клопотання до розпорядника 2 рівня для реалізації судових рішень. На даний час на рахунки Військової частини НОМЕР_7 не надходили кошти для реалізації рішень судів ухвалених на користь позивача. Також, у листі зазначено, що військова частина НОМЕР_7 не відмовляться виконувати рішення судів але на даний час не мас такої можливості в зв`язку з відсутністю фінансування. До відповіді від 29.04.2026 позивачу були надані завірені копії довідок-розрахунків від 27.11.2025.

Відмовляючи у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач провів нарахування та перерахунки на виконання судового рішення, визначився із сумою заборгованості, сформував заявку-розрахунок на виплату грошового забезпечення по рішенню суду військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 , тобто, як розпорядник коштів нижчого рівня, добровільно вчинив ряд послідовних дій, спрямованих на виконання судового рішення.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 381-1 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382 – 382-3 і 383 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, встановлення судового контролює правом, а не обов`язком суду.

За приписами частин 1 та 2 ст. 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зазначені процесуальні дії в контексті вказаних норм, є диспозитивним правом суду, яке суд може використовувати залежно від наявності об`єктивних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами.

Апеляційний суд зазначає, що відповідач не заперечує свого обов`язку виплатити позивачу суми нараховані в ході виконання рішення суду першої інстанції в цій справі, а позивач не заперечує розмір нарахованої індексації та перерахованого розміру грошової допомоги на оздоровлення.

Фактично у справі ставиться питання щодо тривалого невиконання судового рішення саме в частині проведення виплат нарахованих сум.

При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, відмовляється виконувати рішення або створює перешкоди у його виконанні.

Навпаки, матеріалами справи підтверджено вчинення відповідачем, який фінансується за рахунок Державного бюджету України, та який є розпорядником коштів нижчого рівня, усіх залежних від нього послідовних дій, спрямованих на виконання рішення суду першої інстанції в цій справі.

При цьому такі дії чітко передбачені рішенням Директора Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України №423/132 від 29 червня 2022 року.

Матеріалами справи підтверджено, що після набрання 05.11.2025 законної сили рішенням суду першої інстанції, відповідач 27.11.2025 провів нарахування та перерахунки та звернувся до вищого штабу ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), який організовує фінансування кожного окремо взятого рішення суду.

Проте, дозвіл на замовлення фінансування рішення суду, відповідач отримав від вищого штабу 25.05.2026, та час надання такого дозволу не залежить від відповідача.

Отже, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що відповідач, який є лише розпорядниками коштів нижчого рівня, у межах повноважень та можливостей добровільно вчиняє послідовні дії, спрямовані на виконання судового рішення.

Оскільки у справі відсутні ознаки неналежного виконання суб`єктом владних повноважень ухваленого щодо нього рішення, апеляційний суд вважає недоцільним зобов`язувати відповідача подати звіт про виконання судового рішення, адже такий спосіб судового контролю у цьому випадку не буде мати жодного впливу на строки виплати перерахованої заборгованості, фінансування виплати якої здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та тільки після надходження коштів від головного розпорядника .

Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 257, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 КАС України апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2026 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач К.В. Кравченко

Судді Н.В. Вербицька О.В. Джабурія