Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №420/11293/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/11293/26

Перша інстанція суддя Вовченко О.А.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Яковлєва О.В.,

суддів Дегтярьової С.В., Крусяна А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 травня 2026 року, у справі за адміністративним позовом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 08 квітня 2026 року, що винесена у ВП № 80712521.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 травня 2026 року відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, помилково не враховано положень п. 3 ч. 5 ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження», які передбачають, що виконавчий збір не стягується у випадках коли виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Тому, апелянт вважає, що він не має обов`язку сплачувати виконавчий у збір у межах процедури примусового виконання рішення суду, ухваленого в адміністративній справі № 420/10723/21.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року, у справі № 420/10723/21 (у межах процедури перегляду справи за нововиявленими обставинами), яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2026 року, зобов`язано ТУ ДСА України в Одеській області надати до фіскальних органів звіти про нарахований та сплачений ЄСВ з вересня 2017 року відносно ОСОБА_1 .

При цьому, 01 квітня 2026 року Одеським окружним адміністративним судом на вказане рішення видано виконавчий лист.

В свою чергу, 08 квітня 2026 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Семиразумом Євгенієм Володимировичем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 80712521 з примусового виконання виконавчого листа № 420/10723/21, виданого 01 квітня 2026 року про зобов`язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області надати до фіскальних органів Звіти про нарахований та сплачений ЄСВ з вересня 2017 року відносно ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 3 даної постанови виконавцем постановлено стягнути з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця, розміром 34 588,00 грн.

Крім того, 08 квітня 2026 року у ВП № 80712521 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Семиразумом Євгенієм Володимировичем прийнято постанову про стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області виконавчого збору, розміром 34 588,00 грн.

Позивач, не погоджуючись з постановою від 08 квітня 2026 року про стягнення виконавчого збору, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

За наслідком з`ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про залишення без задоволення позову, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Так, згідно ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 1 ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Згідно ч. 3 ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження», за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Згідно абз. 1 ч. 4 ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження», державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

При цьому, згідно п. 3 ч. 5 ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавчий збір не стягується якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Між тим, Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», та особливості їх виконання.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Примусова реалізація майна юридичних осіб - відчуження об`єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, з використанням яких юридичні особи провадять виробничу діяльність, а також акцій (часток, паїв), що належать державі та передані до їх статутного фонду.

Колегією суддів встановлено, що предметом позову Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області є постанова Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про стягнення виконавчого збору від 08 квітня 2026 року, що винесена у ВП № 80712521.

В даному випадку, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року, у справі № 420/10723/21 (у межах процедури перегляду справи за нововиявленими обставинами), яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2026 року, зобов`язано ТУ ДСА України в Одеській області надати до фіскальних органів звіти про нарахований та сплачений ЄСВ з вересня 2017 року відносно ОСОБА_1 .

На виконання зазначеного рішення Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист від 01 квітня 2026 року № 420/10723/21.

Постановою Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 08 квітня 2026 року відкрито виконавче провадження № 80712521.

Одночасно, оскаржувано постановою Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 08 квітня 2026 року у виконавчому провадженні № 80712521 стягнуто з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області виконавчий збір, розміром 34588,00 грн.

Між тим, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області не погоджується з покладеним на нього обов`язком зі сплати виконавчого збору, посилаючись на положення п. 3 ч. 5 ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження», які передбачають, що виконавчий збір не стягується якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

В свою чергу, як вірно враховано судом першої інстанції, виконання зобов`язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області надати до фіскальних органів звіти про нарахований та сплачений ЄСВ з вересня 2017 року відносно ОСОБА_1 не передбачає додаткового використання коштів за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що положення п. 3 ч. 5 ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження» не звільняють Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області від обов`язку щодо сплати виконавчого збору безпосередньо у ВП № 80712521.

З іншого боку, доводи апелянта про те, що виконання виконавчого документу у ВП 80712521 передбачає здійснення попередньої виплати ОСОБА_1 коштів за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, в порядку, встановленому ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», не приймається колегією суддів, оскільки вказана обставина не змінює немайнового характеру зобов`язання, що виконується у межах ВП № 80712521.

Враховуючи вищевказане, судом першої інстанції при ухваленні свого рішення про відмову у задоволенні позову неправильного застосування норм матеріального та порушень норм процесуального права не допущено, а як наслідок рішення суду скасуванню не підлягає.

Тому, керуючись ст.ст. 287, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 травня 2026 року - без змін.

Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач О.В. Яковлєв

Судді С.В. Дегтярьова А.В. Крусян