Постанова від 14 червня 2026 р. у справі №160/4060/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 червня 2026 року м. Дніпросправа № 160/4060/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Дурасової Ю.В., Божко Л.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Криворізького національного університету на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.04.2026 ( суддя Юрков Е.О.) в адміністративній справі №160/4060/26 за позовом Криворізького національного університету до Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Від Криворізького національного університету до суду надійшов позов з вимогами (уточненими від 03 березня 2026 року) скасувати постанову Державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Ірини Піхай про розмір мінімальних витрат ВП № 80266269 від 18.02.2026 року.

Вимоги обґрунтовані тим, що спірна постанова про розмір мінімальних витрат від 18.02.2026 року, винесена в межах виконавчого провадження № 80266269 є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки 27.11.2025 року рішенням Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області по справі № 210/5348/25 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Криворізького національного університету про стягнення заробітної плати, стягнено з відповідача грошові кошти у загальному розмірі 29 548,77 грн., які включають невиплачену заробітну плату за періоди з 01.09.2015 по 30.06.2021, відпускні, які не були виплачені внаслідок неповного нарахування заробітної плати за вказані періоди; 10000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу; 1211, 20 грн. судового збору.

На виконання рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 27.11.2025 року у справі № 210/5348/25 роботодавцем позивача, у порядку та спосіб, встановлений бюджетним законодавством виплачено ОСОБА_1 грошові кошти у загальному розмірі 29 548,77 грн.

Вказана постанова у виконавчому провадженні № 80266269 від 18.02.2026 року винесена з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку із порушенням встановленої законом процедури виконання рішень суду щодо стягнення коштів за рахунок бюджетних асигнувань.

Вважає, що оскаржувані виконавчі документи не підлягають виконанню органами державної виконавчої служби на підставі п. 9 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Вказує, що державний виконавець, отримавши виконавчий документ, була зобов`язана діяти відповідно до вимог п. 4 ст. 4, 6 Закону України «Про виконавче провадження» і повернути його стягувачу, оскільки виконавчий лист № 210/5348/25 від 27.11.2025 року не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, а виконується виключно органами Казначейства.

Натомість, державний виконавець допустила протиправну бездіяльність та винесла постанови у виконавчому провадженні № 80266269 від 18.02.2026 року.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у рішенні від 20 квітня 2026 року виклав висновки на підставі яких відмовлено у задоволені вимог.

Досліджуючи правомірність вказаної постанови, суд першої інстанції виходить з того, що у відповідності до статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Із рішенням суду першої інстанції не погодився позивач, ним була подана апеляційна скарга. В скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована доводами адміністративного позову.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Апеляційним переглядом справи встановлено, рішенням Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 27.11.2025 року у справі № 210/5348/25 стягнуто з Криворізького національного університету (код ЄДРПОУ: 37664469) на користь ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , грошові кошти у загальному розмірі 29548,77 грн (двадцять дев`ять тисяч п`ятсот сорок вісім гривень 77 копійок), що включають: 25515,81 грн невиплачену заробітну плату за періоди з 01.09.2015 по 30.06.2021 року; 4032,96 грн відпускні, які не були виплачені внаслідок неповного нарахування заробітної плати за вказані періоди; стягнуто з Криворізького національного університету (код ЄДРПОУ: 37664469) на користь ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 (десять тисяч) гривень; стягнуто з Криворізького національного університету (код ЄДРПОУ: 37664469) на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Постановою Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 18.02.2026 року відкрито виконавче провадження № 80266269 з примусового виконання виконавчого листа № 210/5348/25, виданого 27.11.2025 року про стягнення з Криворізького національного університету на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

В рамках виконавчого провадження № 80266269 18.02.2026 року Саксаганським відділом державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, якою визначено для боржника - Криворізький національний університет розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 368,00 грн.

Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.

Ключовим юридичним аргументом в даній справі є те, що оскаржувані виконавчі документи не підлягають виконанню органами державної виконавчої служби на підставі п. 9 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки виконавчий лист № 210/5348/25 від 27.11.2025 року не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, а виконується виключно органами Казначейства відповідно до вимог п. 4 ст. 4, 6 Закону України «Про виконавче провадження», а тому державний виконавець, отримавши виконавчий документ, був зобов`язаний повернути його стягувачу.

Відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», виконання рішень суду про стягнення коштів з державних університетів (які є державними установами) здійснюється виключно органами Державної казначейської служби України, а не державною виконавчою службою. Оскільки державний виконавець взагалі не мав права відкривати виконавче провадження, всі його наступні дії та винесені постанови (включаючи постанову про мінімальні витрати виконавчого провадження) є незаконними.

Той факт, що на момент оскарження постанови про витрати саму постанову про відкриття виконавчого провадження не було скасовано, не є перешкодою для скасування постанови про витрати.

Суд зобов`язаний оцінювати законність кожного рішення виконавця ізольовано, виходячи із вимог закону, що діяли на момент його винесення.

Той факт, що постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 80266269 на момент розгляду судом першої інстанції не скасована, не робить законними наступні дії та рішення виконавця. Оскільки виконавчий лист № 210/5348/25 в силу п. 9 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» взагалі не підлягав виконанню органами ДВС, у державного виконавця були відсутні законні повноваження (правові підстави) для нарахування та стягнення будь-яких витрат виконавчого провадження.

Відсутність судового рішення про відміну постанови про відкриття ВП не легітимізує протиправну постанову про стягнення мінімальних витрат від 18.02.2026 року.

Верховний Суд України, неодноразово формував позицію щодо похідних рішень у виконавчому провадженні:

-принцип законності: якщо першочергову дію (прийняття документа до виконання) скоєно з порушенням імперативної норми закону, всі наступні процесуальні дії (стягнення зборів, витрат, штрафів) є апріорі протиправними, незалежно від того, чи оскаржено саме відкриття ВП,

-самостійність об`єкта оскарження: постанова про стягнення видатків є самостійним рішенням виконавчого характеру, яке безпосередньо порушує права сторони (накладає фінансове зобов`язання), а отже, може бути оскаржено окремо.

Таким чином, правовідносини щодо стягнення витрат виконавчого провадження є похідними від правовідносин щодо примусового виконання рішення.

Оскільки, державний виконавець Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі не мала права приймати до виконання документ, який має виконувати Казначейство, відкриття провадження відбулося всупереч закону.

Отже, у виконавця не виникло й самого права на компенсацію видатків за рахунок боржника/стяжника в рамках цього незаконного провадження.

Факт нескасування постанови про відкриття ВП не позбавляє позивача права на судовий захист від подальших протиправних фінансових донарахувань з боку ДВС.

Суд не має права відмовити у скасуванні постанови про витрати лише на тій підставі, що «провадження все ще відкрито».

Навпаки, встановивши, що боржником є ??університет (сфера Казначейства), адмінсуд зобов`язаний визнати дії виконавця щодо розрахунку видатків незаконними.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що внаслідок неповного з`ясування обставин та порушення норм матеріального права, суд першої інстанції при ухваленні судового рішення про відмову у задоволенні позову дійшов помилкових висновків, а отже апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з прийняттям нового судового рішення про задоволення позову.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Криворізького національного університету задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.04.2026 в адміністративній справі №160/4060/26 скасувати та прийняти у справі нове судове рішення.

Позов задовольнити.

Скасувати постанову Державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Ірини Піхай про розмір мінімальних витрат ВП № 80266269 від 18.02.2026 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 15 червня 2026 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 15 червня 2026 року.

Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко

суддя Ю. В. Дурасова

суддя Л.А. Божко