Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №160/19896/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 червня 2026 року м. Дніпросправа № 160/19896/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2025 року (суддя Царікова О.В., м. Дніпро, повний текст рішення виготовлено 21.11.2025 року) у адміністративній справі №160/19896/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання зарахувати до страхового стажу період роботи відповідно до записів в трудовій книжці та здійснення призначення та виплату пенсії за віком, суд –

в с т а н о в и в:

У липні 2025 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі по тексту – відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі по тексту – відповідач 2), в якому просила визнати протиправними та скасувати рішення відповідача 2 від 05.03.2025 року №213050034429 про відмову їй у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 25.02.2025 року; зобов`язати відповідача 1 зарахувати до страхового стажу період роботи з 21.03.1994 року по 15.04.1997 року відповідно до записів в трудовій книжці НОМЕР_1 та здійснити призначення та виплату її пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 25.02.2025 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2025 року позовні вимоги задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 05.03.2025 року № 213050034429 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 21.03.1994 року по 15.04.1997 року; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.02.2025 року про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.

З рішенням суду першої інстанції не погодилося Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтувало тим, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, яку за принципом екстериторіальності 29.05.2025 року розглянуло Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області та рішенням №213050034429 відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком. Апелянт зазначив, що вік ОСОБА_1 61 рік 11 місяців 23 дні; страховий стаж – 27 років 02 місяці 11 днів (необхідний 3о років); до страхового стажу не зараховано період роботи з 21.03.1994 року по 15.04.1997 року згідно довідки №09-14/Х-525 від 17.7.2023 року, оскільки існує невідповідність імені та скорочення РІБ. Для уточнення долучено копії первинних документів: наказ №41-к від 30.08.1994 року, у якому ім`я не відповідає паспортним даним, №6-к від 17.01.1997 року та №30-к від 14.04.1997 року, у яких вказано скорочено ПІБ; період роботи з 1994 року по 1997 року довідка про заробітну плату потребує підтвердження актом зустрічної перевірки.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що 25.02.2025 року ОСОБА_1 звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 05.03.2025 за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області розглянуло заяву ОСОБА_1 від 25.02.2025 року та рішенням №213050034429 відмовило в призначенні пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу. Пенсійний вік, визначений ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», становить 60 років. Вік ОСОБА_2 61 рік. Необхідний страховий стаж відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» становить 30 років. Страховий стаж ОСОБА_1 становить 27 років 02 місяці 11 днів. За даними документами до страхового стажу не зараховані періоди роботи згідно довідки №09-14/Х-525 від 17.07.2023 року, оскільки наявна невідповідність ім`я та скорочення ПІБ. Суд врахував, що згідно трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 03.08.1981 року ОСОБА_1 : 21.03.1994 року прийнята вихователем в яслі-садок №60 Суворовського відділу освіти на підставі наказу №11-к від 21.03.1995 року (запис №4); 29.01.1997 року звільнена за власним бажанням ст. 38 КЗпП України на підставі наказу №15 від 29.01.1997року (запис №6). Згідно архівної довідки від 17.07.2023 №09-14/Х-525, виданої архівом управління освіти Херсонської міської ради Херсонської області ОСОБА_1 наказом №11-к від 21.03.1994 року призначена на посаду вихователя ясла-садка №60 Суворовського відділу освіти з 21.03.1994 року; наказом №6-к переведена на 0,5 ставки музкерівника, знявши з неї 0,75 ставки вихователя з 20.01.1997 року; наказом №30-к від 15.04.1997 року ОСОБА_1 звільнена з посади музкерівника з 15.04.1997 року за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України. Згідно архівної довідки від 02.05.2025 року №7015-05/2-025, виданої архівом управління освіти Херсонської міської ради Херсонської області ОСОБА_1 з 21.03.1994 року по 15.04.1997 року значиться як вихователь, музкерівник в особових рахунках працівників ясла-садка №60 із зазначенням її заробітної плати за вказаний період; наказ №6-к від 17.01.1997 року, виданий ясла-садок №60 Суворовського відділу освіти, згідно якого ОСОБА_1 переведена на 0,5 ставки музкерівника, знявши з неї 0,75 ставки вихователя з 20.01.1997 року; наказ №30-к від 15.04.1997 року, виданий ясла-садок №60 Суворовського відділу освіти, згідно якого ОСОБА_1 звільнена з посади музкерівника з 15.04.1997 за власним бажанням згідно ст.38 КЗпП України. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції керувався частинами 1, 2 ст.24, ч.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; пунктами 1, 3, 18 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 та прийшов до висновку про те, що наявність же відповідних записів у трудовій книжці про стаж роботи є підтвердженням страхового стажу. Суд зазначив, що архівні довідки містять всі необхідні записи про спірний період роботи ОСОБА_1 , які засвідчені печаткою та дають можливість встановити дату прийняття та звільнення з роботи, місце роботи та накази на підставі яких позивач була прийнята на таку роботу за спірний період; недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.

Матеріалами справи встановлено, що 25.02.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Встановлено, що за принципом екстериторіальності 05.03.2025 року Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області розглянуло заяву ОСОБА_1 та рішенням №213050034429 відмовило в призначенні пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу (30 років). Як вбачається з рішення пенсійного органу, вік ОСОБА_1 становить 61 рік; страховий стаж – 27 років, 02 місяці, 11 днів; до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно довідки №09-14/Х-525 від 17.07.202 року, оскільки наявна невідповідність ім`я та скорочення ПІБ.

Згідно трудової книжки серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 21.03.1994 року прийнята вихователем в я/с 60 Суворівського відділу освіти (наказ від 11-к від 21.03.1994 року по я/с 60; 29.01.1997 року звільнена за власним бажанням ст.38 КЗпП України (наказ від 29.01.1997 року №75 по я/с).

Згідно архівної довідки від 17.07.2023 року №09-14/Х-525, виданій архівом управління освіти Херсонської міської ради Херсонської області, ОСОБА_1 наказом №11-к від 21.03.1994 року призначена на посаду вихователя ясла-садка №60 Суворовського відділу освіти з 21.03.1994 року; наказом №6-к переведена на 0,5 ставки музкерівника, знявши з неї 0,75 ставки вихователя з 20.01.1997 року; наказом №30-к від 15.04.1997 року ОСОБА_1 звільнена з посади музкерівника з 15.04.1997 року за власним бажанням згідно ст.38 КЗпП України; згідно архівної довідки від 02.05.2025 року №7015-05/2-025, виданої архівом управління освіти Херсонської міської ради Херсонської області, ОСОБА_1 з 21.03.1994 року по 15.04.1997 року значиться як вихователь, музкерівник в особових рахунках працівників ясла-садка №60 із зазначенням її заробітної плати за вказаний період; згідно наказу №6-к від 17.01.1997 року, виданого яслами-садком №60 Суворовського відділу освіти, ОСОБА_1 переведена на 0,5 ставки музкерівника, знявши з неї 0,75 ставки вихователя з 20.01.1997 року; згідно наказу №30-к від 15.04.1997 року, виданого яслами-садком №60 Суворовського відділу освіти, ОСОБА_1 звільнена з посади музкерівника з 15.04.1997 року за власним бажанням згідно ст.38 КЗпП України.

Відповідно до частин 1, 2, 4 ст.24, ч.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 року, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що наявність відповідних записів у трудовій книжці про стаж роботи є підтвердженням страхового стажу; архівні довідки містять всі необхідні записи про спірний період роботи ОСОБА_1 , які засвідчені печаткою та дають можливість встановити дату прийняття та звільнення з роботи, місце роботи та накази на підставі яких позивач була прийнята на таку роботу за спірний період; недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322 КАС України, суд –

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області – залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2025 року у адміністративній справі №160/19896/25 – залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку статей 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя О.М. Лукманова

суддя Л.А. Божко

суддя Ю. В. Дурасова