Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №646/12083/16-а — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 р. Справа № 646/12083/16-а

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на ухвалу Основ`янського районного суду міста Харкова від 15.04.2026, головуючий суддя І інстанції: Шиховцова А.О., м. Харків, по справі № 646/12083/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання неправомірними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18.11.2016 року (справа № 646/12083/16-а, провадження № 2-а/646/215/2016) адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у призначенні пенсії за вислугою років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» протиправними.

Визнано рішення Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова від 14.11.2016 року щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у призначенні пенсії за вислугою років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» незаконним.

Скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова від 14.11.2016 року щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у призначенні пенсії за вислугою років.

Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , пенсію за вислугою років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», з 14.11.2016 року, виходячи з розрахунку 90% від місячного (чинного) заробітку, обчисленого за останні 24 календарні місяці роботи відповідно до довідки Генеральної прокуратури України про заробітну плату від 01.11.2016 року № 18-1548зп без обмежень її максимального розміру, встановленого діючим законодавством.

Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України у Червонозаводському районі міста Харкова (ідентифікаційний код 22682342, місцезнаходження: м.Харків, вул.Гольдбергівська, 15) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 551 грн. 20 коп.

23.02.2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення та заміну сторони виконавчого провадження, в якій просив:

-замінити боржника - управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі міста Харкова (адреса місцезнаходження: Харківська область, м. Харків, вул. Гольдбергівська, 15; код ЄДРПОУ: 22682342) у виконавчому провадженні на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (адреса місцезнаходження: пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 поверх, Харків, Харківська область, 61022; код ЄДРПОУ: 14099344);

-змінити спосіб та порядок виконання рішення суду у адміністративній справі 646/12083/16-а з: «зобов`язати відповідача при виконанні судового рішення провести перерахунок призначеної пенсії позивачу» на: «стягнути з відповідача на користь позивача невиплачену заборгованість по пенсії за встановлений період»;

-стягнути з Держави Україна в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) невиплачену заборгованість з пенсії за період з 01.01.2022 по 01.01.2026 у розмірі 1 279 104,18 грн. (один мільйон двісті сімдесят дев`ять тисяч сто чотири гривні 18 копійок).

Ухвалою Основ`янського районного суду м. Харкова від 15.04.2026 року, заяву ОСОБА_1 – задоволено та змінено спосіб виконання Постанови Червонозаводського районного суду міста Харкова від 18.11.2016 у справі № 646/12083/16-а та з «зобов`язати відповідача при виконанні судового рішення провести перерахунок призначеної пенсії позивачу» на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області донарахованої та невиплаченої пенсії у розмірі 1 279 104.18 грн.

Відповідач, не погодившись з вищевказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Основ`янського районного суду м. Харкова від 15.04.2026 року в частині задоволення заяви та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заяви про зміну порядку й способу виконання судового рішення.

В обґрунтування вимог скарги, відповідач зазначає, що ОСОБА_1 перебуває на обліку та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру». На виконання ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова від 04.04.2024 по справі № 646/12083/16-а, згідно з розпорядженням відділу перерахунків пенсій від 03.09.2024 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 01.01.2022 року. Сума нарахованих коштів пенсії за період з 01.01.2022 по 30.09.2024 становить 712 277,28 грн. та буде виплачена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень». На виконання рішення суду, відповідно до Постанови № 821 ОСОБА_1 нараховано до виплати в жовтні 2025 — 187,35 грн., в листопаді 2025 — 187,35 грн., у лютому 2026 — 103 гривні. Відповідач зауважує, що судом першої інстанції невірно визначена сума залишку невиплачених коштів на виконання рішення справі № 646/12083/16-а.

Крім того, відповідач зазначає, що головним управлінням відповідно до вимог законодавства та в межах покладених на обов`язків та повноважень вжиті всі можливі заходи на виконання рішення суду. Рішення в частині виплати нарахованої доплати за попередній період залишається на даний час невиконаним у зв`язку з обов`язком пенсійного органу при виконанні таких рішень дотримуватися вимог Порядку № 821.

Також відповідачем зазначено, що змінивши спосіб виконання рішення із зобов`язання здійснити перерахунок та виплату у повному обсязі пенсії на стягнення конкретної суми цієї пенсії, суд першої інстанції змінив рішення по суті з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просив, в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

У відповідності до пункту 1 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Враховуючи те, що від учасників справи не надійшло клопотання про розгляд справи за їх участю, правовідносини та предмет доказування у справі, не вимагають витребування нових доказів та проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, то за таких обставин колегія суддів вважає за необхідне розглянути справу в порядку письмового провадження.

За приписами статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (частина перша). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина друга).

Колегія суддів, вивчивши обставини справи, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції, задовольняючи заяву позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення, дійшов висновку про наявність підстав для зміни способу і порядку виконання судового рішення у даній справі з «зобов`язати відповідача при виконанні судового рішення провести перерахунок призначеної пенсії позивачу» на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області донарахованої та невиплаченої пенсії у розмірі 1 279 104, 18 грн.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частиною другою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно ч. 3 ст. 14 КАС України, невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.

Обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Колегія суддів зауважує, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013, у рішенні від 26.06.2013 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Також, Конституційний Суд України у рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Отже, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених нормами КАС України.

Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

Згідно із ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Статтею 7 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" визначено, що виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.

19.12.2024 набув чинності Закон України від 21.11.2024 №4094-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень", пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого передбачено, що справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.

Так, частиною першою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Отже, з 19.12.2024 ст. 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Колегія суддів зауважує, що у цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни "зобов`язання здійснити перерахунок та провести виплати за перерахованою пенсією" на "стягнення коштів із державного органу боржника".

Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.

Так, з матеріалів справи встановлено, що постановою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 18.11.2016 у справі №646/12083/16-а, позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у призначенні пенсії за вислугою років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» протиправними.

Визнано рішення Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова від 14.11.2016 року щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у призначенні пенсії за вислугою років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» незаконним.

Скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова від 14.11.2016 року щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у призначенні пенсії за вислугою років.

Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , пенсію за вислугою років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», з 14.11.2016 року, виходячи з розрахунку 90% від місячного (чинного) заробітку, обчисленого за останні 24 календарні місяці роботи відповідно до довідки Генеральної прокуратури України про заробітну плату від 01.11.2016 року № 18-1548зп без обмежень її максимального розміру, встановленого діючим законодавством.

Тобто, резолютивна частина постанови Червонозаводського районного суду міста Харкова від 18.11.2016 має зобов`язальний характер щодо призначення пенсії ОСОБА_1 .

В свою чергу, зобов`язання відповідача вчинити певні дії, а саме щодо перерахунку та виплати пенсії або різниці в пенсії, судом при ухваленні рішення від 18.11.2016 у даній справі, вирішено не було.

З матеріалів справи встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області проведено перерахунок пенсії позивача та нарахована сума різниці за період з 01.01.2022 року до 30.09.2024 року в розмірі 712 277, 28 грн., що підтверджується листом пенсійного органу від 04.04.2025 року №9519-8624/К-03/8-2000/25.

Як зазначено відповідачем перерахунок пенсії позивача проведено згідно ухвали Червонозаводського районного суду міста Харкова від 04.04.2024.

В своїй заяві позивач просить змінити спосіб виконання судового рішення від 18.11.2016 по даній справі з «зобов`язання відповідача при виконання судового рішення провести перерахунок призначеної пенсії позивачу» на «стягнення з відповідача на користь позивача невиплачену заборгованість по пенсії за встановлений період».

В свою чергу, доводи позивача, з якими погодився суд першої інстанції, ґрунтуються на тому, що ухвалою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 04.04.2024, постанову Червонозаводського районного суду міста Харкова від 18.11.2016 року по адміністративній справі №646/12083/16-а роз`яснено таким чином, що при її виконанні Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області слід провести перерахунок призначеної пенсії за вислугу років згідно зі ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ в редакції Закону №2663-III від 12.07.2001року, починаючи з 01.01.2022 року, з розрахунку 90% від розміру заробітної плати, згідно довідки Офісу Генерального прокурора від 20.06.2023 №21-127зп, без обмеження граничного (максимального) розміру виплати перерахованої пенсії та без обмеження перерахунку та виплати перерахованої пенсії за вислугу років, передбачених працюючим особам-пенсіонерам за - Законом України "Про прокуратуру".

Тобто, підставу для зміни порядку і способу виконання судового рішення позивач пов`язує з наявністю ухвали Червонозаводського районного суду міста Харкова від 04.04.2024 про роз`яснення постанову Червонозаводського районного суду міста Харкова від 18.11.2016 року по адміністративній справі №646/12083/16-а.

Проте, колегія суддів вважає такі доводи помилковими, з огляду на наступне.

По-перше, змінюючи порядок і спосіб виконання судового рішення, судом першої інстанції невірно визначено суму невиплачених відповідачем коштів, наведені доводи також наведені пенсійним органом в своїй апеляційній скарзі.

Так, з наявного в матеріалах справи листа Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за вих. №9528-9843/К-03/8-2000/25 від 04.04.2025 повідомлено заявника, що розмір фактично виплаченої пенсії за період з 01.01.2022 по 01.10.2024 складав 60315,84 грн., з 01.10.2024 по 31.12.2024 - 81900,00 грн.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за вих. №9519-8624/К-03/8-2000/25 від 04.04.2025 повідомлено заявника, що на виконання ухвали суду від 04.04.2024 заявнику здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2022, що склало 81 900,00 грн. Сума нарахованих коштів за період з 01.01.2022 по 30.09.2024 склала 712 277,28 грн., що буде виплачена в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за вих. №6117-476/К-03/8-2000/26 від 30.01.2026 повідомлено заявника, що на виконання ухвали суду від 04.04.2024 заявнику здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2022. Сума нарахованих коштів за період з 01.01.2022 по 30.09.2024 склала 712277,28 грн.

Також у наведеному листі зазначено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2025 у справі за №520/14636/25, зобов`язано Державу Україну в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , пенсії з 01.01.2025 без обмеження її максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» з урахуванням раніше проведених виплат.

Відповідач зазначає, що на виконання наведеного рішення ОСОБА_1 здійснено з 01.01.2025 року перерахунок пенсії у зазначеному порядку, розмір пенсії склав 81 900,00 грн., внаслідок чого нараховано доплату за період з 01.01.2025 року по 31.12.2025 року у сумі 567 201, 60 грн.

Також у наведеному листі відповідач зазначає, що розмір нарахованої та фактично виплаченої пенсії за період з 01.01.2022 по 31.12.2025 складає 1 279 104, 18 грн.

Окрім того, відповідно до наданого у наведеному листі за вих. №6117-476/К-03/8-2000/26 від 30.01.2026 зазначено про виплату коштів у сумі 187, 35 грн. в жовтні 2025 року та в листопаді 2025 року, відповідно до постанови КМУ від 14.07.2025 року № 821 (а.с. 12 та зв. ст. наведеного аркушу).

З долучених до заперечень Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області додатків підтверджується нарахування та виплата в жовтні 2025 року — 187,35 грн., в листопаді 2025 року — 187,35 грн., у лютому 2026 року — 103 гривні.

Отже, з урахуванням наявних в матеріалах доказів, розмір недоплаченої пенсії 1 279 104, 18 грн, який просив позивач стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, складається з нарахованих пенсійним органом доплат пенсії у справі № 646/12083/16-а за період з 01.01.2022 по 30.09.2024, що склала 712 277,28 грн. та у справі № 520/14636/25 за період з 01.01.2025 по 31.12.2025, що склала 567 201, 60 грн., з врахуванням виплати коштів в порядку Постанови №821 жовтні 2025 року — 187,35 грн., в листопаді 2025 року — 187,35 грн. (712 277,28 грн. + 567 201, 60 грн. - 187,35 грн - 187,35 грн. = 1 279 104, 18 грн).

Тобто, стягнувши з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області донарахованої та невиплаченої пенсії у розмірі 1 279 104.18 грн., суд першої інстанції безпідставно врахував заборгованість по пенсії, що нарахована на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2025 у справі за №520/14636/25, за період з 01.01.2025 року по 31.12.2025 року у сумі 567 201, 60 грн., що безперечно свідчить про неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та наявності підстав для скасування судового рішення.

По-друге, щодо стягнення нарахованої суми різниці за період з 01.01.2022 року до 30.09.2024 року в розмірі 712 277, 28 грн., то слід зазначити наступне.

Так, відповідно до наявної інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що у даній справі ОСОБА_1 неодноразово звертався з заявою про роз`яснення судового рішення від 18.11.2016 року по адміністративній справі №646/12083/16-а.

Ухвалою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 06.03.2017 заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення по адміністративній справі задоволено.

Роз`яснено постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2016 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова про визнання незаконними дії та рішення суб`єкта владних повноважень і зобов`язання вчинити дії та прийняти відповідні рішення, зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова призначити ОСОБА_1 , пенсію за вислугою років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», (в редакції Закону №2663-ІІІ від 12.07.2001) з 14 листопада 2016 року, тобто з дати звернення, виходячи з розрахунку 90% від суми місячного (чинного) заробітку, обчисленого за останні 24 календарні місяці роботи відповідно до довідки Генеральної прокуратури України про заробітну плату від 01.11.2016 № 18-1548зп без обмежень її максимального розміру, встановленого діючим законодавством, та здійснювати відповідні виплати починаючи з 14 листопада 2016 року.

Ухвалою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 11.12.2018 заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення по адміністративній справі задоволено.

Роз`яснено постанову суду Червонозаводського районного суду міста Харкова від 18.11.2016 року по адміністративній справі №646/12083/16-а та зобов`язано Індустріальне об`єднане Управління Пенсійного фонду України м. Харкова здійснити виплати перерахованої пенсії з 01.11.2017, а в подальшому проводити перерахунки пенсії згідно ч. ч. 12, 13, 14, 17 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції Закону № 2663-Ш від 12.07.2001), без обмежень її максимального розміру, встановленого діючим законодавством.

Ухвалою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 04.04.2024 заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення по адміністративній справі задоволено.

Роз`яснено постанову Червонозаводського районного суду міста Харкова від 18.11.2016 року по адміністративній справі №646/12083/16-а таким чином, що при її виконанні Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області слід провести перерахунок призначеної пенсії ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за вислугу років згідно зі ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ в редакції Закону №2663-III від 12.07.2001року, починаючи з 01.01.2022 року, з розрахунку 90% від розміру заробітної плати, згідно довідки Офісу Генерального прокурора від 20.06.2023 №21-127зп, про розмір заробітної плати, без обмеження граничного (максимального) розміру виплати перерахованої пенсії та без обмеження перерахунку та виплати перерахованої пенсії за вислугу років, передбачених працюючим особам-пенсіонерам за - Законом України "Про прокуратуру".

Проте, колегія суддів зазначає, що ухвалу про роз`яснення судового рішення неможливо ототожнювати з судовим рішення до якого можливе застосування спеціальної норми про зміну порядку і способу виконання судового рішення в порядку ст. 378 КАС України, оскільки роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими.

Так, порядок та підстави роз`яснення судового рішення встановлені ст. 254 КАС України, відповідно до ч.1 якої за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом, що зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, без внесення будь-яких змін в існуюче рішення.

В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Таким чином, роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26 січня 2018 року у справі № 138/815/17, від 07 серпня 2018 року у справі № 826/16871/16 та від 11 грудня 2018 року у справі № 638/7215/16-а, від 22 липня 2020 року у справі № 400/3017/19.

Системний аналіз положень ст. 378 та ст. 254 КАС України дає підстави дял висновку, що при прийнятті ухвали про роз`яснення судового рішення, суд не може змінювати зміст самого рішення, а тому при розгляді питання про зміну порядку і способу виконання судового рішення, слід виходити з того чи виконане рішення суду, яким вирішено позовні вимоги.

Дослідивши зміст постанови Червонозаводського районного суду міста Харкова від 18.11.2016 у справі №646/12083/16-а, яким було задоволено позовні вимоги позивача, колегія суддів дійшла висновку, що зазначеним судовим рішенням зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , пенсію за вислугою років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», з 14.11.2016 року, виходячи з розрахунку 90% від місячного (чинного) заробітку, обчисленого за останні 24 календарні місяці роботи відповідно до довідки Генеральної прокуратури України про заробітну плату від 01.11.2016 року № 18-1548зп без обмежень її максимального розміру, встановленого діючим законодавством.

В свою чергу, зобов`язання відповідача вчинити певні дії, а саме щодо перерахунку та виплати пенсії починаючи з 01.01.2022 року, з розрахунку 90% від розміру заробітної плати, згідно довідки Офісу Генерального прокурора від 20.06.2023 №21-127зп, без обмеження граничного (максимального) розміру виплати перерахованої пенсії та без обмеження перерахунку та виплати перерахованої пенсії за вислугу років, судом при ухваленні рішення від 18.11.2016 у даній справі, вирішено не було.

З врахуванням того, що судом першої інстанції при прийнятті рішення не вирішувалось питання про покладення на відповідача обов`язку провести виплату пенсії, то й відсутні підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення на стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 заборгованості з виплати пенсії.

При цьому, здійснюючи зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд не може змінювати зміст резолютивної частини рішення або змінити обраний судом спосіб захисту порушеного права.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду в даній адміністративній справі, оскільки встановлення способу виконання рішення суду шляхом, який обраний заявником, фактично змінить рішення суду у зв`язку зі зміною обраного способу захисту прав позивача.

Крім того, постановою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 18.11.2016 у справі №646/12083/16-а, судом першої інстанції обов`язок щодо призначення пенсії позивачу було покладено саме на Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова, заміни сторони виконавчого провадження станом на день постановлення ухвали від 15.04.2026 року про зміну порядку і способу виконання судового рішення, якою стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 заборгованості з виплати пенсії, не відбулось.

Отже, висновки суду першої інстанцій про наявність підстав для заміни способу і порядку виконання постанови Червонозаводського районного суду міста Харкова від 18.11.2016 у справі № 646/12083/16-а шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 заборгованості з виплати пенсії у сумі 1279104,18 грн. є помилковими та свідчать про неправильне застосування судом норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги відповідача знайшли підтвердження у ході розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення заяви позивача в порядку ст. 378 КАС України, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - задовольнити.

Ухвалу Основ`янського районного суду міста Харкова від 15.04.2026 по справі № 646/12083/16-а - скасувати.

Прийняти постанову, якою у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання постанови Червонозаводського районного суду міста Харкова від 18.11.2016 у справі № 646/12083/16-а відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.М. Макаренко

Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова