Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №545/1823/26 — Полтавський районний суд Полтавської області

Суд: Полтавський районний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 22 червня 2026 р.

Справа: №545/1823/26

Суддя: Ткачук О. В.

Справа № 545/1823/26

Провадження № 2/545/1891/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2026 р. м. Полтава

Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

Головуючого судді Ткачук О.В.,

секретаря судового засідання Коверди М.К.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Полтава, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» (далі ТОВ «ФК «Солвентіс») звернувся до Полтавського районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 13.10.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» (далі ТОВ «Алекскредит» ) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 4059472. ТОВ «Алекскредит» направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) на номер мобільного телефону, вказаний позичальником при укладанні кредитного договору, одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідач підтверджує прийняття умов кредитного договору № 4059472 від 13.10.2020 року, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті товариства.

Відповідно до умов кредитного договору, у якості підтвердження підписання договору (вчинення електронного правочину), надання кредиту позичальнику надсилаються кошти та електронне повідомлення, в якому зазначається інформація про кредитодавця, основна сума кредиту, процентні ставки та міститься активне посилання на правила, якими регламентуються порядок надання паперових копій електронних документів (за необхідності) та інші аспекти виконання вимог ч. 11 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідач уклав кредитний договір № 4059472 від 13.10.2020 року із ТОВ «Алекскредит» та отримав кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 4400,00 грн., однак не виконував належним чином кредитні зобов`язання, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 28331,61 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 4155,36 грн., заборгованість за відсотками -24175,25 грн.

29.10.2025 року між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «Секвоя Капітал» укладено договір факторингу № 29/10-2025.

31.10.2025 року між ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» укладено договір факторингу № ДФ-31102025. Згідно договору № 29/10-2025 від 29.10.2025 року та договору № ДФ-31102025 від 31.10.2025 року відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 4059472 від 13.10.2020 року. Посилаючись на викладене, представник позивача просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 28331,61 грн., судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 27.04.2026 року по справі відкрито спрощене позовне провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив суд, розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився без повідомлення причин, незважаючи на те, що про дату, час і місце судового засідання повідомлявся за місцем реєстрації відзиву до суду не подав.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин, суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи в паперовій та електронній (змішаній) формі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 13.10.2020 року між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 4059472.

Вказаний кредитний договір був підписаний відповідачем 13.10.2020 за допомогою електронного підпису позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надіслано на номер мобільного телефону вказаного позичальником при укладенні кредитного договору.

Відповідно до умов Кредитного договору, у якості підтвердження підписання Договору (вчинення електронного правочину), надання кредиту позичальнику надсилаються кошти та електронне повідомлення, в якому зазначається інформація про кредитодавця, основна сума кредиту, процентні ставки та міститься активне посилання на Правила, якими регламентуються порядок надання паперових копій електронних документів (за необхідності) та інші аспекти виконання вимог ч.11 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію». Правила надання кредиту ТзОВ «Алекскредит» розміщені на сайті кредитодавця URL: https://alexcredit.ua за посиланням URL:https://alexcredit.ua/umovi.

Отже, у кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.

Первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував 15.10.2020 року відповідачу грошові кошти у 4400,00 грн. на банківську карту відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про рух грошових коштів від 09.06.2026 року.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором про надання кредиту № 4059472 від 13.10.2020 року, станом на 25.10.2025 року заборгованість відповідача становить 28331,61 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 4155,36 грн., заборгованість за відсотками 24176,25 грн.

29.10.2025 року між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «Секвоя Капітал» було укладено договір факторингу №29/10-2025, відповідно до якого до ТОВ «Секвоя Капітал» перейшло право вимоги, в тому числі, за кредитним договором № 4059472 від 13.10.2020.

31.10.2025 року між ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ «ФК «Солвентіс» укладено договір факторингу № ДФ 31102025. Згідно договору № 29/10-2025 від 29.10.2025 року та договору № ДФ-31102025 від 31.10.2025 року відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 4059472 від 13.10.2020 року.

Отже, ТОВ «ФК «Солвентіс» наділено правом вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 4059472 від 13.10.2020 року на суму 28331,61 грн.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.1ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку,встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно- телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином сторони узгодили розмір позик, грошову одиницю, в якій надано позики, строки та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення таких договорів, на таких умовах шляхом підписання договорів за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, слід стягнути з відповідача на користь ТзОВ «ФК «Солвентіс» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 гривень.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн., суд приходить до наступного.

Як встановлено, загальна сума витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс складає 6000,00 грн.

У частині 8 статті 141 ЦПК України зазначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, судом також застосовувалась практика Європейського суду з прав людини відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).

Встановлено, що до матеріалів справи долучено договір № 43657029/03 про надання правової допомоги від 02.01.2026 року, додаткова угода № 4059472 до Договору № 43657029/03 про надання правової допомоги від 02.01.2026 року, акт №4059472 про підтвердження факту надання правничої допомоги адвокатом від 27.03.2026 та склад, обсяг та види виконаних робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Міньковською А.В. з яких вбачається, що вартість послуг наданих адвокатом становить 6 000, 00 грн.

За вказаних вище обставин на підставі зібраних у справі доказів суд приходить до переконання, що стороною позивача в силу вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України доведено реальність витрат на правову допомогу, розмір яких суд вважає співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, надання послуг, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи, що об`єктивно вбачається з матеріалів справи та розцінюється судом, як достатніми підставами для розподілу судових витрат.

На думку суду, зазначені витрати є фактично понесеними, а їх розмір належно обґрунтований стороною позивача.

З врахуванням наведеного, слід стягнути з відповідача на користь ТОВ ФК «Солвентіс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.11,509,526,611,625,1048-1050,1054 ЦК України, ст.ст.12,13,81,141,258-259,263-265,282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» заборгованість за кредитним договором № 4059472 від 13.10.2020 року у розмірі 28331,61 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленим цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відомості про учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС», адреса: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, код ЄДРПОУ 43657029;

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Дата складення повного судового рішення 23.06.2026 року.

Суддя О. В. Ткачук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua