Рішення від 23 червня 2026 р. у справі №545/1604/26 — Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/1604/26

Провадження № 2-о/545/95/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2026 р. м. Полтава

Полтавський районний суд Полтавської області у складі

головуючого судді Зуб Т.О.,

за участю секретаря Пінчук З.І.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника- адвоката Голяніщева Д.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гудзь Любов Григорівна, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Святецька Ірина Вікторівна, про встановлення факту, що має юридичне значення (проживання спільного проживання зі спадкодавцем),-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського районного суду Полтавської області з вищевказаною заявою, в обґрунтування якої зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати- ОСОБА_3 . Після смерті останньої відкрилась спадщина на належне їй майно, а саме: земельна ділянка, кадастровий номер 5324081401:01:002:0217 площею 0,1704 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка кадастровій номер 532401400:00:030:0013 площею 2,4808 га, яка знаходиться за адресою Полтавська область, Полтавський район, Пальчиківська (Кіровська) сільська рада; 1/4 частина будинку за адресою АДРЕСА_1 ; квартира АДРЕСА_2 . ОСОБА_2 є рідним братом померлої та співвласником майна (житлового будинку), на частку у якому відкрилася спадщина.

Постановою Приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Святецькою І.В. від 06.02.2025 року ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії- видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері, у зв`язку з ненаданням документів на підтвердження постійного проживання разом з спадкодавцем.

У зв`язку з цим ОСОБА_1 змушений звернутися до суду з даною позовною заявою. Встановлення факту простійного проживання з матір`ю необхідне для прийняття та оформлення спадщини.

Враховуючи вищенаведене, просить встановити факт постійного його проживання разом з померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 матір`ю ОСОБА_3 на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_3 .

Ухвалою суду від 02.06.2026 відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 вимоги підтримав з викладених підстав та просив їх задовольнити.

Представник заявника- адвокат Голяніщев Д.Ю. також просив задовольнити заяву задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_2 надав заяву про розгляд справи у його відсутність. Проти задоволення заяви не заперечує.

Заінтересована особа- приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Святецька І.В.надіслала заяву про розгляд справи у її відсутність.

Вислухавши доводи сторони заявника, дослідивши матеріали справи, вивчивши всі надані докази, даючи їм оцінку у їх сукупності, суд, вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно до частини 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Частина 3 ст. 1268 ЦК України встановлює, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до пункту 23Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Пунктом ч. 2 ст. 315 ЦПК України передбачено, що в судовому порядку можуть бути встановлені інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 (а.с. 12). ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 27). За життя остання заповітів не складала та не посвідчувала, спадкові справи після смерті ОСОБА_3 не відкривалися (а.с. 9, 10-11). За життя ОСОБА_3 належало наступне майно: Земельна ділянка, кадастровий номер 5324081401:01:002:0217 площею 0,1704 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 32); земельна ділянка кадастровій номер 532401400:00:030:0013 площею 2,4808 га, яка знаходиться за адресою Полтавська область, Полтавський район, Пальчиківська (Кіровська) сільська рада (а.с. 28-29; 1/4 частина будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 33-38); квартира АДРЕСА_2 (а.с. 30, 31). ОСОБА_2 належить 1/4 частка житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Проте, постановою приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Святецькою І.В. від 06.02.2026 року № 37/02-31, було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки ОСОБА_1 не надав документи на підтвердження факту постійного проживання зі спадкодавицею на момент її смерті (а.с. 7-8).

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

При цьому, згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та інший вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» 30.05.2008 року № 7, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Верховний Суд у справі № 404/2163/16-ц від 04.07.2018 року виклав свою позицію, згідно якої: відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця не є доказом того, що він не проживав із спадкодавцем, вказавши, що відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця не є доказом того, що він не проживав із спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо передбачені частиною третьою статті 1268 ЦК України обставини підтверджуються іншими належними і допустимими доказами.

Згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена.

Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п.2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року).

Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Як випливає із п.3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

ОСОБА_1 сплачував комунальні послуги за адресою за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 42, 46), здійснив поховання ОСОБА_3 (а.с. 47-50).

Допитана в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_4 пояснила, що є сусідкою заявника. ОСОБА_1 , його мати- ОСОБА_3 , та ОСОБА_2 дійсно проживали втрьох по за адресою: АДРЕСА_4 . На теперішній час заявник проживає за вказаною адресою разом зі своїм дядьком- ОСОБА_2 .

Допитана в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_5 також підтвердили факт постійного проживання ОСОБА_1 разом зі своєю матір`ю- ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_4 , до моменту смерті останньої. Пояснила, що товаришувала з померлою ОСОБА_3 , ходили у гості один до одного. Починаючи з 2022 року ОСОБА_6 став постійно проживати за вищевказаною адресою. ОСОБА_3 хворіла та потребувала стороннього догляду. Після її смерті ОСОБА_1 залишився проживати у будинку зі своїм дядьком- ОСОБА_2 , який також потребує постійного стороннього догляду. Їй відомо, що заявник інших родичів немає, оскільки всі померли.

Таким чином, судом на підставі наданих доказів встановлений факт постійного проживання ОСОБА_1 разом зі своєю матір`ю- ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_4 , до моменту смерті останньої- ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також, достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, беручи до уваги те, що ОСОБА_1 не може реалізувати своє право на володіння, користування та розпорядження об`єктом нерухомого майна, що позбавляє його можливості оформити спадщину та зареєструвати право власності, проаналізувавши відповідне законодавство, що регулює сферу суспільних відносин в частині виниклих спірних правовідносин, з урахуванням наявних доказів по справі та подальшого належного виконання судового рішення, враховуючи принцип юридичної визначеності та підстави відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, суд приходить до висновку, що є передбачені законом підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гудзь Любов Григорівна, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Святецька Ірина Вікторівна, про встановлення факту, що має юридичне значення (проживання спільного проживання зі спадкодавцем)- задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Кірове, Полтавського району, Полтавської області, разом з померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_3 .

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Т. О. Зуб