Вирок від 23 червня 2026 р. у справі №554/17042/25 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 24.06.2026Справа № 554/17042/25

Провадження № 1-кп/554/24/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2026 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Полтаві кримінальне провадження №12025170410001239 від 01.10.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Полтава, громадянина України, з середньою освітою, непрацевлаштованого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 23.07.2015 Київським районним судом м.Полтави за ч.1 ст.190 КК України до 150 годин громадських робіт;

- 25.08.2016 Київським районним судом м.Полтави за ч.3 ст.15 ч.2 ст.185, ст.71 КК України до арешту строком 3 місяці 16 днів;

- 14.02.2017 Октябрським районним судом м.Полтави за ч.2 ст.389, ч.2 ст.186, 69 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки;

- 11.07.2019 Київським районним судом м.Полтави за ч.2 ст.190 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки;

- 26.12.2019 Октябрським районним судом м.Полтави за ч.2 ст. 185, ст.71 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки;

- 23.09.2020 Октябрським районним судом м.Полтави за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки;

- 03.02.2021 Полтавським апеляційним судом за ч.2 ст. 185, ч.4 ст. 71 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців;

- 23.05.2022 Октябрським районним судом м.Полтава за ч.4 ст.185 КК країни до арешту на строк 3 місяці,

- 03.11.2023 Октябрським районним судом м.Полтава за ч.4 ст.186, ст.69 КК країни до позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців, звільнений 29.01.2025 року у зв`язку з відбуттям строку покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

28 вересня 2025 року близько 20 години 30 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи у парку «Алея Слави», що розташований по вул. 23-Вересня у м. Полтаві, помітив раніше невідому йому ОСОБА_5 , після чого у нього виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , діючи таємно, умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, з кишені куртки ОСОБА_5 , викрав мобільний телефон марки «Motorola», моделі «G 84 5G», темно-синього кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , вартістю 6538 гривень 33 копійки, що належав потерпілій. Після цього ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_5 матеріального збитку на загальну суму 6538 гривень 33 копійки.

Кваліфікація дій обвинуваченого судом

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Допитаний в ході судового розгляду матеріалів кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_4 визнав вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтвердивши факт його скоєння за обставин, викладених в обвинувальному акті.

Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність.

Оскільки обставини справи ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає та їм роз`яснено про позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд вину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, вважає повністю доведеною, а тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнає за недоцільне дослідження доказів стосовно цих обставин справи.

Виклад позицій сторін кримінального провадження

Прокурор просила визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, встановивши обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому та просив призначити йому мінімальне покарання з іспитовим строком, зазначивши, що усвідомив неправильність своїх дій. Телефон потерпілої він повернув слідчому.

Мотиви призначення покарання

При призначенні покарання обвинуваченому суд, згідно з вимогами статей 65 – 67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після цього, наявність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.

Обставин, які обтяжують його покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Так, суд враховує характер та ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до тяжких злочинів.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше судимий, непрацевлаштований, неодружений, під наглядом у лікарів нарколога та психіатра на даний час не перебуває, має постійне місце реєстрації та проживання.

Слід зазначити, що злочин вчинений обвинуваченим є тяжким, однак, мета покарання - це те, чого прагне держава, застосовуючи його, щодо особи, яка вчинила злочин. Покарання повинно володіти силою впливу та стримування, що полягає не у жорстокості, а у невідворотності та можливої швидкості.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви № 43759/10 та №43771/12», зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обвинуваченого обставин, щире розкаяння у вчиненому, з врахуванням ставлення обвинуваченого до вчинення діяння та його наслідків, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 слід призначити покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 75 та ст.76 КК України і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.

Вирішення цивільного позову

Цивільний позов по матеріалах кримінального провадження не заявлений.

Мотиви інших рішень

Відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів.

Таким чином витрати на залучення експерта в розмірі 1782 гривні 80 копійок підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 за час судового розгляду не обирався та, з огляду на призначену міру покарання, його обрання є недоцільним.

Керуючись статтями 370, 373, 374, 615 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правоопрушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76 КК України, на період іспитового строку покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 1782 гривні 80 копійок витрат на залучення експерта.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України, а саме: мобільний телефон марки «Motorola», моделі «G 84 5G», темно-синього кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 – повернути власнику.

Вирок може бути оскаржено в Полтавський апеляційний суд через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1