Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №378/753/26 — Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/753/26

Провадження № 3/378/282/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2026 року селище Ставище

Суддя Ставищенського районного суду Київської області Марущак Н. М., розглянувши матеріали, які надійшли від Батальйону № 2 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП НП України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.173-2 КУпАП не притягувалась, за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

За протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 329940 від 30.05.2026 ОСОБА_1 30.05.2026, близько 18 години 52 хвилин, в АДРЕСА_1 вчинила стосовно своєї дочки ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного та економічного характеру, а саме, обзивала нецензурними словами та виганяла з будинку, який частково належить їй, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала, зазначивши, що її дочка ОСОБА_2 прийшла до неї в гості, після вечері вона сказала дочці ОСОБА_2 , яка перебувала в стані сп`яніння, щоб та йшла додому до двох своїх неповнолітніх дітей, через що остання почала сваритись, виражатись нецензурною лайкою, зазначаючи, що будинок належить також і їй, та викликала працівників поліції. Фактично дочка з нею в будинку не проживає, із своїми дітьми проживає в іншому будинку. Жодного домашнього насильства вона по відношенню до дочки не вчиняла.

Дослідивши матеріали справи, пояснення ОСОБА_1 , суд приходить до наступного.

Згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП, основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов`язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров`ю іншого члена сім`ї.

За протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , 30.05.2026, близько 18 години 52 хвилин, в АДРЕСА_1 , вчинила стосовно своєї дочки ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного та економічного характеру, а саме, обзивав нецензурними словами та виганяла з будинку, який частково належить їй.

До вказаного протоколу про адміністративне правопорушення було долучено: заяву та письмові пояснення від 30.05.2025 ОСОБА_2 , в яких зазначила, що її мати ОСОБА_1 виражалась в її бік нецензурною лайкою та виганяла з будинку. Вказане спростовує ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 в своїх поясненнях в суді вину в скоєнні правопорушення не визнала, пояснила, що її дочка ОСОБА_2 прийшла до неї в гості. Після вечері вона сказала дочці, яка перебувала в стані сп`яніння, щоб та йшла додому до двох своїх неповнолітніх дітей, через що остання почала сваритись, виражатись нецензурною лайкою, зазначаючи, що будинок належить також і їй, та викликала працівників поліції. Фактично дочка з нею в будинку не проживає, із своїми дітьми проживає в іншому будинку. Жодного домашнього насильства вона по відношенню до дочки не вчиняла.

Суд вважає за необхідне зазначити, що письмові пояснення ОСОБА_2 щодо подій 30.05.2026, у якості об`єктивного доказу не може бути прийняті до уваги, оскільки з відеозапису, доданого до матеріалів справи на оптичному диску вбачається, що між ОСОБА_1 та її дочкою ОСОБА_2 виникла конфліктна ситуація через те, що ОСОБА_2 , яка перебувала в стані сп`яніння, на прохання ОСОБА_1 не йшла додому до неповнолітніх дітей.

Інших доказів (пояснень інших осіб тощо) разом з протоколом про адміністративне правопорушення суду надано не було.

Сам конфлікт не свідчить про вчинення насильства та про те, що під час конфлікту ОСОБА_1 діяла з умислом завдати шкоди психологічному фізичному чи економічному здоров`ю потерпілої.

Виходячи з положень ст. 8 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах,одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

Зокрема, згідно зі ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Відповідно до п. 39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом».

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП в діях ОСОБА_1 не встановлена «поза розумних сумнівом», а наявність побутового конфлікту між нею та дочкою ОСОБА_2 не є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням викладеного суд вважає, що справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 62 Конституції України, п. 1 ст. 247 ст. ст. 283-285, 287 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду області через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Н. М. Марущак